Geum.ru

Первом Национальном" и телеканале "

Вид материалаПрограмма

Содержание


Владимир Огрызко.
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Савік Шустер

Владимир Огрызко.

Огризко

Дякую щиро. Ви знаєте, мені насправді здається, що ми зараз владу повинні хвалити і казати їй гарні слова, тому що от те, що відбулося у Москві, – це, мені здається, ви знаєте...

Єрмолаєв

"Повинні" – це погане дієслово. Ніхто не повинен.

Огризко

...нарешті влада зрозуміла смисл поняття "стратегічне партнерство". От воно у Москві було продемонстровано у своїй просто ну всій красі, яка тільки могла бути. Тому я думаю, що після того, що влада це зрозуміла, вона почне діяти. Я тут хочу погодитися і підтримати Петра Олексійовича... і його тезу про те, що нам нарешті треба подумати не про партійний, не про блоковий, а про державний підхід до вирішення тих питань, які нас сьогодні хвилюють. І це справді так. І тут, я думаю, можна говорити про певний алгоритм, який мав би, знову ж таки, дуже конкретні і реальні речі. Ну от подивіться, що, на мою думку, важливо було б зробити... Перше: безумовно, відмовитися від угод 2009-го року як шахрайських з обох боків. Для цього є, безумовно, всі необхідні формули. Звичайно, їх не треба обговорювати у прямому ефірі. Але якщо збереться команда людей, яка розуміє, про що вона говорить, то вона зможе знайти певні розв’язки. Друге... Треба, безумовно, відмовитися, денонсувати харківські угоди як такі, які не відповідають жодним інтересам нашої держави. І це теж треба визнати. Були помилки перед цим, були помилки і після того. І треба бути чесними перед собою і перед нашим власним народом. І третє... Треба дуже просто і швидко приєднатися до тих європейських стандартів в енергетичній сфері, про які ми говоримо, починаючи з лютого 2009-го року, коли ми підписали Брюссельський меморандум. Там усе прописано. І, безумовно, саме у цій правді і є сила влади. Якщо сьогодні ми не об’єднаємо зусилля і влади, і опозиції, і всіх тих, хто хоче добра для нашої держави, то ми просто проґавимо шанс. І треба говорити правду: що, на превеликий жаль, Україна для Росії – це виклик. І Росія для України – це виклик. Тому що йдеться про різні філософії розвитку цих держав: або пострадянська, або проєвропейська. І давайте будемо чесними в наших оцінках. Лише тоді ми зможемо сформувати справді спільну позицію, яка дасть нашій державі можливість говорити одним голосом і справді через це бути сильнішими.

Єрмолаєв

Якщо дозволите, я відреагую. Я почну з того, що взагалі для Росії: політичної і економічної еліти – за останні два з половиною, мабуть, сторіччя питання Заходу і західного вектору – це взагалі, як кажуть, головная боль. Тому що Росія завжди... Російська імперія, Радянський Союз, нинішня Росія і країни, які утворилися на теренах Радянського Союзу, дуже залежні у своїх модернізаційних стратегіях, у своїх можливостях оновлення від передових країн. У першу чергу – від країн Заходу і Європейського Союзу як одного з лідерів великого Заходу. І це визнають навіть нинішні російські лідери. І я хочу нагадати вам кілька програмових статей і заяв, які пролунали від перших осіб Росії наприкінці 2009-го року... 2010-го року – перепрошую... Там, де була просто фактично сформульована нова пропозиція до Євросоюзу про новий рівень співпраці. Мова йшла і про єдиний континентальний економічний простір, про єдину наукову політику, промислову політику, єдиний інвестиційний простір і так далі. Інша проблема: чому зараз не складаються довірливі стосунки між елітами Євросоюзу, який переживає не найкращі часи і поки що, дійсно, до кінця ще не розібрався, як долати внутрішню кризу – це, до речі, питання і кризи демократії... І де та прозорість фінансова, про яку багато говорили? Де чесність урядів, які зараз визнають велетенські борги? Ну, це вже просто інша справа. Ми дуже намолили Європу. Але стосовно Росії і України... Скільки ми вже?.. Здається 14 років, да? Чи 15 років... Постійно підкреслюємо, що ми стратегічні партнери, у нас є угода. З 1998-го року. Угоди про стратегічне... де є стратегічне партнерство, має бути предмет... На мою думку, саме... саме зараз мова може йти про те, що може бути предметом цього стратегування. І ось у цьому виявився дійсно певний... певна різниця між Україною і Росією. Росія готова і шукає шлях руху до Європи. Але бажано сильною, з сильними партнерами, де вона має економічний і – бажано – політичний вплив. Україна розглядається так, як ціль формування єдиного простору з Європою і євразійським регіоном. Але на боці європейської спільноти як частина великого Європейського Союзу. І тут дійсно є дискусія у тому числі і у вигляді іноді відвертих торгів. Тому що є взаємозалежність. У даному випадку – по газу.

Савік Шустер

Сергей Пашинский.

Пашинський

Ви знаєте, от коли пан Азаров їхав у Москву, до мене дуже багато журналістів... я давав дуже багато інтерв’ю і в мене питали, як я оцінюю і таке інше. І я даю чесне слово, що я абсолютно щиро говорив, що я пану Азарову бажаю щиро, що, враховуючи те, що на вулиці плюс 30, що у нас немає, слава Богу, ніяких конфліктних зараз таких ситуацій... Дай Боже того, щоб він знайшов ті аргументи, ті слова і провів переговори на такому рівні... і отримав якісь дивіденди для нашої держави. Росія – це дуже важкий партнер. Росія завжди переслідує свої інтереси. Більш того: вона любить це демонструвати. Да?.. То, що ми... вибачте мене, але спільна прес-конференція Азарова і Путіна – це не є прикраса наших відносин. Але, на жаль, ці переговори були провалені. Чому вони були провалені, ми можемо дуже довго говорити. Але враховуючи, що вони провалені, ми як держава повинні зробити чіткі висновки, ми повинні розробити чітке меню, як діяти. Я не буду вдаватися в усю історію наших відносин. Але ми бачимо дві дуже загрозливі тенденції. Перша... Росія чітко позбавляє Україну статусу транзитної держави. Вона зробила "Північний потік": першу нитку. І російські можновладці перші: і Медведєв, і Путін – у цьому вони єдині – сказали, що вони вкладуть 22 мільярди євро і зроблять "Південний потік". Це є пряма конкуренція Україні. У зв’язку із цим ми повинні, мабуть, якось реагувати. Перше... Ми являємося найбільшими споживачами російського газу. Ми – найбільший для них ринок збуту. Друге... Ще два роки тому назад був розроблений план детального планування будівництва терміналу скрапленого газу в Одеській області. Він є. Нинішня влада розказує про енергетичну безпеку, про незалежність, про ще якісь речі, про біо- та все... Елементарну річ... Скраплений газ – це не газ по довгостроковим контрактам. Бувають ситуації на ринку, коли цей газ у два рази дешевший, чим контрактний газ у Європі. У нас є унікальна можливість брати влітку, наприклад, скраплений газ і закачувати в наші підземні сховища. Вибачте мене: 1 мільярд доларів коштує цей проект. Ми паралельно позичили 19 мільярдів і потратили незрозуміло куди, ми паралельно будуємо стадіони по ціні адронних колайдерів, ми ставимо лавочки по ціні "Ланосів". І говоримо про те, щоб опозиція з владою повинні спільно щось продукувати. Шановні друзі, у нас є концепції, є ідеї, але дуже сумно, що влада нас не чує. Дякую.

Єрмолаєв

Тут дуже важко реагувати. Але я погоджуюся з одним... Тут було "ми". Я думаю, що от за ситуацію, яка зараз у країні, дійсно потрібно говорити "ми". І не лише уряд, який працює рік, і не лише попередні уряди, які працювали по рік і по два. "Ми". Ви приводите приклад: втрачаємо статус транзитної держави. Перепрошую. Цей статус – це не надбання українського народу, який зробив проект, продумав геоекономічну складову його і поклав трубу. Це спадщина, яку ми експлуатуємо 20 років... і боїмося, що її хтось забере. Але, на жаль, проблема ось нашої спільноти...

Пашинський

Пане Єрмолаєв, одне слово.

Єрмолаєв

...і цих урядів полягає в тому, що на сьогодні ми не створили нових національних проектів. Це питання лише в минулому році поставлено як завдання: перші національні проекти. І дай нам Боже реалізувати це як амбіцію. І хочу нагадати ще, що вперше за ці роки ми вийшли з питань лише економічних до питань модернізації країни. Так, можливо, є можливість у перший раз пояснити, із чого складаються ці завдання. І що це не газом єдиним... Соціально-економічні зміни – це лише перша частина. Мова йде ще про глибоку реформу сектору безпеки і оборони. Тут з нами поряд поважний пан міністр оборони, який краще за будь-кого знає реальний стан армії: і що з нею робили ці два роки, і в якому вона стані зараз... Питання розвідки, питання правоохоронних органів... Це другий напрямок роботи. Третій напрямок – конституційний транзит. Десяток дебатів про те, що у нас незавершена реформа самоврядування, недолуга судова система, незбалансована політична система. Нам потрібно завершити цей транзит. І це також намір цієї влади. І четвертий напрямок – це нова гуманітарна політика, над якою ще треба голову ламати. Поки що, на жаль, жоден проект у нас не вдався як національний проект, який формує гуманітарний простір. Ось складові завдань, які насправді охоплюють усе те, що ми маємо зараз робити в країні. І ви праві: "ми". До того, що через 20 років лише вперше це систематизовано, винні всі ми. Це правда.

Пашинський

Я, чесно кажучи, не знаю, що систематизовано. За півтора роки немає ні одного проекту. А про спадщину ви дуже правильно сказали. Нам наші батьки і діди оставили спадщину. І я просто хочу звернутися до всіх і звернути увагу: спадщину треба захищати і приумножувати, а не поступатися нею так, як ми зараз, на жаль, поступаємося.

Савік Шустер

Спасибо, Андрей Ермолаев. Анатолий Гриценко...

Гриценко

Доброго вечора. Ми чули сьогодні прем’єр-міністра, ми бачили всі прес-конференцію, бачили вирази облич Володимира Володимировича і Миколи Яновича, почули непоступливу позицію з усіх питань. Я не належу до партії Регіонів, до влади. Я очолюю партію "Громадянська позиція". Але мені було сумно і боляче дивитися, як принижували Україну. Це не Азарова принижували у Москві. Це принижували усіх нас, разом узятих. Це при тому, що ця влада зробила стільки поступок за 15 місяців Російській Федерації... На превеликий жаль, усі забулися. Тема Голодомору – Янукович з’їхав. Яка дратувала Росію... Позаблоковий статус – "НАТО – "нет"". Флот – до 2042-го року. Запустили в банківську систему, в енергетику, в авіацію, у космос. Усе забулося. Яке може бути стратегічне партнерство, коли нам диктують? От у нас думають над національною ідеєю, яка би об’єднала всіх нас. Я запропонував би почати з того, щоб відчути себе народом, а не населенням, відчути себе країною, а не територією. Ми Росію не змінимо. Вона взяла курс на розбудову супердержави. Вона триматиме Україну як тільки може. Цей тиск, який відчув Азаров і який уже відчув Янукович – і я думаю, що вже це холодний душ на його голову... Розуміння того, що України частка не потрібна, а потрібно все. Треба зрозуміти, що ми – своя країна. Так от я стверджую, що оті всі речі: диверсифікація, перегляд контрактів і так далі – не мають жодного значення. Абсолютно інша енергетична політика потрібна. Я навіть опублікував статтю, яку назвав так: "Російський газ Україні не потрібен. Потрібен протигаз". Проблема не в тому, що у нас не вистачає енергетичних ресурсів. У нас їх надлишок. І Петро Олексійович про це говорив ще слово. Подивіться... Ми плачемося. Наші прем’єри і президенти на колінах вимолюють якийсь дешевий газ. Не буде і не було ніколи дешевого газу. Надто дорого він обходиться. Так от нам російський газ не потрібен узагалі. Не сьогодні, бо сьогодні обвалюється цілий комплекс: металургія і хімія... Через п’ять років свідомої і цілеспрямованої роботи за двома напрямками... Перше – це енергозбереження. Бо на будь-що, що тут стоїть, ми витрачаємо у три, у п’ять, у шість раз більше енергії, щоб його виробити, ніж європейські країни. І друге – це зменшення частки газу в загальному енергетичному балансі. До власного споживання, яке зараз 20.5 мільярдів, а може бути і більше... Чому можна про це говорити? Чому треба відчути, що у нас є сила, якої немає у багатьох, у більшості – я підкреслюю – європейських держав? Власний видобуток: 20.5 мільярдів. Президент має всі повноваження розібратися, де чиї там родовища, хто їх видобуває, а хто тільки взяв ліцензію, щоб експортувати чужий газ. Так само і копанки: десятки тисяч. У нас є шельф, який треба розробляти. Не "венками" і "бенками", а реальними інвесторами, які це зроблять швидко. Не ми, а американські експерти оцінюють запаси сланцевого газу у 150 років потреб України. У нас є дотепер ота сама стратегічна труба. Експерти підтвердять, хто знає: до 2004-го і 2005-го року за транзит нам у баланс давали додатково понад 25 мільярдів кубів. Зараз ми отримуємо десь на рівні... я думаю, десь 1.5-2.0 мільярди доларів, да? Не більше, да? І це ота дельта, яка була закладена, починаючи від "рога і копита": "РосУкрЕнерго"... І не в 2010-му, не у 2009-му... а ще з 2004-го року, коли вона була утворена за участю, до речі, пана Бойка: нинішнього міністра. У нас є унікальні газові сховища. І газові сховища – їх надання як послуги... і труби не за тими цінами, а за реальними європейськими. Далі... Вугілля – 400 років. Гідроенергетика... Таких потужних річок немає у більшості країн світу. Мала гідроенергетика, яка цілі райони обслуговувала, забезпечувала енергією. Атомні блоки найбільші, до речі, у Європі. Відновлювані джерела – про це сьогодні говорили, – які практично не задіяні. У нас величезні ресурси. Не знаємо, куди їх дівати. Але для того має бути реформа номер один. Не оті 21 реформа, які почав Янукович і які він не завершить. Бо жодна людина не може 21-ну реформу одночасно провести. Реформа номер один – це енергозбереження. Бо це підніме конкурентоспроможність усієї української продукції. І тоді ми будемо цікавими. І не будемо нав’язувати через квоти, знову повзати на колінах, продавати те, що виробляємо на підприємствах, які збудовані 40, 50 і 60 років тому... вкрай енерговитратних. А те, що буде цікаве. Є цікаве у Німеччини і у Франції. Вони не вступають у Митний Союз, але Росія з ними торгує. І не буде ніяких проблем. І ще ключове, що треба зрозуміти... Нам кажуть, що металургія і хімія дають величезні валютні надходження. Очевидно, правда. А хтось рахував, скільки валютних надходжень втрачає країна для того, щоб той газ для них закупити? І хто володіє тими підприємствами? От я думаю, Петро Олексійович – уряд не проводить переговорів для того, щоб закуповувати для нього сировину. Він сам це робить як підприємець. Чому прем’єр і президент України повинні виторговувати газ для індусів і німців: "Мітал Стіл", – для Ахметова, для Фірташа і так далі? Це приватний бізнес. Вибачте мене. Держава відповідає... бюджетна сфера і ЖКХ, яку ще треба реформувати. І там мінімум у три рази можна зменшити споживання газу. А то приватний бізнес. Нехай собі торгують. Держава має інші важелі: податкова, митна, тарифна і всі інші види політики. Але то рєбята, які мали величезні обсяги надходжень кожного року, вони не вкладали в енергозбереження, вони, на відміну від Порошенка, не переводили з газоспоживання на інші суміші. У тому числі і вугілля. Мали для цього всі можливості. Вони навіть тими вугільними всіма родовищами володіють. Ось повинна бути наша політика. І тоді не потрібно нам... Хай Росія встановить хоч 1 мільйон доларів за 1-ну тисячу кубів. Хай вона той газ здобуває, спалює, закатує його у консервні банки – як завгодно. То нас не буде абсолютно цікавити. Оце має об’єднати нас. І тоді буде конкурентоспроможна економіка. І тоді нам не треба буде взагалі думати про те, що це буде. А чому це вкрай важливо? Тут є люди, які працювали в уряді. Вони підтвердять: не може ні Мінфін, ні уряд у цілому скласти жодного бюджету країни, доки у Кремлі не назвуть ціну на газ. А від того залежить, скільки піде на освіту, на медицину, на армію, на підтримку підприємців і так далі. Зовнішня політика – подивіться – вона газом диктується. Для того, щоб той газ виторгувати, у нас і статус позаблоковий, у нас і флот, і багато інших речей. І у Митний Союз – нас туди тягнуть. Це не суверенна країна. Ми повинні проводити самі свою самостійну політику. Незалежно від того імпортного газу. І останнє... Той імпортний газ уже задихає нашу всю країну, тому що ним займаються прокуратура, СБУ, суди, слідчі комісії парламенту – тут голова сидить... Уже займаються тим не тільки в Україні, а вже й Стокгольмський арбітраж, Нью-йоркський суд і так далі. Заради чого це все? Абсолютно не потрібно. А якщо треба ставити питання про диверсифікацію джерел, то не треба тут ніякого державного фінансування. Якщо наші олігархи хочуть отримати інше джерело – будь ласка. Хай Ахметов, Фірташ, там, Коломойський – хто завгодно – скинуться і будуть один, два, три чи п’ять терміналів. Немає жодних проблем. Але не за бюджетний кошт. Як уже Євро: понад 100 мільярдів, я думаю, уже піде гривень от у те Євро, яке, як вважалося, буде інвестиційним проектом. То все – обман.

Савік Шустер

Вадим Колесниченко.

Колесніченко

Ну, знаете, я вот слушаю наш диалог и удивляюсь. История учит всему... тому, что она ничему не учит. Вот представители оппозиции рассказывают то, что они себе представляют, чтобы кому-то понравиться. Один представитель говорит, что вот власть должна была бы заниматься сжиженным газом. Он абсолютно даже не знает того, что у нас заложены деньги для того, чтобы мы сегодня получили по контракту из Азербайджана, который уже подписывается, сжиженный газ. Это та диверсификация, которая делается. Второй представитель говорит, что вот ничего не делается по поводу собственных газовых хранилищ. Да дело в том, что, опять же, в нашей власти в этом году заложена проблема диверсификации для повышения количества собственного газа. Просто нужно смотреть и помогать друг другу работать. Далее... Я читаю сегодня доклад, на Парламентской Ассамблее НАТО опубликованный комиссией "посторанжевой" Украины, где чёрным по белому: это не в партии Регионов говорят... что чётко все признают сегодня: Януковичу досталась разрушенная экономика, он был поставлен перед пропастью, где он был просто вынужден идти на взаимодействие с МВФ, потому что иного шанса не было... Второй вывод этой же комиссии в Парламентской Ассамблее НАТО – дословно: "Продление аренды ЧФ было спорным, но газ в обмен на базы действительно привёл к снижению давления на бюджет за счёт цены... снижения и субсидирования правительством газа. И это позволило перезапустить переговоры с МВФ, которые были остановлены". Это тоже не мои выводы. Мы сегодня встали перед проблемой, о которой сказал Порошенко. Он перечислил только пять или шесть реформ, которые нужно сделать. Нужно было двадцать реформ сделать ещё десять лет назад. Да, нам досталась не лучшая судьба. Мы вынуждены всё это тащить сегодня. И, вы знаете, как-то цинично слышать: "Нет, они должны были бы не это сделать, а они должны были вот это сделать". А по-другому... Вот сегодня Порошенко затронул серьёзнейшую проблему: да, через 10-15 лет в Европе надвигается серьёзнейший продовольственный кризис. И в рамках ещё метеопроблемы. Но мы сегодня её решить не можем. Почему? За последние 10 лет у нас катастрофически понизилось плодородие почвы. Мы хотим сегодня повысить плодородие нашей почвы – для этого нужны вложения. Мы хотим сегодня получить качественную продукцию... А как мы сделаем? Средняя сеялка хорошего качества – 180 тысяч долларов. Где фермер эти деньги возьмёт? Мы имеем сегодня несколько ярких хозяйств. Порошенко Пётр тоже тому свидетель. Но это только те части, которые мы сегодня не можем в массовом порядке запустить. Нам нужно повысить качество агрохимической обработки... Мы, слава Богу, сохранили элиту и суперэлиту... и которую мы должны развивать и торговать... Но мы должны всё это поддерживать. И мы должны друг друга понимать и взаимодействовать. В ответ мы получаем: одни приезжают в Европу и рассказывают: "Вот этих – в "чёрный" список", – а другие рассказывают здесь, вещают: "Вы должны делать..." А это мы делаем. Давайте всё же вместе что-то сделаем для того, чтобы вытащить страну из того кризиса, в который за 20 лет все вместе завели.

Гриценко

Спасибі.

Савік Шустер

Небольшая... очень короткая пауза – и продолжим.




(РЕКЛАМА).

Гриценко

Можна відповісти, Савіку, да?

Савік Шустер

Так. А...

Гриценко

На превеликий жаль, пан Колесніченко – він трошки задав інший тон тій професійній дискусії, яка почалася. Я не хочу, щоб ми переходили в режим "гав-гав" або "сам дурак". Скажу делікатно: ми всі зацікавлені в тому, щоб був успіх у реформ Януковича. Це було б на користь усій країні. Без жодного стьобу і підтексту. Але так само бачимо, що не можна складати розпорядок дня тим реформаторам... Наприклад: "З дев’яти до одинадцяти – реформи. З одинадцятої до часу краду. З двох до трьох ставлю свічку і відмолюю гріхи. З чотирьох до п’яти – реформи. З п’яти до шести краду". Я говорю абсолютно відповідально. Савіку, ваша кожна передача починається з цитати: "Вы гарантируете свободу слова?" Після такої паузи: "Гарантирую". От у рамках цього я хочу навести лише один приклад якраз реформатора у тій сфері, яка живе за тим розпорядком. Тому що я переконаний: доки Бойко буде в уряді, ніяких реформ не буде у системі. Ні в енергозбереженні, ні в енергоспоживання. Нічого. Дивіться... Конкретний факт. Пройшло два тижня. Сьогодні 14 днів, як було проведено журналістське розслідування документально – його оприлюднило "Дзеркало тижня України". Два тижні мовчав прем’єр тут і президент. Дотепер не сказали свого слова. У чому суть? Диверсифікація джерел – вкрай важливо. Закупівля бурової установки для розробки шельфу – вкрай важливо. Але замість того, щоб заплатити ціну у 250 мільйонів доларів, як вияснили журналісти, скільки вона коштує, уряд після тендеру заплатить їй 400 мільйонів доларів. Різниця – 150 мільйонів доларів. Перемножте на 8. 1.2 мільярди, які будуть украдені у нас. Що вияснили журналісти? І що заперечує Бойко? Але він не знає, що говорити... Що дві компанії брали участь у тендері. За обома компаніями: одна начебто британська, а друга начебто новозеландська – стоїть один і той же директор-розпорядник. Латвієць. Сайти обох компаній створені за два тижні до проведення тендеру. Створені де? В Україні. На бульварі Лепсе. Компанія не має навіть стаціонарного телефону, а тільки мобільний. Той, хто знає: молодь... Навіть оті бурові установки з фотографіями підписали "товар-1", "товар-2". Візитівка цієї компанії... Я володію англійською мовою. І тут багато людей. Почитайте. Учителька учнів п’ятого класу двійку поставить за ту англійську мову. Ну, отакі вуха стирчать уже, да? Упіймали на гарячому. 150 мільйонів доларів наших з вами грошей. Що говорить міністр? Він каже: "То вони не розібралися. Крім бурової установки, ми ще закуповуємо пароходи і вертольоти в рамках того ж тендеру". Але журналісти ж не дурні. Вони заходять на сайт Мінекономіки і читають пакет тендерної документації. Предмет закупівлі: бурова установка. Крапка. Нічого того немає. Так от: міністр бреше. 150 мільйонів може бути втрачено. Я як депутат звернувся до прем’єра з вимогою провести службове розслідування. До генерального прокурора – прокурорське розслідування і притягти до відповідальності. В особливо великих розмірах. До ГоловКРУ: зараз головна фінансова інспекція – провести фінансове розслідування. Мені відомо, що два дні тому фінансова інспекція пішла в НАК – і три години їх не пускають, не дають ніяких документів. І після цього президент проводить засідання Національної антикорупційної ради. І що він каже? Це цитата: "У нас розкрадається 10-15 – а то і 20 – відсотків на кожному тендері". Це понад 30 мільярдів гривень. Ось чому я кажу, що 9:00-11:00 – реформи, а 11:00-13:00 – красти. Тоді не буде жодного успіху. І тоді важко закликати до співпраці з опозицією. Опозиція готова підтримати абсолютно нормальні і розумні рішення. І коли ми виїздили два тижні тому: спільно з партією Регіонів, до речі, – у Німеччину, переконували колег і запевняли абсолютно щиро... Понад 300 голосів – навіть понад 400 – комуністи, я бачу, будуть проти – за кожний законопроект гарантовано... якщо він спрямований на підняття наших стандартів до європейських. Чому важливі європейські? Та тому що це географія. Один приклад – і я на цьому завершу, Савіку. Прийняла більшість закон про державні закупівлі. Ну явно корупційний. Дали право державним підприємствам без тендеру, теплокомуненерго без тендеру проводити... і плюс ввели новий інститут страхування тендерів. Хтось знову собі створює Тендерну палату. Що в цьому випадку ми чуємо від Митного Союзу, від Росії? Мовчать. Це їх не цікавить. А Європейський Союз не мовчить. Він написав листа Януковичу разом з Європейським Банком: "Шановний Вікторе Федоровичу, якщо ви хочете, щоб ваше законодавство відповідало європейським стандартам, і йти в зону вільної торгівлі, – що для нас стратегічно важливо, – то використайте право вето". Бо це чиста корупція. І я сподіваюся, Янукович накладе вето. Але питання... Хтось же вніс той законопроект. Хтось же за нього, включаючи Інну, голосували. І ви за нього голосували, ви за нього голосували... Давайте зупинимося і кожен буде за себе відповідати. Відповідальність має прізвища. Я за нього не голосував.