ОсобливостСЦ органСЦзацСЦi фСЦзичноi пСЦдготовки учнСЦв молодшого шкСЦльного вСЦку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?новнСЦ процеси на початку статевого дозрСЦвання протСЦкають тривалСЦше нСЦж у дСЦтей меншого чи бСЦльшого вСЦку. АктивСЦзацСЦя гормональноi активностСЦ даСФ пСЦдстави для пСЦдвищення СЦнтенсивностСЦ силових вправ [25].
КСЦсткова система. В цьому вСЦцСЦ продовжуСФться окостенСЦння скелету, але вСЦн ще мСЦстить значну кСЦлькСЦсть хрящовоi тканини. Але це не виключаСФ навантаження на максимальне напруження, оскСЦльки заставити дСЦтей проявити при цьому максимальнСЦ вольовСЦ зусилля дуже важко. Формуються вигини хребта, тому засвоСФння навички рацСЦональноi постави у цьому вСЦцСЦ маСФ дуже велике значення.
Мязова система. У дСЦтей цього вСЦку мязи складаються, головним чином, СЦз волокон одного типу, що наближаються до ПРО. Це позитивно позначаСФться на аеробних можливостях, але негативно на анаеробнСЦй витривалостСЦ. Тому високСЦ анаеробнСЦ навантаження СФ недоцСЦльними, а помСЦрнСЦ необхСЦдними. ВисокСЦ аеробнСЦ можливостСЦ в цьому вСЦцСЦ при невисокСЦй масСЦ тСЦла дозволяють досягти, в окремих випадках, значних вСЦдносних показникСЦв у розвитку не тСЦльки глобальноi, але СЦ локальноi аеробноi витривалостСЦ, яка за своiми характеристиками наближаСФться до силовоi. Цим можна пояснити рекорди дСЦтей у пСЦдтягуванСЦ на перекладинСЦ (50 СЦ бСЦльше разСЦв), вСЦджиманнСЦ в упорСЦ лежачи тощо. Звязочний апарат молодших школярСЦв володСЦСФ високою еластичнСЦстю, що створюСФ сприятливСЦ бСЦологСЦчнСЦ передумови для форсованого розвитку гнучкостСЦ [27, 28].
КардСЦо-респСЦраторна система. На початку молодшого шкСЦльного вСЦку дСЦти важко переносять гСЦпоксСЦю (нестачу кисню в тканинах) та гСЦпоксемСЦю (нестачу кисню в кровСЦ), при досягненнСЦ несправжнього стСЦйкого стану ЧСС вища, нСЦж у дорослих, а УО менший. Але з вСЦком кардСЦо-респСЦраторний апарат удосконалюСФться СЦ до 11-12 рокСЦв аеробнСЦ можливостСЦ сягають свого максимуму. Якщо на початку молодшого шкСЦльного вСЦку ЧСС у станСЦ спокою наближаСФться до 90 уд./хв, УО до 32 мл, АТ до 99/67 мм рт. ст., ЖЕЛ до 1200 мл, то на початку середнього ЧСС до 82 уд./хв, УО до 44 мл, АТ до 105/70 мм рт. ст., ЖЕЛ до 1700 мл. Тому в цей перСЦод можна застосовувати значнСЦ СЦ великСЦ аеробнСЦ навантаження [18].
Центральна нервова система. СпостерСЦгаСФться висока збудливСЦсть та лабСЦльнСЦсть нервових процесСЦв, СЦнтенсивно удосконалюються аналСЦзатори, якСЦ в 10-12 рокСЦв за функцСЦСФю мало вСЦдрСЦзняються вСЦд дорослого вСЦку. УдосконалюСФться внутрСЦшнСФ гальмування дозволяСФ здСЦйснювати диференцСЦювання незначних вСЦдмСЦнностей мСЦж подразниками. Це сприяСФ прогресуванню рСЦзних видСЦв прояву швидкостСЦ та психомоторних можливостей.
ОсобливостСЦ психСЦки молодших школярСЦв роблять неефективними стандартизованСЦ навантаження, оскСЦльки вони недостатньо емоцСЦйнСЦ. Тому для розвитку фСЦзичних якостей необхСЦдно широко використовувати СЦгри та змагання.
1.6 Дозування фСЦзичних навантажень
Дозування фСЦзичних навантажень вСЦдбуваСФться шляхом вибору методСЦв виконання фСЦзичних вправ та методичних прийомСЦв СЦнтенсифСЦкацСЦi, регулюванням СЦнтенсивностСЦ та обсягу роботи, а також тривалСЦстю СЦнтервалСЦв вСЦдпочинку СЦ його характером [25].
Регулюючи СЦнтенсивнСЦсть та обсяг роботи досягають повноi вСЦдповСЦдностСЦ фСЦзичноi вправи тренувальному завданню. А для того, щоб глибше вплинути на необхСЦдну рухову функцСЦю використовують рСЦзнСЦ методи та методичнСЦ прийоми СЦнтенсифСЦкацСЦi вправи. Метод спосСЦб виконання руховоi дСЦi. Методичний прийом шлях реалСЦзацСЦi методу у конкретних випадках [20].
ГетерохроннСЦсть вСЦдновних процесСЦв дозволяСФ застосувати повторне виконання вправи з метою збСЦльшення катаболСЦтичних зрушень в органСЦзмСЦ. Так, повторення вправи пСЦсля вСЦдновлення анаеробних резервСЦв у мязах на тлСЦ недовСЦдновлення пластичних компонентСЦв клСЦтин сприяСФ глибшому розпаду останнСЦх. Це стосуСФться лише вправ максимальноi та субмаксимальноi вСЦдносноi зон СЦнтенсивностСЦ. Метод називають СЦнтервальним [49].
СпецифСЦка факторСЦв, зо зумовлюють прояв рСЦзних фСЦзичних якостей, вимагаСФ рСЦзного СЦнтервалу вСЦдпочинку мСЦж повтореннями вправи.
Якщо результат вправи залежить вСЦд функцСЦонального стану ЦНС (вправи максимальноi вСЦдносноi зони СЦнтенсивностСЦ тривалСЦстю до 10 с, рис. 7), то вСЦдпочинок повинен сприяти не тСЦльки вСЦдновленню працездатностСЦ до вихСЦдного рСЦвня, а й надвСЦдновленню алактатних анаеробних резервСЦв (АТФ та КрФ) у мязах та пСЦдвищенню функцСЦонального стану ЦНС. Такий СЦнтервал вСЦдпочинку називаСФться екстремальним. Його тривалСЦсть 5-6 хв, вСЦдновлення ЧСС до 100-90 уд./хв [37].
Якщо працездатнСЦсть залежить головним чином вСЦд функцСЦонального стану мязовоi системи (вправи максимальноi вСЦдносноi зони СЦнтенсивностСЦ тривалСЦстю вСЦд 10 до 30 с), то достатньо такого СЦнтервалу вСЦдпочинку, щоб алактатнСЦ анаеробнСЦ резерви у мязах вСЦдновились до вихСЦдного рСЦвня. Це вСЦдносно повний СЦнтервал вСЦдпочинку: триваСФ 1,5-3 хв, вСЦдновлення ЧСС до 120-110 уд./хв) [42].
При виконаннСЦ вправ на розвиток витривалостСЦ в субмаксимальнСЦй вСЦдноснСЦй зонСЦ СЦнтенсивностСЦ працездатнСЦсть залежить головним чином вСЦд лактатних анаеробних резервСЦв (глюкози та глСЦкогену) та МСК. Тому, з метою глибшого впливу на цСЦ фактори, СЦнтервал вСЦдпочинку повинен сприяти вСЦдновленню лише алактатних анаеробних резервСЦв (АТФ та КрФ). Якщо повторення вправи вСЦдбуваСФться на тлСЦ недовСЦдновлення оперативноi працездатностСЦ, то такий СЦнтервал вСЦдпочинку називаСФться жорстким: 1-2 хв, ЧСС до 130-120 уд./хв [25].
ПСЦсля 3-4 пСЦдходСЦв вправи, з метою забезпечення повного вСЦдновлення та надвСЦдновлення алактатних анаеробних речовин та працездатностСЦ ЦНС, СЦнтервал вСЦдпочинку можна збСЦльшити вСЦд 6-8 до 20 хв. Ефективним ?/p>