ОсобливостСЦ номСЦнацСЦi у сучаснСЦй нСЦмецькСЦй фемСЦнСЦстськСЦй прозСЦ та специфСЦка ii перекладу
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
ймаСФ центральну позицСЦю в художньому текстСЦ.
Паралельно з темою любовСЦ в повСЦстСЦ розвиваСФться тема вСЦйни. Касандра, що пророчила загибель Троi пСЦд час греко-троянськоi вСЦйни, спостерСЦгаСФ, як би з боку, за дСЦями супротивникСЦв. У вСЦйнСЦ беруть участь, головним чином, АхСЦлл, Агамемнон, батько Касандри ПрСЦам.
ТСЦсно з темою вСЦйни переплСЦтаються теми насильства, ненавистСЦ СЦ полСЦтики. Панування чоловСЦкСЦв, що поневолили жСЦнок, проходить через усю повСЦсть вСЦд початку до кСЦнця. Головним обСФктом ненавистСЦ Касандри СФ АхСЦлл - "худоба", що убиваСФ з жорстокСЦстю СЦ холоднокровнСЦстю безневинних людей. У темСЦ полСЦтики величезну роль вСЦдСЦграСФ ПрСЦам, що не вСЦрить СЦ не слухаСФ свою власну дочку.
Ще однСЦСФю темою, що проходить через усю повСЦсть СЦ маСФ велике значення СФ тема сСЦмi. Через усю повСЦсть Касандра проносить у своСФму серцСЦ любов до матерСЦ Гекуби, батька ПрСЦама та своiх братСЦв та сестер. Вона не засуджуСФ свою матСЦр СЦ сестер, що скорилися цьому свСЦту СЦ не обвинувачуСФ батька, що, як СЦ всСЦ, приречений на те, щоб не вСЦрити ii пророкуванням. ЖалСЦючи iх, вона намагаСФться сама змСЦнити свою долю, долю жСЦнки в той час.
УсСЦ цСЦ деталСЦ стали вСЦдомСЦ завдяки пСЦдтексту. КрСЦста Вольф, як майстер пСЦдтексту, зумСЦла донести до читачСЦв переживання, почуття СЦ настроi головноi героiнСЦ СЦ тСЦСФi епохи (Троянськоi вСЦйни). Поява схованоi СЦнформацСЦi, дослСЦджуваноi лСЦнгвСЦстичне, звязана насамперед з тим, що мовнСЦ одиницСЦ в художньому текстСЦ СЦснують, у порСЦвняннСЦ з текстами СЦнших видСЦв, в особливо тСЦсному звязку, вони утворюють "стилСЦстичний контекст", що сприяСФ збСЦльшенню багатозначностСЦ, створенню додаткових конотацСЦй, посиленню одних сем СЦ нейтралСЦзацСЦi СЦнших.
БагатозначнСЦсть пронизуСФ всСЦ рСЦвнСЦ мови художньоi лСЦтератури: вСЦд слова до текстових структур. УсСЦ види неоднозначних одиниць здатнСЦ реалСЦзувати свою неоднозначнСЦсть у художньому текстСЦ.
ВидСЦленСЦ у творСЦ тематичнСЦ групи поля "людськСЦ стосунки " (" Поле - сукупнСЦсть змСЦстовних одиниць, понять, слСЦв, що покриваСФ визначену галузь людського досвСЦду" характеризуються розмаiтСЦстю емоцСЦйно-оцСЦнноi лексики. Це передача рСЦзного ступеня СЦнтенсивностСЦ, чи перебСЦльшення змякшення, позитивна чи негативна, принизлива оцСЦнка. Особливого згадування заслуговують забобони й упередження. Вони впливають на оцСЦнку мовцем вСЦрогСЦдностСЦ повСЦдомлення, причому наявнСЦсть одного з даних параметрСЦв може привести до появи СЦншого: наприклад, упереджена думка слухаючого щодо вСЦрогСЦдностСЦ висловлення може бути результатом його недостатньоi поСЦнформованостСЦ чи СЦгнорування загальноприйнятих стереотипСЦв.
Для тем любовСЦ СЦ сСЦмi характерно широке вживання синонСЦмСЦчноi лексики: "lieben, mgen, gern haben"; "schn, hbsch"; "Liebe, Leidenschaft"; "verzeihen, vergeben"; "liebend,liebevoll"; зменшувально-пестливоi: "Tchterchen"; "Pferdchen"; "Liebchen"; "Kpfchen"; метафоричноi: "das massige Weib"; "ein Palast des Schweigens"; "die kluge Brieses"; "arme kleine Schwester"; "Knabenalter".
Для тем вСЦйни, полСЦтики, насильства характерне вживання одиночних фразеологСЦзмСЦв: "mit Haut und Haar"; "ein freches Aas"; "den Kopf verlieren"; "mit kaltem Blut"; слСЦв з переносним значенням: "der Held Achill"; "in Trnen gebadet"; "unser bester Feind"; "der Krieg ttete den Vogel"; "grossmulige Griechen"; "unser mchtiger Knig".
Тема насильства характеризуСФться лайливою, грубою лексикою: "verrecken"; "das Vieh"; "es sind alles Bestien".
ЕмоцСЦйнСЦсть, властива усСЦм лексико-тематичним групам, знаходить своСФ мовне вираження у вигуках: "О das sie nicht zu leben verstehn"; "O was fuer Wrter sie mich lehrten"; "O diese schne Stimme. На" СЦ, що найголовнСЦше, у СЦнтонацСЦi мовлення, у процесСЦ чого емоцСЦйнСЦсть стаСФ нСЦби супроводжуючою ознакою багатьох слСЦв.
2.1 Семантична класифСЦкацСЦя номСЦнативних одиниць поля "людськСЦ стосунки" у художньому текстСЦ
ЕмоцСЦi пронизують життя людини, супроводжують будь-яку його дСЦяльнСЦсть, СФ найважливСЦшою ланкою людського СЦснування. Багатство свСЦту емоцСЦй вСЦдбиваСФться перш за все у мовСЦ СЦ мовленнСЦ. ЛСЦнгвСЦстика вивчаСФ не самСЦ емоцСЦi, а емотивнСЦсть.
"ЕмотивнСЦсть - це вСЦдображення емоцСЦй на мовному рСЦвнСЦ, це властивСЦсть мови висловлювати системою своiх засобСЦв емоцСЦйнСЦсть як факт психСЦки". ВСЦдповСЦдно до емотивноi лексики належать одиницСЦ, що мСЦстять у структурСЦ свого значення емотивну сему. "Емотивна сема - це компонент лексичного значення слова, який означаСФ, виражаСФ або описуСФ будь-яку емоцСЦю". КрСЦм, власне, лексичного рСЦвня, емоцСЦi можуть бути вираженСЦ фонологСЦчними засобами (за допомогою СЦнтонацСЦi), словотворчими або синтаксичними засобами (особливий порядок слСЦв у реченнСЦ, повтори).
Для послСЦдовного структурування поля емотивностСЦ необхСЦдно перш за все розмежувати, на думку В.РЖ. Шаховського, три класи емотивноi лексики: лексика, що виражаСФ емоцСЦi, лексика, що означаСФ емоцСЦi, лексика, що описуСФ емоцСЦi.
ЕмоцСЦi можуть виявлятися у мовСЦ як емоцСЦйне супроводження, емоцСЦйне забарвлення, що виникаСФ в результатСЦ прориву у мову емоцСЦйного стану або емоцСЦйного ставлення мовця. Наприклад, "das Vieh" - служить для висловлювання неприязнСЦ; "das massige Weib" - насмСЦшки;. "Lieber" - нСЦжностСЦ; "Na und" здивування або нетерпСЦння.
До лексики, що безпосередньо називаСФ емоцСЦi, належать слова, предметно-денотативне значення яких складають уявлення про емоцСЦi: "traurig" - сумний; "nervs" - нервовий; "lieben" - кохати.
Лексика, що описуСФ емоцСЦi, описово передаСФ емоцСЦйний стан людини: "strahlen" - засСЦяти вСЦд радостСЦ; "erstarren"- остовпСЦти вСЦд здивува?/p>