ОсобливостСЦ номСЦнацСЦi у сучаснСЦй нСЦмецькСЦй фемСЦнСЦстськСЦй прозСЦ та специфСЦка ii перекладу
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
d, wenn er sich umdreht, sieht er die zerstrte Stadt", - пророкування Касандри виповнилося, Троя зруйнована. ДовгоочСЦкувана тиша- СЦ рСЦшення головноi героiнСЦ залишитися на своiй землСЦ.
Розгляд видСЦв номСЦнацСЦi приводить до висновку, що загальна типологСЦя номСЦнацСЦй може бути представлена у видСЦ багатомСЦрного простору з пересСЦчними ознаками, ядро якого складаСФ вСЦдношення знаменне слово - обСФкт, а на периферСЦi знаходяться СЦншСЦ типи, що вСЦдрСЦзняються вСЦд ядерного одним чи декСЦлькома ознаками.
ТвСЦр мистецтва - це створений автором обСФкт, який органСЦзовуСФ потСЦк поСФднуваних вражень так, що кожний потенцСЦйний реципСЦСФнт по-своСФму може зрозумСЦти той самий твСЦр, первинну форму, яку задумав автор. Кожен реципСЦСФнт, сприймаючи твСЦр, несе у собСЦ певну конкретну ситуацСЦю, частково зумовлену сприйнятливСЦсть, смаки, уподобання, власнСЦ упередження, так що розумСЦння первинноi форми вСЦдбуваСФться згСЦдно з СЦндивСЦдуальною детермСЦнованСЦстю.
Висновки
Акти мовлення, з яких складаСФться мовленнСФва дСЦяльнСЦсть,не тСЦльки цСЦлеспрямованСЦ, але СЦ ситуацСЦйно орСЦСФнтованСЦ. Вони звязанСЦ не тСЦльки з особистСЦстю мовця СЦ слухача, але одночасно СЦ з тим, що маСФться загального не тСЦльки мСЦж спСЦврозмовниками як такими, але СЦ з тим, що маСФться спСЦльного у членСЦв даного мовленнСФвого колективу.
Через мову акти мовлення звязанСЦ також СЦз практикою попереднСЦх поколСЦнь, що говорили на тСЦй же мовСЦ, СЦ з досвСЦдом людства, що розмовляло на рСЦзних мовах. Все це веде до того, що акти мови варто вивчати не тСЦльки в тСЦсному звязку з аналСЦзом внутрСЦшнього свСЦту СЦ внутрСЦшнСЦх можливостей людини, не тСЦльки враховуючи як ii суспСЦльнСЦ, соцСЦальнСЦ, так СЦ природнСЦ СЦндивСЦдуальнСЦ характеристики, але СЦ по тому, якСЦ механСЦзми ними зараз керують СЦ що дозволяСФ цим актам опинятися складовими процесу комунСЦкацСЦi СЦ засобом людських стосункСЦв.
Таким чином, в аналСЦзСЦ мовленнСФвоi дСЦяльностСЦ неможливо обСЦйтися без врахування людського фактора: механСЦзми мовлення СЦснують у людинСЦ СЦ використовуються нею. Разом з тим мовленнСФва дСЦяльнСЦсть - це дСЦяльнСЦсть, у ходСЦ якоi використовуСФться мова. В основСЦ мовлення лежить, однак, не стСЦльки вживання мови, скСЦльки звертання до мови СЦ до ii незкСЦнченних можливостей. НомСЦнацСЦя, як обовязковий компонент мовленнСФвоi дСЦяльностСЦ реалСЦзуСФ думку людини лише в зСФднаннСЦ з граматичним структуруванням (органСЦзацСЦСФю синтаксичноi схеми висловлення). Чим повнСЦше СЦ виразнСЦше може передати та чи СЦнша одиниця номСЦнацСЦi типи вСЦдносин, тим вище ii значимСЦсть для органСЦзацСЦi висловлення.
МовленнСФва дСЦяльнСЦсть складаСФ невСЦдСФмну частину поведСЦнки людини СЦ повинна розглядатися як особливий рСЦзновид ii дСЦяльностСЦ в цСЦлому, специфСЦчна по ii функцСЦях СЦ засобу, який в нСЦй використовуСФться - мовСЦ.
ОскСЦльки мовна картина свСЦту в художньому текстСЦ створюСФться в ходСЦ номСЦнативноi дСЦяльностСЦ, характер спСЦввСЦдношення концептуальноi СЦ мовноi систем найкраще вивчати, дослСЦджуючи саме цю дСЦяльнСЦсть СЦ встановлюючи в процесСЦ такого аналСЦзу СЦ напрямок номСЦнативноi дСЦяльностСЦ на позначення цСЦлком визначених фрагментСЦв свСЦту, СЦ реальнСЦ засоби та прийоми номСЦнацСЦi, СЦ нацСЦональний та культурний колорит що вСЦдбуваСФться, СЦ, нарештСЦ, причини, мотиви й СЦнтенцСЦi мовцСЦв. Вивчення бСЦльш загальних властивостей мовних картин свСЦту рСЦзних мов допомагаСФ пролити свСЦтло на iх унСЦверсальнСЦ характеристики.
У формуваннСЦ мовноi картини свСЦту, що складаСФться у мовця по мСЦрСЦ того, як вСЦн опановуСФ рСЦдною мовою, важливу роль з лСЦнгвСЦстичноi точки зору здобуваСФ внутрСЦшнСЦй лексикон, куди " записуються " засвоСФннСЦ слова разом з iх властивостями, чи система, СЦменована СЦнодСЦ словесною памяттю. Фактично тут опиняСФться репрезентованим поступово колективний досвСЦд мовцСЦв по СЦндивСЦдуалСЦзацСЦi рСЦзних обСФктСЦв свСЦту СЦ iхньоi категоризацСЦi СЦ класифСЦкацСЦi.
ПроаналСЦзувавши твСЦр " Касандра " КрСЦсти Вольф, можна стверджувати, що вСЦн мСЦстить у собСЦ безлСЦч номСЦнативних засобСЦв. НайбСЦльш часто трапляються типи номСЦнацСЦi - елементна номСЦнацСЦя. НомСЦнацСЦя СФ головною одиницею семантичноi органСЦзацСЦi художнього тексту в денотативному аспектСЦ. Саме в художньому творСЦ письменник, зображуючи дСЦйснСЦсть, вСЦдбиваСФ своСФ бачення СЦ вСЦдношення до свСЦту. СубСФктивна модель свСЦту СЦ себе у свСЦтСЦ складаСФться насамперед у процесСЦ суспСЦльноi практики. При цьому величезну роль граСФ спСЦлкування.
Метою будь-якого спСЦлкування СФ обмСЦн СЦнформацСЦСФю (СЦнтелектуальною чи емоцСЦональною). При цьому важливо не просто одержувати чи передавати СЦнформацСЦю. Ми повиннСЦ, з однСЦСФi сторони, спробувати адекватно зрозумСЦти ту СЦнформацСЦю, що ми одержуСФмо, а з СЦншого боку - надСЦлити свою СЦнформацСЦю у форму, максимально доступну СЦ зрозумСЦлу для реципСЦСФнта. Передаючи СЦнформацСЦю, автор завжди сподСЦваСФться, що буде " правильно зрозумСЦлий ". БСЦльш того, автору необхСЦдний "зворотний звязок ": пСЦдтвердження реципСЦСФнтом одержання СЦнформацСЦi. Отже, адекватне розумСЦння комунСЦкантами один одного забезпечуСФ успСЦшне протСЦкання комунСЦкацСЦi СЦ допомагаСФ уникнути комунСЦкативного провалу.
Художня лСЦтература безмежно розширюСФ моральний кругозСЦр особистостСЦ. ХудожнСЦй образ не тСЦльки збагачуСФ нас баченням СЦншого життя, широким представленням про своiх сучасникСЦв, пСЦзнанням рСЦзних соцСЦальних шарСЦв, але й СЦнших епох, краiн. Розширення такого досвСЦду не замСЦнити нСЦ науковою книжкою, нСЦ довСЦдниками. Ми усвСЦдомлюСФмо себе й вчимося мистецтву людських стосункСЦв у спСЦлкуваннСЦ не тСЦльки з реальними людьми, але СЦ з лСЦтературними персо