ОсобливостСЦ номСЦнацСЦi у сучаснСЦй нСЦмецькСЦй фемСЦнСЦстськСЦй прозСЦ та специфСЦка ii перекладу
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
лексична сема "якСЦсна ознака". Наприклад: "stumm" - онСЦмСЦлий, той, хто оторопСЦв вСЦд здивування, тобто той, хто виявляСФ здивування через утрату здСЦбностСЦ дСЦяти або реагувати.
У зонСЦ перехСЦдностСЦ мСЦж ядром СЦ периферСЦСФю поля знаходяться предикатнСЦ висловлення, у яких категорСЦально-емотивна сема поСФднуСФться з СЦншою категорСЦальною семою. Наприклад, категорСЦальне-лексична сема поведСЦнка + СЦдентифСЦкуюча емосема: "umschmeicheln" - ластитися, тобто поводитися, виявляючи любов до когось; "sich ereifern" - гарячкувати, дСЦяти у станСЦ збудження. КатегорСЦально-лексична сема жест + СЦдентифСЦкуюча емосема може бути представлена так: "umarmen" - обСЦйняти, тобто охопити руками, виявляючи ласку, любов; "sich verziehen" - робити гримаси, виявляючи незадоволення. ДСЦСФслова "schimpfen", "brummen" являють собою поСФднання емотивноi семи незадоволення з категорСЦально-лексичною семою мовлення.
Емотивна сема може входити не тСЦльки до логСЦко-предметноi частини значення. РЖснуСФ цСЦлий клас слСЦв, у значеннях яких емосема виступаСФ на правах конотативного компонента, що доповнюСФ предметно-поняттСФвий змСЦст мовноi
одиницСЦ СЦ надаСФ iй експресивноi функцСЦi, наприклад: "das Vieh" - по вСЦдношенню до людини.
Отже, центральну частину ядра поля утворюють афективи (лексика, що виражаСФ емоцСЦi). Само ядро поля становить категорСЦально-емотивна лексика (лексика, що називаСФ емоцСЦi), що представлена категорСЦально-семантичними компонентами стану, впливу, становлення стану, ставлення, характеризування, властивостСЦ). У безпосереднСЦй близькостСЦ вСЦд ядра розташовуються одиницСЦ СЦз семантичною формулою категорСЦально-лексична сема емотивностСЦ + категорСЦально-лексична сема поведСЦнки, жесту, мовлення (лексика, що описуСФ емоцСЦi). Експресиви (лексика, що виражаСФ емоцСЦi) становлять саму периферСЦю поля.
ЕмоцСЦi виражаються визначеною СЦнтонацСЦСФю, особливими мовними засобами: вигуками, емоцСЦйно-оцСЦнною лексикою. Вираження емоцСЦй завжди звязано з мовою людини, що переживаСФ чи оцСЦнюСФ. Бажаючи зацСЦкавити чи переконати слухаючого, мовець мобСЦлСЦзуСФ своi СЦ його емоцСЦi.
ЕмоцСЦйно-оцСЦннСЦ елементи групуються найчастСЦше на початку висловлення, де вони допомагають привернути увагу спСЦврозмовника, створити визначену "настройку", або наприкСЦнцСЦ його, де вони як би завершують висловлення, пСЦдсумовують сказане, ставлять крапку, роблять подальшу мову непотрСЦбною. НерСЦдко цСЦ елементи охоплюють мову по обидвa боки,створюючи дСЦйсно щось начебто емоцСЦйно-оцСЦнноi рамки, часом же вони включаються усередину акта мовлення. Але в будь-якому випадку емоцСЦйно-оцСЦнну рамку варто розумСЦти не в чисто геометричному змСЦстСЦ, але як психологСЦчний кадр висловлення, що може знаходити своСФ вираження рСЦзними засобами й у рСЦзних мСЦсцях чи висловлення тексту.
"Для збСЦльшення емотивноi сили можуть бути використанСЦ два прийоми: СЦнтенсивнСЦсть чи звертання до розуму слухаючого, СЦнакше кажучи, апеляцСЦя до аргументСЦв " [39:45]. ЦСЦ два прийоми, добре вСЦдомСЦ ще з античноi риторики, широко використовуються в мовленнСФвих актах рСЦзного стилСЦстичного рСЦвня СЦ найрСЦзноманСЦтнСЦшого змСЦсту.
У свою чергу СЦнтенсивнСЦсть досягаСФться двома засобами: якСЦстю СЦ кСЦлькСЦстю. ЯкСЦсна СЦнтенсивнСЦсть полягаСФ у виборСЦ бСЦльш сильного слова з ряду синонСЦмСЦв, кСЦлькСЦсна - у повтореннСЦ слова, що маСФ емоцСЦйно-оцСЦнне значення. НерСЦдко обидва прийоми використовуються спСЦльно: повтор елементСЦв комбСЦнуСФться з iхньою варСЦацСЦСФю СЦ навСЦть градацСЦСФю. ВарСЦативнСЦ позначення найчастСЦше СЦ складають емотивно-оцСЦнний блок. Якщо прямий повтор емотивСЦв, поза спецСЦальною стилСЦстичною задачею, створюСФ ефект монотоностСЦ СЦ послабляСФ емотивну силу висловлення, то варСЦювання забезпечуСФ пСЦдтримку уваги СЦ великий психологСЦчний ефект.
Однак СЦ варСЦювання не повинне бути надмСЦрним, тому що при цьому адресат не може, за словами Дж. К. ЦСЦпфа, "встежити за стрибками думки" мовця. Це одна з причин того, що частСЦше, нСЦж прямий повтор, зустрСЦчаСФться рСЦзноманСЦтне варСЦювання емотивСЦв: "Es ist sein Ton.Der Ton der Verkndigung ist dahin. Glcklicherweise dahin; "Die Liebe frher, jetzt die Angst. Die sprang mich an, als der Wagen, den mde Pferde den Berg heraufgeschleppt hatten, zwischen den dsteren Mauern zum Halten kam".
Переживання мовця можуть бути настСЦльки СЦнтенсивнСЦ, що вони не знаходять слСЦв для iхнього вираження. Ще в античнСЦй риторицСЦ вСЦдзначалася значимСЦсть фСЦгури умовчання, що маСФ ту експресивну особливСЦсть, що слухаючий може додавати змСЦсти за своiм вибором. У цьому випадку маСФться отже, асиметрСЦя мСЦж вираженням СЦ СЦнтенцСЦСФю мовця. Можна розрСЦзняти кСЦлька видСЦв такоi асиметрСЦi, що несе експресивно-оцСЦнну функцСЦю.
Насамперед це власне умовчання, вСЦдсутнСЦсть всякого означаючого, вСЦдповСЦдного переживання мовця: "Woher ich mir das Recht auf solche Sprche nhme. Ich antwortete nicht, schloss die Augen vor Glck"
РЖнший прийом полягаСФ у вживаннСЦ мотивСЦв вСЦдверненого в данСЦй ситуацСЦi значення. Мовець не в станСЦ виразити усСЦ своi почуття, викликанСЦ даною ситуацСЦСФю, СЦ вСЦн виражаСФ свСЦй емоцСЦйний стан лише за допомогою вигукСЦв чи звертань: "О dass sie nicht zu leben verstehn"; "Ich Seherin! Priamostochter"; "Und Polyxena? Bitte! Polyxena!"; "O ueber die furchtbare Fruchtbarkeit der Hekabe"; "O ich genoss ihn fchterlich"; "O ich war verbohrt".
При передачСЦ емоцСЦй денотативна сторона вСЦдступаСФ на заднСЦй план. РЖснуСФ мовленнСФве правило: якщо який-небудь елемент висловлення СФ семантичне надлишковим, то вСЦн починаСФ грати стилСЦстичну чи стройову функцСЦю. Наприклад, у вираженнСЦ "Ich habe das mit meinen eigenen Augen gesehen" слова mit meinen eigenen Augen надлишковСЦ, вони нСЦчого нового не вносять у висловлення в семантичному вСЦдношеннСЦ, тому що людина не може