ОсобливостСЦ номСЦнацСЦi у сучаснСЦй нСЦмецькСЦй фемСЦнСЦстськСЦй прозСЦ та специфСЦка ii перекладу
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?я дСЦйсностСЦ.
Вивчення проблем номСЦнацСЦi неможливо без вивчення всякого роду оцСЦнноi квалСЦфСЦкацСЦi. Особливо важлива роль суспСЦльства в створеннСЦ семантичних варСЦантСЦв слСЦв, слСЦв експресивних, стилСЦстично забарвлених, орСЦСФнтованих на визначене соцСЦальне середовище, що виконують визначенСЦ художнСЦ функцСЦi в лСЦтературних творах.
Робота складаСФться з трьох роздСЦлСЦв, висновкСЦв, списку використаноi лСЦтератури та резюме нСЦмецькою мовою.
РоздСЦл 1. АвтобСЦографСЦчна саморефлексСЦя в жСЦночСЦй нСЦмецькомовнСЦй лСЦтературСЦ ХХ столСЦття
У цСЦлому фемСЦнСЦстична лСЦтература в теоретико-фСЦлософському планСЦ може бути орСЦСФнтована по рСЦзному, але одне залишаСФться спСЦльним для всСЦх ii рСЦзновидСЦв це визнання особливого способу жСЦночого буття у свСЦтСЦ СЦ вСЦдповСЦдних йому жСЦночих репрезентативних стратегСЦй. ЗвСЦдси основна вимога фемСЦнСЦстичноi лСЦтературноi критики - не перегляд традицСЦйних поглядСЦв на лСЦтературу СЦ практику письма, на створення соцСЦальноi СЦсторСЦi жСЦночоi лСЦтератури.
ЖСЦночно-центрованою традицСЦСФю в лСЦтературСЦ називаСФться традицСЦя вивчення жСЦночих авторСЦв, жСЦночих героiнь СЦ тАЬЖСЦночих жанрСЦв тАЭ письма (вСЦрш, новела, автобСЦографСЦя, мемуари та щоденники); основною концепцСЦСФю СФ концепцСЦя жСЦночого авторства, визначеного за принципом статСЦ, а базовим теоретичним конструктором СЦдея жСЦночоi емансипацСЦi в лСЦтературСЦ. ЖСЦноча автобСЦографСЦя постаСФ як особливий тип тАЬжСЦночого досвСЦдутАЭ, а отже провСЦдний жанр фемСЦнного письма. У сучасному захСЦдному лСЦтературознавствСЦ вивчення документально-художнСЦх жанрСЦв у цСЦлому й автобСЦографСЦi зокрема давно усвСЦдомлюСФться як актуальний СЦ перспективний напрям. Безумовно, прСЦоритети дослСЦдникСЦв визначаСФ не тСЦльки конюнктура книжкового ринку, на якому останнСЦми роками популярнСЦсть мемуарно - автобСЦографСЦчноi лСЦтератури помСЦтно зросла. РЖнтерес до автобСЦографСЦi обумовлено, головним чином, логСЦкою теоретико-лСЦтературного процесу ХХ столСЦття СЦ специфСЦкою самого жанру. В 70- тСЦ роки минулого столСЦття в лСЦтературСЦ НСЦмеччини розвиваСФться фемСЦнСЦстична концепцСЦя. "асне ця СЦсторична доба дала поштовх розвитку, що стало предметом палких дискусСЦй як для провСЦдних лСЦтературознавцСЦв, так СЦ для простих читачСЦв. ПорСЦвняння чоловСЦчого та жСЦночого стилю автобСЦографСЦчноi прози зумовило наукову новизну дослСЦдження та необхСЦднСЦсть ii бСЦльш глибокого теоретичного аналСЦзу.
НайвСЦдомСЦшСЦ методологСЦчнСЦ роботи з теорСЦi тАЬжСЦночоi лСЦтературитАЭ: Никола Мазанек (тАЬФемСЦнСЦстична субверсСЦятАЭ, 2002); РЖрена Хайдельберг Леонард (тАЬЛСЦтература про жСЦнок жСЦноча лСЦтературатАЭ, 2001); Елен Морс (тАЬЛСЦтературна жСЦнкатАЭ); Рейчел Дю ПлессСЦ (тАЬПисьмо СЦ несть йому кСЦнця: наративнСЦ стратегСЦi в жСЦночСЦй лСЦтературСЦ ХХ столСЦттятАЭ). Що ж стосуСФться критерСЦю автобСЦографСЦзму, то вСЦн характерний як для концепцСЦй тАЬжСЦночоi лСЦтературитАЭ, так СЦ для концепцСЦй тАЬжСЦночого читаннятАЭ СЦ тАЬжСЦночого письматАЭ.
Вторгнення фемСЦнСЦзму в жанр автобСЦографСЦi спричинило критичну переоцСЦнку проблем, що вСЦдвСЦку стояли перед цим жанром включаючи нетривкСЦсть таких жанрових дефСЦнСЦцСЦй, як субСФктивнСЦсть знання, вСЦдмСЦнностСЦ в домСЦнуваннСЦ та колективну самосвСЦдомСЦсть.
Достатньо сильний СЦнтерес фемСЦнСЦзму до всього автобСЦографСЦчного СЦснував завжди, починаючи вСЦд спроби повязати тАЬприватнетАЭ з тАЬполСЦтичнимтАЭ, СЦ акценту на жСЦночому досвСЦдСЦ як найважливСЦшому джерелСЦ у створеннСЦ жСЦночого знання. Коли сприйняття жСЦночого досвСЦду як даностСЦ змСЦнилося розумСЦнням складностСЦ комплексу гендерних субСФктивностей, сфера автобСЦографСЦi стала основним заняттям СЦ випробувальним полем для фемСЦнСЦзму. У нашому дослСЦдженнСЦ нами обрано певну царину творчостСЦ нСЦмецькоi письменницСЦ повоСФнного часу КрСЦсти Вольф та ii молодшоi колежанки, нобелСЦвського лауреата 2004р.ЕльфрСЦди ЕлСЦнек.
ТворчСЦсть КрСЦсти Вольф завжди являла СЦнтерес для дослСЦджень лСЦтературознавцСЦв у гендерному аспектСЦ жСЦночоi автобСЦографСЦi як жанру. Тому одним СЦз завдань сучасноi науки СФ аналСЦз попереднСЦх етапСЦв наукових дослСЦджень. Серед традицСЦйних публСЦкацСЦй передовсСЦм необхСЦдно назвати неодноразовано перевидану збСЦрку тАЬNext + KritikтАЬ. До четвертого видання увСЦйшли статтСЦ й СЦнтервю, присвяченСЦ рСЦзним аспектам творчостСЦ КрСЦстСЦ Вольф. БСЦльшСЦсть з них обСФднуСФ проблема статусу письменницСЦ пСЦсля полСЦтичних подСЦй 1990 року СЦ так званоi лСЦтературноi суперечки, що розгорСЦлася. Цьому присвячено статтСЦ Г. ГСЦдеона Муштра нСЦгтСЦв, Д. Акера тАЬЩо залишиться. Що лежить в основСЦ моСФi держави та вСЦд чого вона загинетАЭ. ОстаннСЦми роками ставиться питання про полСЦтичну заангажованСЦсть КрСЦсти Вольф, про те, як це вплинуло на поетику творСЦв цього перСЦоду.
тАЬЗвертаСФ на себе увагу, - пише Д. Аккер, - що у творчостСЦ КрСЦстСЦ Вольф останнСЦми роками (повСЦстях тАЬНемаСФ мСЦсця нСЦдетАЭ, тАЬКасандратАЭ, тАЬЩо залишаСФтьсятАЭ) визначальним стаСФ тип самотньоi жСЦнки, яка лишаСФтся сам- на сам з собоютАЭ [29:230]. Т. Вольфарт вСЦдзначаСФ здатнСЦсть КрСЦстСЦ Вольф тонко сприймати те,що вСЦдбуваСФться довкола СЦ стверджуСФ про два способи реалСЦзацСЦi пережитого в ii творах. По - перше, це сейсмографСЦчна точнСЦсть у фСЦксацСЦii СЦсторичноi ситуацСЦi в ii тенденцСЦях. МаСФ мСЦсце свСЦдоме або несвСЦдоме змСЦстовне зСЦставлення свого приватного внутрСЦшнього свСЦту й офСЦцСЦйноi СЦсторСЦi. По - друге, незважаючи на тверезе сприйняття дСЦйсностСЦ, КрСЦста Вольф не бажаСФ вСЦдмовлятися вСЦд СЦдеального уявлення про суспСЦльний устрСЦй, покладений в основу соцСЦальноi моделСЦ колишньоi НДР. Цим пояснюються утопСЦчнСЦ настроi письменницСЦ, якСЦ знайшли своСФ вСЦддзеркалення в повСЦстСЦ тАЬКасандратАЭ. Пр?/p>