ОсобливостСЦ номСЦнацСЦi у сучаснСЦй нСЦмецькСЦй фемСЦнСЦстськСЦй прозСЦ та специфСЦка ii перекладу
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
? оцСЦнки необхСЦдно насамперед видСЦлити ii основнСЦ компоненти. ОцСЦнка маСФ досить складну структуру, що мСЦстить кСЦлька обовязкових СЦ факультативних елементСЦв. До обовязкових, на думку О.М. Вольф, вСЦдносяться такСЦ експлСЦцитнСЦ та СЦмплСЦцитнСЦ компоненти: субСФктивний та обСФктивний чинники, що вСЦдображають цСЦннСЦснСЦ вСЦдносини мСЦж субСФктом СЦ обСФктом; властивостСЦ одного предиката (емотивнСЦсть, емоцСЦйнСЦсть, рацСЦональнСЦсть, експресивнСЦсть).
До складу обовязкових елементСЦв входять такСЦ СЦмплСЦцитнСЦ компоненти, як шкала оцСЦнок, оцСЦнний стереотип, аспект оцСЦнки. КрСЦм того, СЦснують факультативнСЦ елементи оцСЦнки: мотивування оцСЦнки, оцСЦннСЦ класифСЦкатори.
НайважливСЦшою особливСЦстю оцСЦнки СФ те, що в нСЦй завжди присутнСЦй субСФктивний чинник, який обовязково взаСФмодСЦСФ з обСФктивним. Всяке оцСЦнне судження передбачаСФ наявнСЦсть субСФкта судження, тобто тСЦСФi особи, вСЦд якоi надходить оцСЦнка, СЦ його обСФкта, тобто предмета чи явища, якого оцСЦнка стосуСФться. "Вираження чи приписування цСЦнностСЦ (оцСЦнювання) СФ зясування певного ставлення субСФкта чи субСФктСЦв оцСЦнки до ii обСФкта". СубСФктивний компонент припускаСФ позитивне чи негативне ставлення субСФкта оцСЦнки до обСФкта, у той час як обСФктивний компонент оцСЦнки орСЦСФнтуСФться на тСЦ властивостСЦ предметСЦв чи явищ, на основСЦ яких робиться оцСЦнка.
У складнСЦй взаСФмодСЦi субСФкта оцСЦнки та ii обСФкта можна видСЦлити компонент, який припускаСФ ставлення субСФкта до обСФкта, незалежно вСЦд того, якими властивостями надСЦлено обСФкт. Цей компонент можна називати "оцСЦночнСЦсть". О.М. Вольф називаСФ його "емотивнСЦстю", вСЦдмСЦчаючи, що "вСЦн, незвязаний безпосередньо з уявленнями про емоцСЦi, емоцСЦйнСЦсть, експресивнСЦсть тощо, може передбачати як емоцСЦйну, так СЦ рацСЦональну оцСЦнку". Н.Д. Арутюнова ототожнюСФ емотивнСЦсть та емоцСЦйнСЦсть.
Питання про те, який чинник в оцСЦнцСЦ первинний - емоцСЦйний чи рацСЦональний, СФ одним з найважливСЦших в аксСЦологСЦi й часто дискутуСФться в теорСЦi оцСЦнок. Для емотивСЦстСЦв первинними СФ емоцСЦi, безпосередня реакцСЦя на подСЦi, якСЦ визначають оцСЦнку.
ОбСФктивСЦсти ж вважають, що в емоцСЦях прихованСЦ судження СЦ що в усСЦх випадках почуття й ставлення залежать вСЦд наших суджень про стан речей. Якщо ж змСЦнюСФться думка, то змСЦнюються й емоцСЦi.
У природнСЦй мовСЦ не може бути чисто емоцСЦйноi оцСЦнки, оскСЦльки мова завжди допускаСФ рацСЦональний аспект. ВСЦдокремлення суто емоцСЦйного СЦ виключно рацСЦонального в мовСЦ СФ дуже умовним. Однак особи вираження цих двох видСЦв оцСЦнки в мовСЦ рСЦзняться, вказуючи на те, який початок лежить в основСЦ судження про цСЦннСЦсть обСФкта: емоцСЦйне чи рацСЦональне.
НевСЦдСФмною властивСЦстю оцСЦнного предиката СФ його експресивнСЦсть. ЕкспресивнСЦсть - це семантична властивСЦсть мовного знака, його здатнСЦсть виражати певним способом позамовний змСЦст за допомогою цСЦлСЦсного наочного уявлення за метою характеристики предмета мовлення.
"Почуття, що передаються за допомогою мови, розширюють СЦ виявляють багатоплановСЦсть самоi мови, - вСЦдмСЦчаСФ P.A. Будагов, - людська природа мови завжди та усюди нагадуСФ про себе". У звязку з цим виникаСФ питання як про визначення поняття емоцСЦйноi лексики та експресСЦi, так РЖ про вСЦдношення експресивного та емоцСЦйного в словСЦ. Що стосуСФться елементСЦв, виконуючих не тСЦльки номСЦнативну функцСЦю, але й функцСЦю вираження вСЦдношення мовця до предмету мовлення, тобто замкнену у собСЦ додаткову СЦнформацСЦю, то це СФ емоцСЦйно - оцСЦннСЦ елементи.
Проте суперечно вирСЦшуСФться проблема спСЦввСЦдношення експресивного та емоцСЦйного в словСЦ. ДеякСЦ вченСЦ (В.А. ЗвСФгСЦнцев, К.А. Левковська) цСЦ категорСЦi ототожнюють, СЦншСЦ (А.РЖ. РДфимов, О.Ф. ПетрСЦщева) розрСЦзняють екпресивне та емоцСЦйне. Багато дослСЦдникСЦв включають поняття емоцСЦйного в поняття експресивного. Л.В. ВасильСФв виражаСФ СЦншу думку: "КатегорСЦю емоцСЦйностСЦ доцСЦльнСЦше виключити СЦз поняття експресивностСЦ та зробити його таким чином бСЦльш визначеним". Виключаючи категорСЦю емоцСЦйностСЦ СЦз поняття експресивностСЦ, деякСЦ лСЦнгвСЦсти вважають, що образнСЦсть та емоцСЦйна забарвленСЦсть додаються до мовлення ii зображувально-виразними якостями, тобто обумовленСЦ експресивнСЦстю, виявляючись ii наслСЦдком.
ДослСЦджуючи якостСЦ словосполучення (речення), неважко помСЦтити, що наше мовлення СФ виразнСЦшим в тому випадку, коли воно просякнуте певним почуттям, коли ми намагаСФмося емоцСЦйно впливати на свого спСЦврозмовника. Отже, експресивне виступаСФ повторним вСЦдносно емоцСЦйного.
До емоцСЦйноi лексики слСЦд вСЦднести перш за все тСЦ слова, якСЦ здатнСЦ передавати своiм понятСЦйним змСЦстом вСЦдношення учасникСЦв комунСЦкацСЦi та безпосередньо повязанСЦ з мовленнСФвою поведСЦнкою до адресата або предмета висловлювання. "ЗабарвленСЦ одиницСЦ завжди - бажаСФ або не бажаСФ мовець, - вСЦдмСЦчаСФ РД.Ф. ПетрСЦщева, - передають мовленню включену в них СЦнформацСЦю про обставини спСЦлкування. ОскСЦльки це вСЦдношення передаСФться понятСЦйним змСЦстом слова, оскСЦльки СФ пСЦдстава говорити про емоцСЦйне, точнСЦше емоцСЦйно-оцСЦнне значення, яке входить до лексичного значення слова. ТакСЦ одиницСЦ називають словами з емоцСЦйно-оцСЦнним значенням.
В окремих випадках понятСЦйний змСЦст слова, його предметне значення може залишитись навСЦть на другому планСЦ, при акцентуваннСЦ експресивно-емоцСЦйного змСЦсту. Слова з емоцСЦйно-оцСЦнним значенням вже на рСЦвнСЦ лексико-семантичноi системи здатнСЦ безпосередньо виражати рСЦзнСЦ емоцСЦi та емоцСЦйно-субСФктивну оцСЦнку предмета мовлення.
Таким чином, у тСЦсному зв&