ПатрСЦотичне виховання молодших школярСЦв на уроках трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
у дСЦтей ставив формування почуття патрСЦотизму. ЗагальновСЦдомо, що вся система педагогСЦчних СЦдей Г.С.Сковороди була пройнята СЦдеСФю народностСЦ. У притчСЦ Благодарный ЕродСЦй вСЦн писав: ...Главизна воспитанСЦя СФсть: 1) благо родить; 2) сохранить птенцеви младоСФ здравСЦСФ; 3) научить благодарности [65, 32].
Виховання людини триваСФ майже все життя, але особливе значення воно маСФ у перСЦод ii росту й розвитку. Цей великий перСЦод людського життя вСЦд народження до настання зрСЦлостСЦ неоднаковий нСЦ за темпами розвитку, нСЦ за видами дСЦяльностСЦ людини, нСЦ за характером протСЦкання фСЦзичних СЦ психСЦчних процесСЦв, нСЦ за ставленням людини до дСЦйсностСЦ.
Розглядаючи розвиток дитини як СФдиний, безперервний, динамСЦчний процес, у ньому видСЦляють якСЦсно рСЦзнСЦ ступенСЦ кожний з яких умовно називають вСЦком: вСЦк дошкСЦльний, молодший шкСЦльний, середнСЦй шкСЦльний (пСЦдлСЦтковий), старший шкСЦльний (юнацький). ВчителевСЦ початкових класСЦв необхСЦдно знати закономСЦрностСЦ вСЦкового розвитку не тСЦльки для того, щоб до них пристосуватися, а головне, щоб учити й виховувати з найбСЦльшим ефектом [35]. У цьому в значнСЦй мСЦрСЦ допомагають думки й висновки видатних педагогСЦв про особливостСЦ розвитку дСЦтей дошкСЦльного вСЦку та учнСЦв початкових класСЦв.
Душа дитини в роки од двох до семи най чутливСЦша й найвразливСЦша, писала СофСЦя Русова, СЦ в цей час найкраще треба ii плекати й пильнувати, щоб СЦ серце, й воля, й розум, а також СЦ тСЦло розвивалися цСЦлком нормально. Характер дитини складаСФться не в часи пСЦзнСЦшого дитинства, а саме в нСЦжний вСЦк од двох до шести рокСЦв. За ii словами, за перше дитинство, до восьми рокСЦв, дСЦти найбСЦльш набираються вражень СЦ треба iм усСЦм дати лад, збудити усСЦ здСЦбностСЦ й викликати самостСЦйну думку, щоб опрацювати тСЦ враження, задовольнити потребу активностСЦ й виховати добрСЦ соцСЦальнСЦ почуття [56, 1].
АналСЦзуючи дитячу природу молодшого школяра, К.Ушинський зауважив, що чим молодша дитина, тим менше здатна вона до постСЦйноi, якоi б то не було душевноi дСЦяльностСЦ в одному напрямСЦ, тодСЦ як урСЦзноманСЦтнюючи своi заняття, може працювати досить довго. З перших днСЦв перебування дитини в школСЦ треба привчати ii до серйозних занять. З огляду на це дуже повчальними СФ слова видатного педагога про те, що в початковСЦй школСЦ повиннСЦ панувати серйознСЦсть, що допускаСФ жарт, але не перетворюСФ всСЦСФi справи на жарт, ласкавСЦсть без солодкостСЦ, справедливСЦсть, доброта без поблажливостСЦ, порядок без педантизму СЦ, головне, постСЦйна розумова дСЦяльнСЦсть [65, 152].
Дитина СФ в собСЦ мяке створСЦння, серденько в неi легко приймаюче, або все приймаюче, СЦ мяке буваСФ, як вСЦск, котрий вСЦдбиваСФ образ притиснутоi до нього печатки, висловився про учнСЦв початковоi школи О.Духнович [44, 27]. Видатний украiнський педагог Г.Ващенко звернув увагу на те, що високий темп розвитку учнСЦв початкових класСЦв вимагаСФ якнайширшого залучення iх до активноi навчальноi й громадськоi дСЦяльностСЦ. А тому початкова школа мусить використовувати кожний момент своСФi роботи не тСЦльки для того, щоб дати учням знання, а й для того, щоб виховувати з них повновартСЦсних, всебСЦчно розвинутих людей СЦ добрих громадян своСФi БатькСЦвщини [44, 46].
За словами В.Сухомлинського, роки навчання у початкових класах СФ цСЦлим перСЦодом морального, СЦнтелектуального, емоцСЦйного, фСЦзичного розвитку, який буде реальною справою лише за умови, що дитина; живе багатим життям сьогоднСЦ, а не тСЦльки готуСФться до оволодСЦння знаннями завтра. Тому особливостСЦ виховання учнСЦв початкових класСЦв зумовленСЦ вСЦдчутним впливом ряду визначальних факторСЦв:
якСЦсно новим способом життя та дСЦяльностСЦ переходом до систематичного, психСЦчного й розумового розвитку нервовоi системи, мислення, памятСЦ, уваги, характеру, сили волСЦ;
змСЦстом навчальних планСЦв, програм СЦ пСЦдручникСЦв для 1-4 класСЦв;
незаперечним авторитетом першого вчителя у життСЦ дитини;
сильним впливом сСЦмi СЦ родини [42, 213-214].
У молодшому шкСЦльному вСЦцСЦ суттСФво змСЦнюСФться становище дитини серед навколишнСЦх людей СЦ характер ii занять. ВСЦдбуваються кардинальнСЦ змСЦни всього ii життя СЦ стосункСЦв. ПровСЦдною дСЦяльнСЦстю стаСФ учСЦння, мСЦняСФться режим працСЦ й вСЦдпочинку, зявляються новСЦ обовязки.
У вихованнСЦ молодших школярСЦв великоi уваги потребуСФ формування патрСЦотичних рис iхнього характеру: навичок поведСЦнки, витривалостСЦ, чуйностСЦ, доброти й милосердя, вмСЦння долати труднощСЦ, вироблення цСЦлеспрямованостСЦ й стСЦйкостСЦ уваги, органСЦзованостСЦ, ощадностСЦ, хазяйновитостСЦ. У цьому ж руслСЦ не менш важливе значення маСФ вироблення духовно-моральних та вольових рис: патрСЦотизму, працьовитостСЦ, розумноi СЦнСЦцСЦативи, вСЦдповСЦдальностСЦ, нацСЦональноi свСЦдомостСЦ, рСЦшучостСЦ й наполегливостСЦ, сумлСЦнного ставлення до навчання, охайностСЦ, дисциплСЦнованостСЦ, згуртованостСЦ, чесностСЦ, людськоi гСЦдностСЦ, скромностСЦ, взаСФмноi пошани й терпимостСЦ, осудливого ставлення до егоiзму, неробства.
Правильно органСЦзоване нацСЦонально-патрСЦотичне виховання формуСФ повноцСЦнну особистСЦсть, суверенну СЦндивСЦдуальнСЦсть, яка цСЦнуСФ свою громадянську, нацСЦональну й особисту гСЦднСЦсть, совСЦсть СЦ честь [72, 110].
Робота по вихованню патрСЦотизму охоплюСФ всСЦ види дСЦяльностСЦ школярСЦв: навчальну, СЦгрову, трудову, художню, спортивну, громадську. Вчителем використовуються найрСЦзноманСЦтнСЦшСЦ форми роботи. ПередусСЦм це навчальнСЦ заняття, на яких набуваються знання, що мають громадянське забарвлення. ВеликСЦ можливостСЦ для формування громадянськоi культури мають екскурсСЦi, походи "Козацьким?/p>