ОсобливостСЦ номСЦнацСЦi у сучаснСЦй нСЦмецькСЦй фемСЦнСЦстськСЦй прозСЦ та специфСЦка ii перекладу
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
"; звертання: "Genosse", "mein Freund"). На вСЦдмСЦну вСЦд подСЦСФвоi, окремо узята елементна номСЦнацСЦя не вСЦдбиваСФ СЦнформативного аспекту, хоча СЦснують слова СЦ морфеми, що спецСЦально виражають цей аспект у складСЦ висловлення.
ПодСЦСФвСЦ номСЦнацСЦi класифСЦкуються в залежностСЦ вСЦд характеру ситуацСЦi, що позначаСФться. Тут розрСЦзняються безсубСФктнСЦ процеси: "Es dunkelt"; "Es regnet"; "Es taut"; дСЦi СЦ стани субСФкта: "Die Leute laufen"; "Sie schlief. ПодСЦСФвСЦ номСЦнацСЦi крСЦм того можуть позначати просту подСЦю чи кСЦлька подСЦй, що знаходяться у визначених вСЦдносинах, що утворять складну подСЦю. Р.МСЦшеа вСЦдзначаСФ в ситуацСЦi три аспекти: тематичний (те, про що говорять), стилСЦстичний (вСЦдображаючий взаСФмини мСЦж спСЦврозмовниками й умови, у яких здСЦйснюСФться акт мови), психологСЦчний (визначальнСЦ вербальнСЦ реакцСЦi на рСЦзнСЦ СЦмпульси: упевненСЦсть, сумнСЦв, припущення, замилування), СЦнформативний, що показуСФ ступСЦнь знання ситуацСЦi мовцем СЦ комунСЦкативну мету висловлення.
Позначення обСФкту даСФ мовець, але вибСЦр iм форми номСЦнацСЦi вСЦдбиваСФ не тСЦльки вСЦдношення субСФкта до обСФкта, але СЦ вСЦдношення субСФкта до адресата, загальнСЦ умови мовленнСФвого акта, а також вСЦдношення адресата до предмету мовлення. Адресат безпосередньо в даному актСЦ номСЦнацСЦi не бере участь, але вСЦн необхСЦдний компонент акта мовлення, без нього мовлення не виконуСФ своСФi комунСЦкативноi функцСЦi, - СЦ його вСЦдношення до обСФкта СЦ до самого мовця опосередковано мовцем. Таким чином, можна видСЦлити три типи характеристик номСЦнацСЦй, що вСЦдбивають:
а)стосунки мСЦж номСЦнатором СЦ адресатом;
б)стосунки номСЦнатора до обСФкта;
в)вСЦдношення адресата до обСФкта.
Ланцюжок "мовець - адресат" вСЦдбиваСФ соцСЦальний аспект акта мовлення, його зовнСЦшнСЦ умови СЦ формуСФ опозицСЦю загальновживана / соцСЦальне вСЦдзначена номСЦнацСЦя. Остання належить до визначеного функцСЦонального стилю чи до визначених умов спСЦлкування. В елементних номСЦнацСЦях вона виражаСФться особливими стилСЦстичними синонСЦмами: "hoffen - vertrauen"; "behandeln - heilen"; "die Unwahrheit sagen - aufschneiden"; "schimpfen - anbellen"; "der Junge - der Knabe"; "das Mdchen - das Ding".
СоцСЦальне вСЦдзначенСЦ номСЦнацСЦi часто виявляються одночасно й експресивно пофарбованими. ПодСЦСФвСЦ номСЦнацСЦi передають соцСЦальний стан добором специфСЦчних слСЦв, конструкцСЦй, а також формами ввСЦчливостСЦ. ОстаннСФ формуСФться часто шляхом непрямого вживання номСЦнативних слСЦв. Так, у фразСЦ: "Sagen Sie mir bitte, wann beendet es?" "Sagen Sie mir bitte" виконуСФ фактичну функцСЦю (установлення контакту зСЦ спСЦврозмовником на визначеному рСЦвнСЦ ввСЦчливостСЦ).
ВСЦдношення номСЦнатора до обСФкта може бути:
- обСФктивним;
- оцСЦнним; у тому числСЦ:
а)рацСЦональним;
б)емоцСЦйним.
ОбСФктивне вСЦдношення номСЦнатора до номСЦната лежить в основСЦ формування релятивних номСЦнацСЦй. Так, ту саму жСЦнку дитина називаСФ "мама", чоловСЦк -"дружина".
РацСЦональна оцСЦнка формуСФ значення впевненостСЦ / невпевненостСЦ; визначеностСЦ / можливостСЦ. В елементних номСЦнацСЦях воно виявляСФться в опозицСЦi пряма / приблизна номСЦнацСЦя. Остання використовуСФться, коли мовець не може СЦдентифСЦкувати обСФкт чи не знаСФ його точне найменування.
Для приблизноi номСЦнацСЦi використовуються слова типу: "etwas", "irgendein", "solch ein", "so etwas wie", "doch", "in seiner Art": "Solch ein Vieh war Achill", "Doch niemand wird dir glauben", "Da von jedem etwas in mir ist, habe ich zu keinem ganz gehrt". У подСЦСФвих номСЦнацСЦях рацСЦональна оцСЦнка передаСФться формами модальностСЦ (модальнСЦ слова): "vielleicht"; "wohl"; "wahrscheinlich"; "vermutlich"; "angeblich": "Ganz haben wir ihn wohl gekannt"; "Verrterisch" - sagte Myrene, mich nicht zuhrte, mich vielleicht gar nicht verstand...".
ЕмоцСЦйна оцСЦнка виявляСФться в опозицСЦi нейтральна / експресивно зафарбована номСЦнацСЦя. Остання характеризуСФ позитивне чи негативне вСЦдношення номСЦнатора до обСФкта. В елементних номСЦнацСЦях вона позначаСФться особливими синонСЦмами: "werfen - schleudern"; "Der Dienst - das Dienen"; "abschneiden -absbeln".
У подСЦСФвих номСЦнацСЦях вона виражаСФться вибором слСЦв СЦ конструкцСЦй, СЦнтонацСЦСФю, а також модальними словами (leider, zum Glck): "Glcklicherweise dahin"; "Wie ich, leider, unterdrcken musste, was ich ihm jetzt erst htte sagen knnen".
Ланцюжок "адресат - номСЦнат" маСФ два прояви: вСЦдношення, що виражаСФться в номСЦнацСЦi, може бути власним СЦ невласним.
ОбСФктивне вСЦдношення адресата до обСФкта лежить в основСЦ невласних релятивних номСЦнацСЦй, при яких обСФкт позначаСФться виходячи з його вСЦдношення до адресата. Наприклад:" Was hat er dir gesagt?". Особа одержуСФ позначення з погляду спСЦврозмовника, а не самого мовця:"Spricht er zu mir ?"; "Wer wei, aus welcher Not sie ihn, wenn sie ihn mordet, reit?"; "Habe er dem Gott nicht drei seiner besten Pferde vor der berfahrt geopfert ?".
РацСЦональний аспект вСЦдношень спСЦврозмовник - номСЦнат виявляСФться в номСЦнацСЦях, що вСЦдбивають СЦнформованСЦсть спСЦврозмовника про предмет мови. В обох типах номСЦнацСЦй - елементних СЦ подСЦСФвих - це виражаСФться в протиставленнСЦ прямих номСЦнацСЦй надлишковим чи економним.
НадлишковСЦ номСЦнацСЦi в цьому випадку полягають у повтореннСЦ позначення СЦншими засобами, пояснюючими спСЦврозмовнику, про що мова: "Mein Hass kam mir abhanden, wann? Er fehlt mir doch, mein praller saftiger Hass. Ein Name knnte ihn wecken, aber ich lass den Namen lieber jetzt noch ungedacht. Wenn ich das koennte"; "Ich mache die Schmerzprobe. Ich mache die Schmerzprobe und denk an die Abschiede".
Ситуативно-обумовленим номСЦнацСЦям властива економСЦя, компресСЦя: "Und dass der Gott, zu dessen Dienst ich mich bestimmt, mich ganz besitzen wollte - war es nicht natrlich? Doch. Also. Was fehlte?..."; "Das Licht erlosch. Erlischt. Sie kommen"; "Mhelos. Vor dem stand ich wieder. Sah das Gesicht. Ausdruckslos. Gern. Unbelehrbar".
При аналСЦзСЦ л?/p>