ОсобливостСЦ поСФднання старовинноi кухнСЦ та новСЦтнСЦх технологСЦй на прикладСЦ ПП "Картопляна хата"
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
?р - 20 г., яСФчний жовток - 1 шт., вода - 120 р.
Шоколадний Баваруаз. Жовток старанно збивають СЦз цукром. Шоколад розчиняють у гарячому прСЦсному молоцСЦ. ПотСЦм добавляють чай. Добре змСЦшують обидвСЦ маси СЦ ставлять на водяну лазню. ПеремСЦшують до утворення пСЦни. Подають гарячим. Перед подачею можна додати каву або ванСЦль.
Жовтки яСФчнСЦ - 3 шт., прСЦсне молоко - 200 г., цукор - 150 г., шоколад - 30г, мСЦцний гарячий чай - 30 г.
Простокваша СЦз шоколадом СЦ вершками. ВсСЦ СЦнгредСЦСФнти добре перемСЦшують. Подають у холодному видСЦ. Пють через соломину.
Шоколад - 50 г., вершки - 40 г., сироп - 20 г., простокваша - 250г.
3.4 Рецепти страв украiнськоi кухнСЦ та сучаснСЦ технологСЦчнСЦ новинки
КлСЦмато-географСЦчнСЦ особливостСЦ проживання кожного людського суспСЦльства визначають прСЦоритети харчування. Тому, вивчаючи нацСЦональнСЦ кухнСЦ народСЦв свСЦту, ми вважаСФмо за необхСЦдне дослСЦджувати СЦ особливостСЦ та традицСЦi украiнського нацСЦонального харчування, та вплив на формування традицСЦйноi нацСЦональноi кухнСЦ рСЦзних факторСЦв.
Харчування людини щСЦльно повязане з еволюцСЦйним розвитком як самого людського органСЦзму, так СЦ людського суспСЦльства в цСЦлому. Якщо зазирнути в минуле СЦ замислитись, що ж iла украiнська прадавня людина, то помСЦтимо: це була одноманСЦтна СЦ груба рослинного походження сировина, яка погано перетравлювалась. На перетравлення та утилСЦзацСЦю iжСЦ у наших пращурСЦв витрачалося багато енергСЦi, подСЦбний процес сьогоднСЦ можна спостерСЦгати у травоiдних тварин. ВнаслСЦдок, фСЦзичний розвиток давньоi людини був надто повСЦльним. Згодом зявилися горох, часник, дика цибуля, сочевиця, рСЦпа. Лише вогонь зробив можливим обробку рослинноi та тваринноi сировини. ПСЦзнСЦше у харчуваннСЦ почали використовувати лише iжу тваринного походження, iли мясо усСЦх диких тварин, обмеження стосувалося лише нечистих СЦстот (бобри, бСЦлки, лисицСЦ, тхорСЦ, хомяки) тощо. У деяких районах споживали волове мясо та телятину, в СЦнших - баранину, козлятину та конину, але найбСЦльше - свинину, сало, птицю СЦ сир СЦз молока, про масло нСЦчого не вСЦдомо. Багато споживалося риби. З приправ використовували крСЦп, часник СЦ багато мСЦсцевих трав, наприклад, чебрець. У часи Киiвськоi РусСЦ поширення набули СЦмбир та чорний перець, але це у людей заможних, а в простого люду - коренСЦ хрону та пСЦвникСЦв.
З напоiв здавна вСЦдомСЦ кисСЦль, мед та пиво СЦз меленого солоду та хмелю.
Треба звернути увагу на такСЦ обставини: 1) 60% украiнцСЦв мають саме РЖ групу кровСЦ; 2) СЦндСЦанцСЦ Америки до перСЦоду завоювання СФвропейцями на 100% мали також РЖ групу кровСЦ, рСЦзниця лише в резус-факторСЦ; 3) гарбуз СЦ перець мають американське походження, але прижилися в СхСЦднСЦй РДвропСЦ, увСЦйшли СЦ в дСЦСФту, СЦ в етнСЦчну свСЦдомСЦсть усСЦх словян, особливо украiнцСЦв.
ДослСЦджуючи украiнську кухню можна помСЦтити багато спСЦльного з мексиканською, а також кухнями СЦнших народСЦв Латинськоi Америки, яка формувалася пСЦд впливом не тСЦльки СЦндСЦанських, але СЦ СФвропейських традицСЦй.
Серед словянських кухонь украiнська користуСФться широкою популярнСЦстю. Вона давно одержала поширення далеко за межами Украiни, а деякСЦ страви украiнськоi кухнСЦ, наприклад борщСЦ СЦ вареники, ввСЦйшли в меню мСЦжнародноi кухнСЦ.
Украiнська нацСЦональна кухня склалася досить пСЦзно, в основному - до середини XVIII ст., а остаточно - до початку XIX ст. До тСЦСФi пори ii важко було вСЦдрСЦзнити вСЦд польськоi СЦ бСЦлоруськоi кухонь. Це зумовлено тривалСЦстю СЦ складнСЦстю процесу формування украiнськоi нацСЦi й украiнськоi держави. ПСЦсля монголо-татарськоi навали на Киiвську Русь Украiна пережила агресСЦю литовських, угорських, польських феодалСЦв, у результатСЦ чого рСЦзнСЦ частини територСЦi ii входили до складу рСЦзних держав (Литви, ПольщСЦ, Угорщини, РумунСЦi).
ОскСЦльки окремСЦ украiнськСЦ територСЦi були довгий час розСФднанСЦ, загальноукраiнська кухня створювалася вкрай повСЦльно, лише пСЦсля обСФднання украiнського народу. У XVII ст. до складу РосСЦi ввСЦйшли ЛСЦвобережна Украiна, Киiв, наприкСЦнцСЦ XVIII ст. - Правобережна Украiна. З кСЦнця XVIII ст. пСЦвденна частина Украiни - Причорноморя СЦ НоворосСЦя - стали заселятися вихСЦдцями з пСЦвденних губернСЦй РосСЦi, що асимСЦлювали з корСЦнним населенням.
Таким чином, до початку - середини XIX ст. сформувалася в основному територСЦя Украiни, велика частина украiнськоi нацСЦi була воззСФднана й одержала можливСЦсть консолСЦдуватися в однСЦй державСЦ. Це значно полегшило створення СЦ поширення характерних рис загальноукраiнських блюд, хоча розходження мСЦж блюдами ЧернСЦгСЦвщини СЦ Галичини, Полтавщини СЦ ВолинСЦ, Буковини СЦ ХаркСЦвщини, ПодСЦлля СЦ Закарпаття збереглися до наших днСЦв.
ПСЦзне формування украiнськоi кухнСЦ обумовило цСЦлий ряд ii особливостей.
По-перше, вона була створена на базСЦ вже сформованих у кожнСЦй з регСЦональних частин Украiни елементСЦв кулСЦнарноi культури.
По-друге, незважаючи на те, що цСЦ елементи були дуже рСЦзнорСЦднСЦ, унаслСЦдок величезностСЦ територСЦi, що розкинулася вСЦд Карпат до Приазовя СЦ вСЦд ПрипятСЦ до Чорного моря, розходження природних умов СЦ СЦсторичного розвитку окремих частин ii, спСЦвСЦснування безлСЦчСЦ народСЦв (росСЦяни, бСЦлоруси, татари, нагайцСЦ, угорцСЦ, нСЦмцСЦ, молдовани, турки, греки), украiнська кухня виявилася на рСЦдкСЦсть цСЦльною, навСЦть трохи однобСЦчною як по добору характерноi нацСЦональноi харчовоi сировини, так СЦ за принципами його кулСЦнарноi обробки.
По-третСФ, у нацСЦональну украiнську кухню не ввСЦйшли традицСЦi давньоруськоi кухнСЦ, звязок з якими було втрачено пСЦсля монголо-татарськоi навали. Це вСЦдрСЦзняСФ укр