ПатрСЦотичне виховання молодших школярСЦв на уроках трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
кцСЦонування системи виховноi дСЦяльностСЦ та самовиховання учнСЦв) сторони [35, 38-39]. Цей процес СФ двостороннСЦм (обовязкова взаСФмодСЦя вихователя СЦ вихованця), цСЦлеспрямованим (наявнСЦсть конкретноi мети), багатогранним за завданнями СЦ змСЦстом, складним щодо формування СЦ розкриття внутрСЦшнього свСЦту дитини, рСЦзноманСЦтним за формами, методами СЦ прийомами, неперервним (у вихованнСЦ канСЦкул бути не може), тривалим у часСЦ (людина виховуСФться все життя).
СьогоднСЦ перед суспСЦльством СЦ школою стоiть проблема розвитку особистостСЦ свСЦдомого украiнського громадянина, який поСФднуСФ в собСЦ нацСЦональнСЦ риси та самобутнСЦсть украiнського народу [49, 10]. РЖ саме нацСЦональне виховання передбачаСФ надання широких можливостей для пСЦзнання украiнськоi СЦсторСЦi, культури, традицСЦй, звичаiв, мови, формування нацСЦональноi гСЦдностСЦ, розвитку особистСЦсних рис громадянина украiнськоi держави.
ПровСЦднСЦ завдання виховання молодших школярСЦв у початковСЦй школСЦ зумовлено прСЦоритетними напрямами реформування виховання, визначеними Державною нацСЦональною програмою ОсвСЦта (Украiна XXI столСЦття), до яких належать:
формування нацСЦональноi свСЦдомостСЦ, любовСЦ до рСЦдноi землСЦ, свого народу, бажання працювати задля розквСЦту держави, готовностСЦ ii захищати;
забезпечення духовноi СФдностСЦ поколСЦнь, виховання поваги до батькСЦв, жСЦнки-матерСЦ, культури та СЦсторСЦi свого народу;
формування високоi мовноi культури, оволодСЦння украiнською мовою;
прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаiв, традицСЦй; украiнцСЦв та представникСЦв СЦнших нацСЦй, якСЦ мешкають на УкраiнСЦ;
виховання духовноi культури особистостСЦ; створення умов для вСЦльного вибору нею своСФi свСЦтоглядноi позицСЦi;
утвердження принципСЦв вселюдськоi моралСЦ: правди, справедливостСЦ, патрСЦотизму, доброти, працелюбностСЦ, СЦнших доброчинностей;
формування творчоi, працелюбноi особистостСЦ, виховання цивСЦлСЦзованого господаря;
забезпечення повноцСЦнного фСЦзичного розвитку дСЦтей СЦ молодСЦ, охорони та змСЦцнення iх здоровя;
виховання поваги до КонституцСЦi, законодавства Украiни, державноi символСЦки;
формування глибокого усвСЦдомлення взаСФмозвязку мСЦж СЦдеями свободи, правами людини та ii громадською вСЦдповСЦдальнСЦстю;
забезпечення високоi художньо-естетичноi освСЦченостСЦ СЦ вихованостСЦ особистостСЦ;
формування екологСЦчноi культури людини, гармонСЦi ii вСЦдносин з природою;
розвиток СЦндивСЦдуальних здСЦбностей СЦ талантСЦв молодСЦ, забезпечення умов iх самореалСЦзацСЦi;
формування у дСЦтей СЦ молодСЦ умСЦння мСЦжособистСЦсного спСЦлкування та пСЦдготовка iх до життя в умовах ринкових вСЦдносин [1, 63-64].
Як бачимо, патрСЦотичне виховання дСЦтей та молодСЦ займаСФ значне мСЦсце, в тСЦй чи СЦншСЦй мСЦрСЦ охоплюючи бСЦльшСЦсть напрямкСЦв виховання. Проте на практицСЦ справи СЦншСЦ. Так, органСЦзатори девятоi мСЦжнародноi виставки навчальних закладСЦв "Сучасна освСЦта в УкраiнСЦ 2007" не визнали за потрСЦбне висвСЦтлити в експозицСЦi проблеми та стан патрСЦотичного виховання. НовСЦтнСЦ гуманСЦтарСЦi вигадують привабливСЦ девСЦзи та гасла: "Ми рСЦзнСЦ, адже маСФмо рСЦзне корСЦння СЦ насСЦння. Ми однаковСЦ, адже проростаСФмо на однСЦй землСЦ. Ми СФдинСЦ, адже наша ненька Украiна". Проте цСЦ гасла не враховують рСЦзноманСЦтностСЦ СЦнтересСЦв та прагнень мСЦльйонСЦв пенсСЦонерСЦв, безробСЦтних людей середнього вСЦку та молодСЦ з СЦнтересами "сучасних украiнцСЦв", якСЦ володСЦють незлСЦченним багатством. НасуваСФться загроза переродження суспСЦльства, втрата великих СЦсторичних СЦ культурних надбань украiнського народу. Батьки, вчительська громадськСЦсть вкрай стурбованСЦ майбутнСЦм своiх дСЦтей, посилюСФться голос протесту бездумним реформам освСЦти, руйнацСЦi системи патрСЦотичного виховання.
ПатрСЦотичне виховання це сфера духовного життя, яка проникаСФ в усе, що пСЦзнаСФ, робить, до чого прагне, що любить СЦ ненавидить людина, яка формуСФться (В. О. Сухомлинський [42, 207]).
ПатрСЦотизм (грец. patrites спСЦввСЦтчизник, грец. patrs батькСЦвщина) любов до БатькСЦвщини, вСЦдданСЦсть своСФму народовСЦ, готовнСЦсть заради них на жертви СЦ подвиги [17, 6].
ПатрСЦотичне виховання як введення пСЦдростаючого поколСЦння в систему цСЦнностей демократичного (громадянського) суспСЦльства передбачаСФ формування у нього основ громадянськоi культури [6, 17]. Громадянська культура це глибоке усвСЦдомлення своСФi належностСЦ до певноi держави, почуття громадянськоi гСЦдностСЦ, вСЦдповСЦдальностСЦ й обовязку, здатнСЦсть рСЦшуче вСЦдстоювати суспСЦльно-державнСЦ цСЦлСЦ в складних ситуацСЦях.
Визначальними характеристиками громадянськоi культури СФ: патрСЦотизм, правосвСЦдомСЦсть, полСЦтична освСЦченСЦсть, моральнСЦсть, трудова активнСЦсть [17, 6].
ДослСЦдники розрСЦзняють два поняття патрСЦотизму конституцСЦйний та етнонацСЦональний [44, 12-13]. КонституцСЦйний патрСЦотизм дотримання рамок конституцСЦi держави, де поняття БатькСЦвщини базуСФться на всьому комплексСЦ СЦдей, що лягли в основу основного документа держави. ЕтнонацСЦональний патрСЦотизм це любов до БатькСЦвщини, бажання створити суверенну державу й проголосити свою незалежнСЦсть; захист своСФi ВСЦтчизни вСЦд будь-якоi агресСЦi, СЦноземного панування; пСЦдтримка знедолених народСЦв.
РЖз змСЦстовоi точки зору патрСЦотичне виховання школярСЦв в сучасних умовах це, насамперед, становлення нацСЦональноi свСЦдомостСЦ, належностСЦ до рСЦдноi землСЦ, народу [72, 109]. Цей процес маСФ два етапи, що вСЦдповСЦдно вказують на рСЦзнСЦ рСЦвнСЦ засвоСФння нацСЦональних цСЦнностей. На першому етапСЦ здСЦйснюСФться етнСЦчне самоусвСЦдомлення ?/p>