ПатрСЦотичне виховання молодших школярСЦв на уроках трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
робота (на вибСЦр учителя й учнСЦв):
1. Вишивання в рСЦзних технСЦках: "хрестиком", "низинкою", "гладдю" або СЦншими.
2. ТехнСЦка виконання вузликового ланцюжка (макраме).
При цьому в учнСЦв формуються такСЦ групи умСЦнь:
1) мовленнСФвСЦ: розповСЦдаСФ про рушник як народний символ украiнцСЦв, називаСФ оздоблювальнСЦ шви, вузли макраме, знаСФ лексичне значення слова ТСердан;
2) графСЦчнСЦ: пояснюСФ символСЦчнСЦ вСЦзерунки на зображеннях рушникСЦв ("життСФва доля" СЦ "життСФвСЦ стежини", "дерево життя"), розрСЦзняСФ в зображеннях знаряддя для прядСЦння, ткацтва, прасування (терниця, гребСЦнь, рубель, качалка, ткацький верстат);
3) практичнСЦ: порСЦвнюСФ мСЦцнСЦсть ниток рСЦзного походження, класифСЦкуСФ нитки з опорою на СЦнструкцСЦi, вишиваСФ за традицСЦйними мСЦсцевими узорами "хрестиком", "низинкою", "гладдю", дотримуСФться безпечних прийомСЦв роботи голкою, умСЦСФ вязати вузликовий ланцюжок, складаСФ найпростСЦшСЦ ТСердани з бСЦсеру.
Але в сучасних програмах з трудового навчання, як пСЦдкреслено в низцСЦ педагогСЦчних дослСЦджень, недостатньо розкрито цСЦлСЦсне бачення виробничоi дСЦяльностСЦ як засобу патрСЦотичного виховання учнСЦв. Дуже слабкий звязок трудового навчання з СЦншими навчальними дисциплСЦнами. Не знайдено ще правильного сполучення вивчення технологСЦчних процесСЦв з виконанням трудових операцСЦй при виготовленнСЦ вмотивованих, естетично привабливих виробСЦв, якСЦ б викликали зацСЦкавленСЦсть молодшого школяра трудовим процесом як творчою дСЦяльнСЦстю [70, 61].
Не забезпечуСФться СФднСЦсть розумових та практичних дСЦй при виконаннСЦ трудових завдань, якСЦ б сприяли розвитку, вдосконаленню та виникненню нових типСЦв мислення. Тому учнСЦ оволодСЦвають лише виконавськими навичками без достатнього iх осмислення. У результатСЦ учнСЦ: а) не бачать суспСЦльноi оцСЦнки наслСЦдкСЦв власноi працСЦ; б) часто не мають можливостСЦ творчо працювати, займатись винахСЦдництвом; в) не сприймають завдання як бажане, не вСЦдчувають необхСЦдностСЦ в його виконаннСЦ.
Таким чином, педагогСЦчно органСЦзована праця дСЦтей маСФ величезнСЦ можливостСЦ для iх громадянсько-патрСЦотичного виховання. У трудовСЦй дСЦяльностСЦ створюються великСЦ можливостСЦ для розвитку в дСЦтей цСЦлеспрямованостСЦ, наполегливостСЦ, волСЦ, вищих людських почуттСЦв СЦ кращих моральних якостей. Проте цСЦлком очевидно, що цСЦ можливостСЦ можна використати по-рСЦзному, залежно вСЦд того, наскСЦльки педагог знаСФ розвиваючСЦ можливостСЦ працСЦ СЦ володСЦСФ вмСЦннями реалСЦзувати iх у повсякденнСЦй педагогСЦчнСЦй роботСЦ.
РоздСЦл 2. Експериментально-дослСЦдницька робота у патрСЦотичному вихованнСЦ молодших школярСЦв
2.1 Методика органСЦзацСЦi експерименту
Розвивальний характер трудовоi полСЦтехнСЦчноi пСЦдготовки в навчально-виховному процесСЦ школи передбачаСФ розвиток патрСЦотизму молодших школярСЦв, iх нацСЦональне виховання у працСЦ. Такий комплексний пСЦдхСЦд до визначення мети трудового навчання вимагаСФ вСЦд учителя пСЦд час пСЦдготовки СЦ проведення кожного заняття чСЦтко усвСЦдомити, в чому буде виявлятися рСЦст кожного учня в нацСЦональному розвитку СЦ якСЦ загальнолюдськСЦ якостСЦ дСЦти здобудуть або закрСЦплять у процесСЦ СЦ результатСЦ трудовоi дСЦяльностСЦ.
Предметно-практична дСЦяльнСЦсть, покладена в основу трудового навчання, у своСФму психолого-педагогСЦчному механСЦзмСЦ маСФ найбСЦльш помСЦтний серед СЦнших дисциплСЦн розвивальний потенцСЦал стосовно дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку. Саме практична дСЦяльнСЦсть дозволяСФ дитинСЦ перекладати складнСЦ абстрактнСЦ дСЦi СЦз внутрСЦшнього (невСЦдомого) плану в зовнСЦшнСЦй (видимий), роблячи iх бСЦльш зрозумСЦлими. Звичайно, подСЦбне значення не може бути притаманне будь-якСЦй ручнСЦй працСЦ. Якщо на перший план ставиться оволодСЦння тСЦльки практичними прийомами СЦ технологСЦями, то результатом буде засвоСФння навичок, а не розвиток особистостСЦ. РучнСЦ умСЦння та навички, хоча СЦ займають важливе мСЦсце в трудовому навчаннСЦ, можуть виступати як засоби, а не як основна мета навчання, особливо, у молодшому шкСЦльному вСЦцСЦ. Ручна конструктивна праця СФ передусСЦм засобом розвитку сфери вСЦдчуттСЦв, розуму, творчих сил, естетичного смаку, а також патрСЦотичних якостей особистостСЦ молодшого школяра.
До форм органСЦзацСЦi навчально-трудовоi дСЦяльностСЦ у процесСЦ реалСЦзацСЦi завдань патрСЦотичного виховання належали:
а) форми спСЦльноi пСЦзнавальноi дСЦяльностСЦ (колективно-фронтальна, кооперативно-групова, диференцСЦйовано-групова, СЦндивСЦдуальна, парна);
б) форми моральноi дСЦяльностСЦ (пошук та вибСЦр рСЦшення у моральних ситуацСЦях, практична гуманСЦстична дСЦяльнСЦсть);
в) форми спСЦлкування (дСЦлове, особисте, в парСЦ, мСЦж парами, групове, мСЦжгрупове).
ДослСЦдження здСЦйснювалося у три взаСФмоповязанСЦ етапи:
На першому етапСЦ (РЖ семестр 2007-2008 навч. рр.) проаналСЦзовано психолого-педагогСЦчну та методичну лСЦтературу з обраноi проблеми. Визначено вихСЦднСЦ теоретичнСЦ положення, обСФкт, предмет мету, сформульовано гСЦпотезу дослСЦдження, конкретизовано завдання.
На другому етапСЦ (РЖРЖ семестр 2007-2008 навч. рр.) проведено констатуючий експеримент, розроблено критерСЦi патрСЦотичноi вихованостСЦ та проведено педагогСЦчну дСЦагностику рСЦвнСЦв патрСЦотичноi вихованостСЦ молодших школярСЦв; розроблено та обТСрунтовано педагогСЦчнСЦ умови патрСЦотичного виховання учнСЦв початкових класСЦв. Опрацьовано результати педагогСЦчного експерименту, проаналСЦзовано та узагальнено емпСЦричний матерСЦал, сформульовано висновки, розроблено рекомендацСЦi, якСЦ втСЦлено у практику трудового навчання молодших школярСЦв.
З метою ре?/p>