ОсобливостСЦ компаративних фразеологСЦзмСЦв
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
найбСЦльш типового твору декадентськоi лСЦтератури - до Портрету ДорСЦана Грея (1891 рСЦк). В творчому спадку О.Уайльда це його СФдиний крупний твСЦр художньоi прози. Сам автор не дав йому жанрового визначення. Його прийнято називати романом, однак його можна назвати й повСЦстю, СЦ навСЦть драмою в прозСЦ. Портрет ДорСЦана Грея позбавлений чСЦткоi жанровоi визначеностСЦ, тому й виникають уточнюючСЦ характеристики: роман-алегорСЦя, роман-символ, роман-мСЦф. Кожному з цих визначень в текстСЦ роману можна в той чи СЦншСЦй мСЦрСЦ вСЦдшукати обТСрунтування, в меншСЦй мСЦрСЦ для алегорСЦi: алегорСЦя це пряме СЦносказання, його смисл однозначний, а Портрет ДорСЦана Грея, його символСЦка викликають рСЦзнСЦ тлумачення. У передмовСЦ автор захищаСФ принцип мистецтва заради мистецтва СЦ стверджуСФ, нСЦби моральних чи аморальних книжок немаСФ, СФ лише погано або добре написанСЦ книжки.
Сюжет роману заснований на традицСЦйному мотивСЦ угоди з дияволом и участСЦ магСЦчного предмету (в даному випадку портрету) в роковСЦй долСЦ героя.
Егоiзм та жадоба насолоди поступово руйнують душу героя, приводячи його до загибелСЦ. ВишуканСЦсть деталей, парадоксальнСЦсть сюжетних ситуацСЦй СЦ мови персонажСЦв, елементи фантастики, блискучСЦ афоризми роблять книгу цСЦкавою та захопливою. Саме завдяки своiм цинСЦчним парадоксам лорд ГенрСЦ Уоттон, апологет гедонСЦзму культу егоiзму та насолод СЦнтригуСФ та збентежуСФ молодого ДорСЦана, непомСЦтно позбавляючи його стСЦйких традицСЦйних норм та уявлень, СЦ далСЦ в привабливСЦй формСЦ передаСФ йому своi руйнСЦвнСЦ СЦдеi. Парадокси лорда ГенрСЦ вСЦдСЦграють роль своСФрСЦдного навСЦювання. В побудовСЦ парадоксСЦв часом беруть участь художнСЦ порСЦвняння:
"Pray dont, Lady Ruxton," said Lord Henry. "Moderation is a fatal thing.
Enough is as bad as a meal. More than enough is as good as a feast." [7, c.215].
В результатСЦ такоi виховноi роботи лорда ГенрСЦ ДорСЦан позбавляСФться того, що в свСЦй час зачарувало в ньому митця БейзСЦла Хелуорда: гармонСЦi прекрасноi душСЦ та прекрасного тСЦла. ВСЦн стаСФ жорстоким, себелюбним, розбещеним та коiть багато лиха.
ПорСЦвняно з Казками О.Уайльда, частотнСЦсть фразеологСЦчних одиниць порСЦвняння у ПортретСЦ ДорСЦана Грея рСЦзко знижуСФться (вСЦд 0,568 до 0,031, див.табл.2 с.71), що пояснюСФться жанровими особливостями тексту тСЦ прийоми, що пСЦдходять до казки, вочевидь, письменник не вважаСФ за належне використовувати у великому прозаiчному творСЦ, до того ж майже реалСЦстичному (в романСЦ СФ тСЦльки елементи фантастики, на вСЦдмСЦну вСЦд казок).
Dont forget that you will have only one child now to look after, and believe me that if this man wrongs my sister, I will find out who he is, track him down, and kill him like a dog [7, c.96].
You had better confess your sin, for as sure as I am James Vane, you are going to die [7, c.226].
He has lots of money and hes as bad as bad [7, c.228].
СлСЦд зазначити, що бСЦльшСЦсть фразеологСЦчних одиниць порСЦвняння зустрСЦчаються в прямСЦй мовСЦ персонажСЦв простого походження (так, у першому з наведених вище прикладСЦв це слова матерСЦ акторки СибСЦл Вейн, в другому його брата, в третьому вуличноi повСЦi). Представники аристократСЦi або богеми, змальованСЦ в романСЦ, майже не використовують компаративних фразеологСЦзмСЦв в своСФму мовленнСЦ, яке взагалСЦ можна охарактеризувати як штучне, не спонтанне, а заздалегСЦдь пСЦдготоване, щоб створити бСЦльший ефект на слухача. Переходячи вСЦд казково-фантастичного жанру до аналСЦзу реалСЦстичноi прози, вважаСФмо за належне трохи детальнСЦше зупинитися на специфСЦчних рисах творчостСЦ Джейн ОстСЦн та ii роману ГордСЦсть та упередження, оскСЦльки довгий час в нашСЦй краiнСЦ СЦмя цСЦСФi видатноi британськоi письменницСЦ було майже невСЦдомо широкому загалу в нашСЦй краiнСЦ, СЦ лише в останнСЦй час, завдяки кСЦльком вдалим екранСЦзацСЦям роману, пересСЦчнСЦ читачСЦ та фахСЦвцСЦ з мови та лСЦтератури вСЦдкрили для себе блискучСЦсть ii творСЦв.
СвСЦт романСЦв Джейн ОстСЦн це свСЦт звичайних чоловСлюб; не дуже розумних та вихованих матусь; зарозумСЦлих та пихатих багачок; бСЦльш-менш успСЦшних сусСЦдСЦв. Хоча цей свСЦт позбавлений таСФмничостСЦ, що так полюбляли сучасники письменницСЦ (в ii часи найпопулярнСЦшими були готичнСЦ романи), в ньому теж СФ багато цСЦкавого. Джейн ОстСЦн дивиться на цей свСЦт СЦ на своiх героiв СЦронСЦчно. Вона не навязуСФ читачам своiх оцСЦнок, але ii позицСЦю завжди можна вСЦдчути.
В центрСЦ уваги письменницСЦ стоiть опис звичаiв середнього класу у провСЦнцСЦйному суспСЦльствСЦ Великоi БританСЦi кСЦнця ХVIII cт. Важливу роль у них вСЦдСЦграють матерСЦальнСЦ вСЦдносини. Не тСЦльки негативнСЦ персонажСЦ, але й тСЦ, кому автор симпатизуСФ, постСЦйно ведуть розмови про грошСЦ, вигСЦднСЦ шлюби, заповСЦти, спадки тощо. Перша характеристика майже кожноi людини - сума рСЦчного доходу. ОстСЦн звертаСФ увагу СЦ на таку хворобу англСЦйського суспСЦльства як снобСЦзм. Авторський коментар в романах ОстСЦн практично вСЦдсутнСЦй, роман майже цСЦлком побудований на дСЦалогах персонажСЦв, в яких СЦ розкриваСФться поведСЦнка героiв, iхня психологСЦя, моральнСЦ страждання тощо.
ПСЦд впливом життСФвих урокСЦв ЕлСЦзабет Беннет, героiня роману Джейн ОстСЦн ГордСЦсть та упередження поступово починаСФ вСЦдрСЦзняти почуття вСЦд чуттСФвостСЦ, розпСЦзнавати романтичну екзальтацСЦю в собСЦ та навколишнСЦх, розумСЦти, що вона не тСЦльки не СФ гарантСЦСФю високих моральних якостей людини, а, навпаки, за нею нерСЦдко ховаСФться фальш. Пройшовши крСЦзь життСФвСЦ випробування, героiня вчиться не сприймати видимСЦсть за сутнСЦсть, а лСЦтературу за життя.
НайвСЦдомСЦший роман Джейн ОстСЦн "ГордСЦсть та упередження" про небезпеку са