ОсобливостСЦ органСЦзацСЦi фСЦзичноi пСЦдготовки учнСЦв молодшого шкСЦльного вСЦку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?СЦмальну кСЦлькСЦсть занять на тиждень, при якСЦй би забезпечувався оптимальний СЦнтервал вСЦдпочинку мСЦж навантаженнями однаковоi спрямованостСЦ. За даними лСЦтературних джерел [120, 166] перСЦод вСЦдновлення пСЦсля занять зСЦ значними навантаженнями не перевищуСФ 48 годин. Тому, з метою забезпечення нашарування морфо-функцСЦональних зрушень, тижневий мСЦкроцикл нашоi методики включав три заняття.
У лСЦтературСЦ ми виявили рекомендацСЦi щодо розподСЦлу тренувальноi спрямованостСЦ занять за двома критерСЦями:
- за джерелом енергозабезпечення: фосфатна (вправи максимальноi СЦнтенсивностСЦ); глСЦколСЦтична (вправи субмаксимальноi СЦнтенсивностСЦ); аеробна спрямованСЦсть (вправи великоi СЦнтенсивностСЦ) [18];
- за переважною локалСЦзацСЦСФю втоми: на рСЦвнСЦ ЦНС (швидкСЦснСЦ, швидкСЦсно-силовСЦ, статичнСЦ вправи); на рСЦвнСЦ виконавчого апарату (вправи динамСЦчноi анаеробноi витривалостСЦ); на рСЦвнСЦ систем вегетативного забезпечення (вправи аеробного характеру) [26].
Визначення ефективностСЦ цих розподСЦлСЦв потребуСФ окремого дослСЦдження. Тому, припустивши що вони рСЦвноцСЦннСЦ, ми скористались першим варСЦантом розподСЦлу, визначивши тренувальну спрямованСЦсть кожного навантаження в комбСЦнацСЦi за переважною локалСЦзацСЦСФю втоми.
Тренувальна спрямованСЦсть кожного окремого заняття за умови трьохразових занять на тиждень не може бути цСЦлком вибСЦрковою, оскСЦльки конкретнСЦ функцСЦональнСЦ системи будуть залучатись до роботи лише раз на тиждень, внаслСЦдок чого зникаСФ позитивний слСЦдовий ефект заняття; крСЦм того втрачаються оптимальнСЦ умови вирСЦшення освСЦтнСЦх завдань. Тому мСЦж заняттями комплексноi та вибСЦрковоi спрямованостСЦ ми обрали альтернативний варСЦант комплекснСЦ заняття СЦз паралельним вирСЦшенням лише двох тренувальних завдань, кожне з яких вСЦд заняття до заняття почергово змСЦнювалось: на першому заняттСЦ виконувались вправи на удосконалення нервових процесСЦв та виконавчого апарату, на другому виконавчого апарату та систем вегетативного забезпечення, на третьому нервових процесСЦв та систем вегетативного забезпечення.
Таким чином, при 3-ох разових заняттях на тиждень лише така його структурна впорядкованСЦсть може забезпечити:
- заняття СЦз значним, а в окремих випадках СЦ з великим навантаженням, вСЦдновлення пСЦсля яких може тривати бСЦля 2-ох дСЦб;
- при 3-ох разових заняттях на тиждень 2-ох разовий розвиваючий вплив на конкретнСЦ функцСЦональнСЦ системи та одноразовий вСЦдновлюючий, або ж пСЦдтримуючий.
Тепер визначимо оптимальну послСЦдовнСЦсть розвязання тренувальних завдань. ОскСЦльки розподСЦл занять за тренувальною спрямованСЦстю вСЦдбувався за локалСЦзацСЦСФю втоми, то СЦ послСЦдовнСЦсть фСЦзичних навантажень в окремому заняттСЦ також визначалася за цим критерСЦСФм. Як вказують лСЦтературнСЦ джерела [26, 38, 40], найбСЦльш ефективною СФ така послСЦдовнСЦсть: швидкСЦсть сила витривалСЦсть гнучкСЦсть. Така послСЦдовнСЦсть зумовлена важливСЦстю функцСЦонального стану певних механСЦзмСЦв центральноi регуляцСЦi для прояву одних якостей СЦ не суттСФвим iх значенням для прояву СЦнших. Тому спочатку розвивались тСЦ види прояву фСЦзичних якостей, в основСЦ яких лежить збудливСЦсть нервових процесСЦв, далСЦ тСЦ, в основСЦ яких лежить лабСЦльнСЦсть нервових процесСЦв. При розвитку силовоi витривалостСЦ спочатку використовувався динамСЦчний режим роботи мязСЦв, оскСЦльки гальмування в нервових центрах, що виникаСФ при статичних напруженнях перешкоджаСФ повноцСЦннСЦй роботСЦ виконавчих органСЦв при розвитку динамСЦчноi силовоi витривалостСЦ.
Забезпечивши паралельний розвиток гнучкостСЦ на кожному заняттСЦ, ми отримали систему тренувальних завдань на окремий тренувальний мСЦкроцикл.
Оптимальна тривалСЦсть використання тренувальноi програми та ii оновлення забезпечувалась оновленням засобСЦв та методСЦв iх використання на етапСЦ невСЦдповСЦдностСЦ фСЦзичних навантажень можливостям органСЦзму (6 тижнСЦв).
Таким чином, впорядкований нами процес розвитку фСЦзичних якостей носить циклСЦчний характер, де вСЦдносно завершена серСЦя занять (три на тиждень) повторюСФться аж до етапу невСЦдповСЦдностСЦ фСЦзичних навантажень можливостям органСЦзму школярСЦв.
3.2 ДобСЦр фСЦзичних вправ
Засобами для розвитку фСЦзичних якостей послужили вправи, що засвоСФнСЦ в попереднСЦх класах СЦ передбаченСЦ шкСЦльною програмою для повторення та вправи, що були засвоСФннСЦ в даному навчальному роцСЦ; спецСЦально пСЦдСЦбранСЦ вправи з додаткових лСЦтературних джерел [33] та змодельованСЦ нами новСЦ вправи.
З метою забезпечення вСЦдповСЦдностСЦ змСЦсту фСЦзичних вправ поставленим завданням iх добСЦр здСЦйснювався шляхом точного моделювання в рухових дСЦях зовнСЦшнСЦх характеристик тренувальних завдань. Серед них:
- тренувальна спрямованСЦсть: визначаСФться величиною зовнСЦшнього опору, швидкСЦстю скорочення мязСЦв та тривалСЦстю роботи;
- спрямованСЦсть тренувального впливу на усСЦ головнСЦ мязовСЦ групи [2];
При доборСЦ вправ ми враховували доступний нам спортивний СЦнвентар. Головними засобами зовнСЦшнього обтяження, що використовувались для розвитку фСЦзичних якостей, були: мСЦшки з пСЦском, розбСЦрнСЦ гантелСЦ, резиновСЦ джгути, гСЦмнастичнСЦ лави, власна маса тСЦла школярСЦв, а також опСЦр партнера. Широко використовувались рухливСЦ СЦгри та естафети [33].
В звязку з обмеженим часом для тренування усСЦх головних мязових груп, виключались по можливостСЦ СЦзольованСЦ (односуглобовСЦ) вправи, а широко практикувались базовСЦ (багатосуглобовСЦ) (див. додаток Б), якСЦ залучають до роботи одночасно велику кСЦлькСЦсть мязових груп СЦ СФ, крСЦм