Етiологiя, патогенез, епiдемiологiя та протiкання малярiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
>
В цi моменти самиця пiдпадаСФ пiд вплив ряду несприятливих зовнiшнiх моментiв, починаючи вiд метеорологiчних умов i закiнчуючи загибеллю вiд природних ворогiв.
Разом з тим ряд екологiчних факторiв iнодi СФ сприятливим для збiльшення тривалостi життя самиць анофелес у перiод СЧх активноСЧ життСФдiяльностi. В цьому випадку збiльшення кiлькостi гаметоцитоносiння призводить до спалахiв малярiСЧ.
Нарештi, в епiдемiологiчному вiдношеннi мають значення змiни поведiнки комара в перiод пiдготовки його до зимiвлi. При цьому спостерiгаються при ссаннях кровi, якi тривають, або сповiльнення у дозрiваннi яСФць, або повне пригнiчення функцiСЧ яСФчникiв (гонотрофiчна дисоцiацiя). Гонотрофiчна дисоцiацiя призводить до того, що комар залишаСФться в примiщеннi iз здобиччю, тому що у нього зникаСФ стимул вильоту для вiдкладання яСФць. Це явище спостерiгаСФться наприкiнцi лiта i на початку осенi, коли до того ж, як описано вище, мiкроклiматичнi умови у житлах стають бiльш сприятливими.
Ця тривала затримка самиць комарiв у жилих примiщеннях, куди починають збиратися малярiйнi комарi з природних сховищ, призводить до пiдвищення можливостi зараження людини малярiСФю, причому один заражений комар здiйснюСФ внутрiшньородинне зараження.
Цi данi визначають i характер боротьби з комаром на днюваннях: влiтку (перiод гонотрофiчноСЧ гармонiСЧ) треба зосереджувати увагу на садибах i жилих примiщеннях малярикiв, проводячи обробки через бiльш короткi промiжки часу, нiж тривалiсть перетравлювання самицею кровi; Наприкiнцi лiта и особливо на початку осенi боротьбу треба провадити в усiх жилих примiщеннях iз щоденними обробками, особливо в мiiях масового скупчення комарiв.
На закiнчення слiд зазначити, що для розвитку малярiСЧ, в якiй-небудь мiiевостi обовязковi такi умови:
1. Основним i вирiшальним фактором СФ наявнiсть гаметоцитоносiСЧв.
2. Другою обовязковою умовою для поширення малярiСЧ СФ наявнiсть комарiв анофелес. Для останнiх повиннi бути не тiльки придатнi мiiя для розмножування i сприятливi деннi сховища поблизу житла або в самому житлi людини, а й вiдповiдна температура, яка забезпечуСФ швидкий личинковий розвиток, найбiльшу активнiсть лiтньоСЧ самицi при збереженнi СЧй бiльш тривалого перiоду життя. Всi цi умови, особливо остання, повиннi поСФднуватись iз сприятливою температурою, яка забезпечуСФ завершення спорогонiСЧ в тiлi самицi значно швидше, нiж настаСФ СЧСЧ загибель. РЖнодi бiльш тривале життя комара при сприятливих умовах для зараження комарiв може мати бiльш серйознi наслiдки, нiж величезна скупченiсть малярiйних комарiв з незначним процентом СЧх зараженостi.
3. Нарештi, велике i часто вирiшальне значення для поширення малярiСЧ мають соцiально-побутовi умови, якi полегшують контакт людини з комаром: низький культурний та економiчний рiвень населення, темнi, густо за селенi, вогкi i погано вентильованi примiщення, що утримуються в антисанiтарних умовах; впливаСФ також i те, що в районах економiчно бiльш забезпечених СФ багато великих тварин i, при рацiональному розмiщеннi, вони притягають на себе комарiв.
Фiзичне i розумове перенапруження разом з поганим харчуванням призводять до виснаження органiзму i зниження його загальноСЧ опiрностi. В цих випадках спостерiгаСФться не тiльки пiдвищена сприйнятливiсть до зараження малярiСФю, а й змiна клiнiчного перебiгу малярiСЧ, що виявляСФться пiдвищеною частотою рецидивiв. В результатi частих повторних рецидивiв спостерiгаСФться часте гаметоцитоносiння, а з цим повязане пiдвищення зараження комарiв.
Слiд належним способом оцiнювати значення окремих процесiв, якi визначають спосiб життя людини i ступiнь контакту його з комаром (рибалки, торфянi робiтники, робiтники водного транспорту i т. д.).
1.3 Симптоматологiя i клiнiчний перебiг малярiСЧ
1.3.1 Симптоми при малярiСЧ
Малярiя, як i багато iнших протозойних захворювань характеризуСФться схильнiстю до тривалого циклiчного, хвилеподiбного перебiгу, чергування перiодiв загострення хвороби (малярiйнi приступи) i перiодiв латентного стану уявного, повного клiнiчного видужання, пiсля чого, однак, через багато мiсяцiв iнодi знов зявляються повторнi рецидиви виявлених клiнiчних проявiв хвороби.
РЖнкубацiйний перiод при малярiСЧ рiзний звичайно 10 17 днiв, найкоротший при тропiчнiй малярiСЧ, трохи довший при квартанi. При зараженнi пiвденними штамами терцiани вiн триваСФ коло 15 днiв, а при зараженнi пiвнiчними штамами до 6 11 мiсяцiв. Хвиля раннiх, весняних свiжих захворювань на триденну малярiю, що зявляСФться ще задовго до вильоту комарiв, пояснюСФться появою перших приступiв пiсля тривалоСЧ iнкубацiСЧ хворих, якi заразилися влiтку i восени минулого року. Випадки з тривалою iнкубацiСФю зустрiчаються переважно в пiвнiчнiй i середнiй смузi Союзу, де переважають пiвнiчнi штами: в Саратовi довга iнкубацiя зустрiчаСФться в 52 77%, в Куйбишевi в 46,8%, а в АбхазiСЧ тiльки в 6,2%, тому що на Кавказi превалюють зараження пiвденними штамами (ТарСФСФв).
ПочинаСФться захворювання загальним нездужанням, короткочасним пiдвищенням температури неправильного або постiйного типу, пiсля чого зявляються характернi малярiйнi приступи, або пароксизми.
Приступи починаються вранцi, рiдше ввечерi, трясучим ознобом, то супроводжуСФться сильним головним болем, а також болями в кiнцiвках; хворий тремтить iнодi настiльки сильно, що його пiдкидаСФ на лiжку; кiнцiвки холодiють, лице синюшне; пульс прискорений, порожнiй, озноб триваСФ вiд 10 хвилин до