ОсобливостСЦ номСЦнацСЦi у сучаснСЦй нСЦмецькСЦй фемСЦнСЦстськСЦй прозСЦ та специфСЦка ii перекладу
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
бачити СЦнакше, як власними очима. РЖ вони дуже важливСЦ в стилСЦстичному вСЦдношеннСЦ, тому що пСЦдсилюють емоцСЦйний вплив фрази. З цього правила випливаСФ зворотнСФ явище: усякий семантично надлишковий елемент може здобувати емоцСЦйно-стилСЦстичну функцСЦю: "Unendlich lange, scheint mir, waren seine Augen ber mir, deren Farbe ich nicht ergrnden konnte"; "Tanze, Kassandra, mehr dich"; "Sekundenlang war eine Totenstille"; "Dann dieser Schrei, Mord -und Verzweiflungsschrei".
ОскСЦльки при вираженнСЦ емоцСЦй чисто денотативна функцСЦя слСЦв СЦ висловлень утрачаСФ свою значимСЦсть, вища СЦнтенсивнСЦсть почуттСЦв може бути виражена нейтральною, що не вСЦдноситься до справи, "недоречною" фразою або взагалСЦ безглуздим набором слСЦв.
ЦСЦ фрази СЦ слова являють собою по сутСЦ справи непрямСЦ висловлення: не бажаючи чи не будучи в силах знайти адекватного вираження своСФму почуттю, мовець "розряджаСФться", вимовляючи яку-небудь банальнСЦсть чи безглуздСЦсть: "Tote sind nicht eiferschtig aufeinander"; "Nichts ist ser als der Tod".
АргументацСЦя дозволяСФ значно пСЦдсилити вплив емоцСЦйно-оцСЦнного блоку на слухаючого. Вона покликана показати обСФктивнСЦсть суджень мовця СЦ переконати слухаючого в оцСЦнцСЦ, що даСФ мовець.
Посилення аргументацСЦi досягаСФться також за допомогою "ораторськоi обережностСЦ" - застережень, завдяки яким мовець виступаСФ як обСФктивний суддя, так що пСЦдвищуСФться довСЦра до його слСЦв. ТакСЦ застереження формуються за схемою: Er ist so und so, aber (obwohl): "Sie habe mir nicht gelegen, Penthesilea, die mnnermordende Kmpferin. Wie? Ob ich denn glaubte, sie, Myrene, htte weniger Mnner umgebracht als ihre Heerfhrerin?".
У цСЦлому, емоцСЦйно-оцСЦнне СЦ нейтрально-фактичне проникають у текстСЦ одне в СЦнше, взаСФмно пСЦдкрСЦплюють СЦ пСЦдсилюють один одного.
Однак, спСЦввСЦдношення мСЦж емотивними СЦ нейтральними блоками може здобувати в текстСЦ рСЦзнСЦ конфСЦгурацСЦi, але найбСЦльше чСЦтко показуСФ призначення емотивних блокСЦв той випадок, коли уривок тексту починаСФться СЦ закСЦнчуСФться емотивним блоком, а мСЦж ними розгортаСФться бСЦльш нейтрально викладена розповСЦдь. Початковий блок у цьому випадку даСФ експозицСЦю, попереджаСФ адресата, приковуСФ його увагу, у той час як кСЦнцевий блок пСЦдкреслюСФ пСЦдсумок розповСЦдСЦ, причому емоцСЦйно-оцСЦнний компонент додаСФ йому категоричний характер.
ЕмоцСЦя СФ ядром мовноi особистостСЦ, тому проблема " Людина в мовСЦ ", а отже, СЦ проблема " ЕмоцСЦi людини в мовСЦ " - це не тСЦльки лСЦнгвСЦстична проблема. Це СЦ дидактична проблема, що вимагаСФ перегляду традицСЦйних методСЦв навчання рСЦднСЦй СЦ нерСЦднСЦй мовСЦ СЦ переходу до нових напрямкСЦв у методицСЦ (комунСЦкативному, когнСЦтивному).
Будь-яка емоцСЦйна комунСЦкативна ситуацСЦя характеризуСФться специфСЦчною комунiкативно - цСЦльовою семантикою використовуваних мовних знакСЦв. ЦСЦ знаки виконують функцСЦю динамСЦчноi взаСФмодСЦi комуникантСЦв. З СЦншого боку, вони СФ СЦнструментом для вивчення динамСЦчноi емоцСЦйноi взаСФмодСЦi мовноi особистостСЦ з ii оточенням СЦ СЦнструментом для навчання мовноi особистостСЦ емоцСЦйнСЦй мовленнСФвСЦй взаСФмодСЦi.
Навчальна мовна дСЦя мовця в емоцСЦйнСЦй комунСЦкативнСЦй ситуацСЦi завжди в кСЦнцевому рахунку СФ соцСЦальною, тобто все-таки надособистСЦсною, а не СЦндивСЦдуальною дСЦСФю, направленою на комунСЦканта. Однак у художнСЦй СЦ в реальнСЦй емоцСЦйнСЦй комунСЦкацСЦi можуть превалювати сугубо особистСЦснСЦ емотивнСЦ змСЦсти, що неможливо передбачити СЦ змоделювати в навчальнСЦй комунСЦкацСЦi.
ВолодСЦння емотивним фондом нСЦмецькоi мови СЦ моделями, категорСЦями СЦ типами емотивноi деривацСЦi СЦ номСЦнацСЦi СФ найважливСЦшою частиною умов гармонСЦйного спСЦлкування людей.
РоздСЦл 3. Способи номСЦнативноi репрезентацСЦi поля "людськСЦ стосунки" СЦ переклад номСЦнативноi лексики
У залежностСЦ вСЦд обСФкта, що позначаСФться, розрСЦзняються два типи номСЦнацСЦй: елементна СЦ подСЦСФва (ситуативна).
Елементна номСЦнацСЦя позначаСФ визначений елемент дСЦйсностСЦ: предмет, якСЦсть, процес, вСЦдношення, будь-який реальний чи мислимий обСФкт. НомСЦнантом тут може бути слово чи, словосполучення, значима морфема.
ПодСЦСФва номСЦнацСЦя в якостСЦ номСЦна та маСФ мСЦкроситуацСЦю, тобто подСЦя, факт, що поСФднуСФ ряд елементСЦв.
СпСЦввСЦдношення елементноi СЦ собитСЦйноi номСЦнацСЦi в мовленнСЦ СФ вСЦдношення частини до цСЦлого. "Якщо розглядати речення як знак, то саме воно СФ повним знаком, тодСЦ як наявнСЦ у нього значимСЦ елементи - частковими". ЗрозумСЦло, цСЦ визначення не повиннСЦ розумСЦтися механСЦстично: СФ речення, що складаються з одного слова, як СФ словосполучення, що не утворюють речення. НавСЦть якщо окреме слово виступаСФ як цСЦле речення, воно повинно "доповниться" продукуючими засобами, що лСЦнгвСЦстичне виражають цей семСЦотичний акт (фСЦнСЦтна форма дСЦСФслова, СЦнтонацСЦя).
ЕлементнСЦ номСЦнацСЦi класифСЦкуються в залежностСЦ вСЦд характеру елемента, що позначаСФться. У навколишнСЦй дСЦйсностСЦ людина видСЦляСФ насамперед предмети, що мають характеристики просторового порядку, звязанСЦ з ними процеси, подСЦi чи стани, характеризованСЦ в тимчасовому планСЦ, звязуючи iхнСЦ стосунки, ознаки предметСЦв СЦ процесСЦв.
ЕлементнСЦ номСЦнацСЦi узятСЦ окремо також вСЦдбивають модальний СЦ соцСЦальний аспекти. Перший з цих аспектСЦв формуСФ експресивно-емоцСЦйне фарбування номСЦнацСЦi, другий - ii функцСЦонально-стильову характеристику. З одного боку, багато слСЦв не мають цих додаткових компонентСЦв значення (стилСЦстично нейтральна лексика), з СЦншою, у мовСЦ СФ слова, основною функцСЦСФю яких СФ позначення рацСЦональноi чи емоцСЦйноi оцСЦнки подСЦi мовця (модальнСЦ слова) СЦ слова, що спецСЦально позначають умови спСЦлкування (формули ввСЦчливостСЦ: "Bitte", "Vielen Dank", "Ich bin sehr dankbar