ОсобливостСЦ органСЦзацСЦi фСЦзичноi пСЦдготовки учнСЦв молодшого шкСЦльного вСЦку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?вного тренувального впливу на конкретнСЦ структури органСЦзму.
З цСЦСФi позицСЦi важливим СФ те, що процес деадаптацСЦi протСЦкаСФ досить СЦнтенсивно при повному припиненнСЦ тренувальних чинникСЦв. В той же час продовження занять навСЦть при рСЦзко зниженому обСФмСЦ (25-30%) спроможне зберегти досягнутий рСЦвень тренованостСЦ [20, 39, 40].
1.2 РСЦзновиди прояву фСЦзичних якостей
РеалСЦзацСЦя вимоги вСЦдповСЦдностСЦ спрямованостСЦ фСЦзичних навантажень очСЦкуваному напрямку адаптацСЦi, з позицСЦi всебСЦчного розвитку фСЦзичних якостей, вимагаСФ адекватноi всебСЦчностСЦ тренувальних впливСЦв для розвитку усСЦх якСЦсно вСЦдмСЦнних функцСЦй органСЦзму. Проблема реалСЦзацСЦi цього фактору полягаСФ в прогалинах сучасноi теорСЦi СЦ методики фСЦзичного виховання молодших школярСЦв.
РЖз теорСЦi фСЦзичного виховання [10, 11, 13, 20, 24] вСЦдомо, що такСЦ якостСЦ як сила, швидкСЦсть, витривалСЦсть, гнучкСЦсть та спритнСЦсть СФ головними факторами рухових можливостей людини: вони якСЦсно визначають усю рСЦзноманСЦтнСЦсть окремих видСЦв прояву фСЦзичних якостей, пСЦд якими розумСЦють комплекснСЦ форми прояву фСЦзичних якостей.
Про якСЦсть можна судити лише по усСЦй сукупностСЦ видСЦв ii прояву. Тому окремо взятий вид прояву фСЦзичноi якостСЦ не може виразити у повному обсязСЦ вСЦдповСЦдну фСЦзичну якСЦсть. З цСЦСФi позицСЦi тАЬфСЦзичнСЦ якостСЦтАЭ поняття, що вСЦдображаСФ якСЦсну визначенСЦсть рСЦзновидСЦв ii прояву, тобто те, що вСЦдрСЦзняСФ або обСФднуСФ iх в якСЦсному вСЦдношеннСЦ [22].
Отже, в основСЦ розвитку тоi чи СЦншоi фСЦзичноi якостСЦ лежить розвиток усСЦх видСЦв ii прояву, що необхСЦдно враховувати при всебСЦчному розвитку фСЦзичних якостей.
Проте теоретичний аналСЦз показав, що немаСФ СФдиноi позицСЦi щодо визначення кСЦлькостСЦ наявних в людини вСЦдносно самостСЦйних видСЦв прояву фСЦзичних якостей. Це стоiть на перешкодСЦ чСЦткСЦй конкретизацСЦi тренувальноi спрямованостСЦ занять з фСЦзичного виховання.
За дослСЦдженнями Л.В. МосСЦйчука (2004). розрСЦзняють 16 (разом СЦз гнучкСЦстю) вСЦдносно самостСЦйних видСЦв прояву фСЦзичних якостей. Серед них: абсолютна сила, силова витривалСЦсть (в зонСЦ максимальноi СЦ субмаксимальноi СЦнтенсивностСЦ, яка буваСФ статичною та динамСЦчною), швидкСЦсть поодинокого руху, частота рухСЦв, швидкСЦсна витривалСЦсть (в зонСЦ максимальноi СЦ субмаксимальноi СЦнтенсивностСЦ), швидкСЦсна сила, частота швидкСЦсно-силових рухСЦв, швидкСЦсно-силова витривалСЦсть, аеробна витривалСЦсть (в зонСЦ великоi та малоi СЦнтенсивностСЦ) [25]. Лише за умови iх спСЦльного вдосконалення можна забезпечити повноцСЦнний всебСЦчний розвиток фСЦзичних якостей.
Для детального аналСЦзу СЦснуючих недолСЦкСЦв у сучаснСЦй теорСЦi та методицСЦ побудови тренувального процесу у фСЦзичному вихованнСЦ школярСЦв слСЦд, на нашу думку, першочергово визначити фундаментальнСЦ керСЦвнСЦ положення, яких слСЦд дотримуватись у вСЦдповСЦдностСЦ СЦз адаптацСЦйними процесами в органСЦзмСЦ.
1.3 КерСЦвнСЦ положення побудови тренувального процесу у фСЦзичному вихованнСЦ дСЦтей
ФункцСЦональна обумовленСЦсть застосування тренувальних засобСЦв складаСФ основу тренувальних програм. ЗмСЦст тренувального процесу включаСФ розподСЦл засобСЦв СЦ методСЦв протягом певного часу в конкретному iх поСФднаннСЦ. ПослСЦдовнСЦсть iх побудови визначаСФ той чи СЦнший рСЦвень цСЦлСЦсностСЦ, що викликаСФ вибСЦрковий розвиток спецСЦалСЦзованоi функцСЦi. В СЦдеальному варСЦантСЦ кожна тренувальна програма маСФ адекватну вСЦдповСЦдь з боку органСЦв СЦ систем органСЦзму [26]. Сумування цих змСЦн протягом певного часу дозволяСФ набувати новСЦ якостСЦ. В основСЦ методики побудови тренувальних програм круглорСЦчного тренування лежать моделСЦ макроциклСЦв, перСЦодСЦв, етапСЦв, мезоциклСЦв та мСЦкроциклСЦв.
Кожна тренувальна програма складаСФться СЦз двох частин: зовнСЦшньоi комплексу впливСЦв СЦ внутрСЦшньоi комплексу реакцСЦй органСЦв СЦ систем органСЦзму людини у вСЦдповСЦдь на даний вплив. ВсСЦ програми мають свою структуру, що вСЦдповСЦдаСФ поставленим завданням. Вони взаСФмодСЦють мСЦж собою утворюючи СФдину СЦнформацСЦйно-енергетичну структуру [26].
Як показав попереднСЦй аналСЦз сучасних положень теорСЦi адаптацСЦi органСЦзму до фСЦзичних навантажень, в основСЦ формування програми тренувальних завдань повиннСЦ лежати наступнСЦ керСЦвнСЦ положення: вСЦдповСЦднСЦсть спрямованостСЦ фСЦзичних навантажень очСЦкуваному напрямку адаптацСЦi; оптимальна величина метаболСЦчних процесСЦв у працюючих органах для виникнення фази надвСЦдновлення; стимулювання вСЦдновних процесСЦв та оптимальний СЦнтервал вСЦдпочинку мСЦж односпрямованими навантаженнями в сумСЦжних заняттях; новизна тренувальних навантажень та оптимальна тривалСЦсть iх застосування (4-6 тижнСЦв), що зумовлено завершенням формуванням системного структурного слСЦду; оптимальна форма поступового пСЦдвищення величини фСЦзичних навантажень; безперервний тренувальний вплив на конкретнСЦ структури органСЦзму.
Щоб реалСЦзувати цСЦ керСЦвнСЦ положення у практицСЦ фСЦзичного виховання педагог повинен виконати такСЦ функцСЦi [25]:
1) сформувати тренувальну програму систему поточних завдань, послСЦдовна реалСЦзацСЦя яких веде до досягнення поставленоi мети;
2) добрати адекватнСЦ засоби ii реалСЦзацСЦi;
3) визначити оптимальне дозування фСЦзичних навантажень;
3) визначити ефективнСЦ методи органСЦзацСЦi заняття.
Подальший аналСЦз сучасноi концепцСЦi побудови тренувального процесу у фСЦзичному вихованнСЦ нами був здСЦйснений щодо його вСЦдповСЦдностСЦ до визначених нами керСЦвних положень.
1.4 Формування перспективноi програми тренувальних завдань
Проблемами розвитку фСЦзичних якостей учн