ОсобливостСЦ номСЦнацСЦi у сучаснСЦй нСЦмецькСЦй фемСЦнСЦстськСЦй прозСЦ та специфСЦка ii перекладу
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ня; "errten" почервонСЦти вСЦд сорому.
Обсяг емотивноi лексики у рСЦзних мовах зовсСЦм не однаковий. Хоч самСЦ емоцСЦi унСЦверсальнСЦ, iх вСЦдбиття у кожнСЦй мовСЦ самобутнСФ. Для того, щоб встановити межСЦ поля " людськСЦ стосунки ", необхСЦдно перш за все виробити СЦнвентар початкових емотивних змСЦстСЦв.
Проблема класифСЦкацСЦi емоцСЦй, видСЦлення початкових емотивних змСЦстСЦв дещо нагадуСФ проблему позначення кольорСЦв. ЛюдськСЦ переживання досить рСЦзноманСЦтнСЦ,iх легко можна порСЦвняти з кольорами у природСЦ. B.C. Дерябiн видСЦляСФ "нижчСЦ почуття" та "вищСЦ почуття". ПершСЦ повязанСЦ з елементарними психСЦчними процесами, котрСЦ обумовленСЦ СЦнстинктами, властивими як людинСЦ, так СЦ тваринам: СЦнстинкт самозбереження, СЦнстинкт продовження роду. Тож, до початкових емоцСЦй належать емоцСЦi задоволення - незадоволення, спокою - неспокою, радостСЦ - суму, бажання - огиди.
Як "складнСЦ кольори" виступають "вищСЦ почуття", вториннСЦ емоцСЦi. Це емоцСЦi, що породжуються соцСЦальним середовищем. Людина - це продукт розвитку суспСЦльства. Отже, початковСЦ емоцСЦi, властивСЦ людинСЦ вСЦд народження, обростають додатковими змСЦстовими компонентами. Кожна людина чутлива до громадськоi думки про себе, а також тим або СЦншим чином визначаСФ своСФ ставлення до свСЦту, до себе, до СЦнших людей. ЗвСЦдси такСЦ самозвеличуючСЦ емоцСЦi, як гордСЦсть, пихатСЦсть, СЦ такСЦ самозневажливСЦ емоцСЦi, як соромязливСЦсть, образливСЦсть.
ЕмоцСЦi у мовСЦ подаються частСЦше за все не як окремСЦ сутностСЦ, а як конкретнСЦ виявлення обСФктивноi дСЦйсностСЦ. У результатСЦ цього сема емотивностСЦ, що вказуСФ на конкретну тональнСЦсть емоцСЦi, поСФднуСФться у словниковСЦй дефСЦнСЦцСЦi з бСЦльш абстрактними категорСЦально-семантичними компонентами. Цими компонентами СФ категорСЦально-лексичнСЦ семи, якСЦ СФ унСЦверсальними семантичними категорСЦями: стан, дСЦя, ставлення, вплив, якСЦсть, ознака, особа. У структурСЦ лексичного значення слова денотативнСЦ емотивнСЦ семи залежать вСЦд категорСЦально-лексичних сем, тому що стоять нижче вСЦд них за рСЦвнем абстракцСЦi.
ПроаналСЦзувавши поле "людськСЦ стосунки" в художньому творСЦ "Касандра" КрСЦсти Вольф, ми видСЦлили шСЦсть семантичних класСЦв.
Перший семантичний клас обСФднуСФ предикативнСЦ вислови СЦз категорСЦально-лексичною семою "бути", "перебувати", "вСЦдчувати деякий стан", що поСФднуСФться з конкретною емотивною семою. Наприклад: "beunruhigen" - турбуватися, тобто перебувати у станСЦ неспокою; "bewundern" - дивуватися, тобто вСЦдчувати подив. До цього класу слСЦв входять не тСЦльки дСЦСФслова, а також прикметники ("gleichgltig" байдужий), СЦменники ("Begeisterung " - натхнення, тобто стан душевного пСЦднесення), або цСЦлСЦ предикативнСЦ висловлювання ("traurig sein" - сумувати, тобто вСЦдчувати смуток, "Abscheu empfinden" - вСЦдчувати огиду).
Другий клас - це семантичний клас становлення емоцСЦйного стану, який представлено категорСЦально-лексичною семою "починати бути у певному станСЦ". Наприклад: "sich verlieben" - закохатися; "in Verzweiflung geraten" - впасти у вСЦдчай; "sich rgern" - розлютуватися; "sich interessieren" - зацСЦкавитися; "sich schmen" засоромитися.
ТретСЦй клас - семантичний клас емоцСЦйного впливу, який представлено категорСЦально-лексичною семою "приведення субСФкта у певний стан". Наприклад: "stren" - турбувати; "hindern" - стояти на дорозСЦ, тобто спричиняти неспокСЦй, тобто спричиняти незручнСЦсть; "traurig" - сумний, тобто той, що викликаСФ смуток; "unglckselig " - нещасний, тобто той, що завдаСФ нещастя; "ruhelos" - неспокСЦйний, тобто той, що викликаСФ неспокСЦй; "unzufrieden" - незадовСЦльний, тобто той, що викликаСФ незадоволення.
Четвертий клас - семантичний клас емоцСЦйного ставлення, представленo категорСЦально-лексичною семою " вСЦдчувати певне емоцСЦйне ставлення до когось або чогось ": "lieben" - кохати; "stolz sein" - пишатися; "bedauern" - жалСЦти; "eiferschtig sein" - ревнувати; "neidisch sein" - заздрСЦти; "achten" - поважати.
Пятий клас емоцСЦйноi характеризацСЦi, який обСФднуСФ лексичнСЦ одиницСЦ з категорСЦально-лексичними семами "особа", "ознака". Сематична модель лексичних одиниць цього класу може бути визначена як "той, що характеризуСФться або вСЦдрiзняСФться якоюсь емоцСЦйною якСЦстю". Наприклад:
"treu" - вСЦрний, тобто той, хто вСЦдзначаСФться вСЦрнСЦстю; "grausam" - жорстокий, той, хто не маСФ серця; "ergeben" - покСЦрливий, той, хто не маСФ волСЦ.
Шостий клас (категорСЦально-лексична сема "властивСЦсть") - це клас слСЦв, де емоцСЦi представлено як абстрактнСЦ сутностСЦ: "Nervsitt" - нервознСЦсть, тобто властивСЦсть за значенням прикметника "nervs"; "Neugier" - допитливСЦсть, тобто властивСЦсть за значенням прикметника "neugierig".
Отже, кожне почуття маСФ потенцСЦйнСЦ можливостСЦ позначення у рСЦзних семантичних класах. Наприклад, почуття любовСЦ може бути зображено як: стан - "Leidenschaft" - пристрасть; "Gegenliebe" - взаСФмнСЦсть; становлення стану "sich verlieben" - закохатися; вплив - "bezaubern" - приворожити; ставлення "schwrmen" - обожнювати; емоцСЦйна характерСЦзацСЦя - "Liebhaber" - коханець; емоцСЦйна властивСЦсть - "Anhnglichkeit" - прихСЦльнСЦсть.
УсСЦ перелСЦченСЦ вище семантичнСЦ класи вмСЦщують лексику, яка називаСФ (позначаСФ) емоцСЦi. Лексика, що описуСФ емоцСЦi, представлена у семантичних класах зовнСЦшнього вираження емоцСЦйного стану. Безпосередньо до ядра поля прилягаСФ група слСЦв, що мають таку структуру значення: категорСЦально-семантичний компонент "зовнСЦшнСФ вираження" + категорСЦально-лекична сема емотивности + диференцСЦйно-