ОсобливостСЦ компаративних фразеологСЦзмСЦв
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?мбСЦ або ПСЦквСЦк. Як вСЦдомо з роману, мСЦстер КоллСЦнз - це сама пихатСЦсть разом з недалеким розумом, помпезнСЦсть, низькопоклонство, захоплення своiм станом у суспСЦльствСЦ. РЖснуСФ навСЦть сталий вираз Не sent me a Collins (Он надСЦслав мне коллСЦнза), де сollins, за принципом метонСЦмСЦi, позначуСФ лист того типу, якСЦ мСЦстер КоллСЦнз був такий майстер писати.
ЗмСЦшанСЦ характери стали основним принципом творчостСЦ Джейн ОстСЦн. Правда, на перший погляд може здатися, що Джейн ОстСЦн СФ послСЦдовником теорСЦi гуморСЦв, що була розроблена Беном Джонсоном. ЕлСЦзабет в такому разСЦ - втСЦлене упередження, ДарсСЦ - гордСЦсть, мСЦстер КоллСЦнз - низькопоклонство, ледСЦ де Бург - пихатСЦсть, мСЦстер Беннет - СЦронСЦя, МерСЦ - педантизм, ЛСЦдСЦя - кокетство тощо. Таке враження, втСЦм, може зявитися лише при самому першому, поверхневому читаннСЦ. Джейн ОстСЦн дСЦйсно СЦнодСЦ використовуСФ метод гуморСЦв, але дуже рСЦдко та з СЦстотними обмеженнями. ВСЦн використовуСФться при створеннСЦ лише тих персонажСЦв, якСЦ умовно можна було б назвати комСЦчними (або сатиричними), - мати та молодшСЦ сестри Беннет, мСЦстер КоллСЦнз, ледСЦ де Бург. ЦСЦ персонажСЦ мають одну спСЦльну властивСЦсть - вони знаходяться на периферСЦi дСЦi. АнСЦ мСЦсСЦс Беннет, анСЦ навСЦть ледСЦ де Бург, хоча ii вчинки, а ще бСЦльше намСЦри, ведуть к немаловажних поворотСЦв сюжету, не знаходяться в центрСЦ оповСЦдСЦ. ЦСЦ другоряднСЦ персонажСЦ СФ випуклими та яркими, однак, змальовуючи iх, Джейн ОстСЦн навмисне зберСЦгаСФ двомСЦрнСЦсть. Ця двомСЦрнСЦсть викликана, очевидно, тим, що кожен з цих персонажСЦв являСФ собою сатиру на певне явище. Там же, де сатири немаСФ, змСЦнюСФться СЦ метод зображення. Подивимося уважнСЦше на центральнСЦ фСЦгури роману. ХСЦба ДарсСЦ це лише гордСЦсть, а ЕлСЦзабет - лише упередження? ХСЦба мСЦстер Беннет це лише втСЦлення насмСЦшки та заперечення? НСЦ, в ДарсСЦ змСЦшано багато рис: тут не лише снобСЦзм та кастова гордСЦсть, але й здатнСЦсть нСЦжно СЦ вСЦддано любити (сестру, а пСЦзнСЦше ЕлСЦзабет), СЦ рСЦдкий дар дружби, СЦ знання людей СЦ свСЦту, СЦ неабиякий розум, и незалежнСЦсть, и сила характеру. Все це змСЦшано в рСЦзних пропорцСЦях; на протязСЦ дСЦi ми бачимо, як пропорцСЦi змСЦнюються, а з ним СЦ сам характер. СумСЦш СЦ змСЦна пропорцСЦй поражають СЦ в характерСЦ ЕлСЦзабет, СЦ навСЦть в характерСЦ мСЦстера Беннета. Можна вСЦдзначити схильнСЦсть до змСЦшаних характерСЦв у ЕлСЦзабет Беннет, з якою письменниця неодноразово себе ототожнюСФ. Ось одна зСЦ сцен роману - ЕлСЦзабет розмовляСФ с ДарсСЦ и БСЦнглСЦ:
"I did not know before," continued Bingley immediately, "that you were a studier of character. It must be an amusing study."
"Yes, but intricate characters are the most amusing. They have at least that advantage."
"The country," said Darcy, "can in general supply but few subjects for such a study. In a country neighbourhood you move in a very confined and unvarying society."
"But people themselves alter so much, that there is something new to be observed in them for ever."[1, c.60]
Отже, Джейн ОстСЦн вдалося створити змСЦшанСЦ характери СЦ показати рСЦзнСЦ пропорцСЦi сумСЦшСЦ. Вона вСЦдзначаСФ найменшСЦ змСЦни в цих пропорцСЦях, а отже, й органСЦчнСЦ змСЦни самих характерСЦв.
Лише на початку XX столСЦття принцип змСЦшаних характерСЦв отримав справжнСЦй розвиток. Можливо, в цьому СЦ СФ ключ до розумСЦння того, чому саме XX столСЦття вСЦдкрило для себе ОстСЦн. Джейн ОстСЦн сучасна, як жоден з письменникСЦв того часу.
З XX сторСЦччям Джейн ОстСЦн поСФднуСФ СЦ СЦнша ii особливСЦсть. Це нелюбов до прямих декларацСЦй, до пласко викладеноi моралСЦ, до дидактизму, до проповСЦдСЦ. Умовно цю особливСЦсть Джейн ОстСЦн можна назвати ефектом непроникливостСЦ. ВСЦн досягаСФться за допомогою багатьох ii улюблених прийомСЦв, в тому числСЦ завдяки використання невласно прямоi мови.
Стиль ОстСЦн СФ надзвичайно стриманим и лаконСЦчним. Вона уникаСФ зайвих описСЦв и сцен, непотрСЦбних деталей и характерСЦв, суворо пСЦдкоряючи усСЦ елементи оповСЦдСЦ основному ii розвитку.
В романСЦ Джейн ОстСЦн майже немаСФ описСЦв зовнСЦшностСЦ героiв, iхнСЦх костюмСЦв, СЦнтерСФру iхнСЦх домСЦвок; майже вСЦдсутнСЦй пейзаж. Вона являСФ собою в цьому планСЦ дивний контраст з бСЦльшСЦстю своiх сучасникСЦв. Виключення робиться тСЦльки для того, що вкрай необхСЦдно для характеристики, розвитку подСЦй або для комСЦчного ефекту. Джейн Остин бСЦльш за все боiться фальшивоi красивостСЦ, тому вона уникаСФ поетичних епСЦтетСЦв; в тих випадках, коли вона iх вживаСФ, вони завжди пСЦдкреслено смисловСЦ, стриманСЦ, рацСЦональнСЦ. Про чоловСЦкСЦв вона каже - handsome, of good manners; про жСЦнок - pretty, beautiful, fine. КолСЦр очей на протязСЦ всього роману ГордСЦсть и упередження вона згадуСФ лише двСЦчСЦ, при чому або в прямСЦй мовСЦ, або СЦронСЦчно; костюми не описуСФ зовсСЦм. ЦСЦкаво вСЦдзначити, що цей роман писався, коли самСЦй Джейн ледве виповнився 21 рСЦк: дСЦвчата такого вСЦку звичайно дуже цСЦкавляться одягом.
Пейзажу в романСЦ Джейн ОстСЦн також майже немаСФ. КСЦлька рядкСЦв опису помСЦсть Розингс СЦ ПемберлСЦ надаються, вочевидь, тому, що вони надзвичайно важливСЦ для характеристики емоцСЦйного стану ЕлСЦзабет.
Мова Джейн ОстСЦн вСЦдповСЦдаСФ ii рацСЦоналСЦстичнСЦй манерСЦ письма. Вона СФ ясною СЦ точною, надзвичайно тонко вСЦдтСЦненСЦ окремСЦ значення слова. Разом з тим вона проста. Джейн ОстСЦн уникаСФ складних СЦ заплутаних конструкцСЦй, фрази побудованСЦ лаконСЦчно, витончено и недвозначно. Письменниця дуже стримано вживаСФ рСЦзнСЦ стилСЦстичнСЦ фСЦгури; не витримуСФ лСЦтературних штампСЦв СЦ невиразноi багатозначностСЦ.
Твори Джейн ОстСЦн вСЦдзначенСЦ тонкою СЦронСЦСФю, яка проникаСФ скрСЦзь. Вона забарвлюСФ усСЦ подСЦi, всСЦ характеристики, всСЦ роздуми героiв в особливСЦ тони; вона розлита усюди - але невловима; ii гостро вСЦдчуваСФш - але вона ва