Главная / Категории / Типы работ

Етiологiя, патогенез, епiдемiологiя та протiкання малярiСЧ

Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



?и до дiяння хiнiну та акрихiну, нарештi, специфiчнi для бруцельозу серологiчнi реакцiСЧ Райта i Бюрне завжди можуть допомогти розмежувати цi два захворювання.

2) Кала-азар вiiеральний лейшманiоз, особливо у дiтей, нерiдко теж вважають за малярiю, тому що вiн проходить з гарячковими приступами, великим збiльшенням селезiнки i недокрiвям. При диференцiюваннi треба враховувати епiдемiологiчнi фактори (перебування хворого в Середнiй АзiСЧ, Закавказзi), вiдсутнiсть плазмодiСЧв, неподатливiсть до хiнiну та акрихiну. ДопомагаСФ визначенню лейшманiозу надзвичайно рiзко виявлена при ньому лейкопенiя, позитивна формолова реакцiя, а головне виявлення лейшманiй у пункта i кiсткового мозку.

3) Поворотний тиф, звичайно у випадках з нетиповою температурною кривою, РЖнодi плутають з малярiСФю; своСФчасний аналiз кровi i виявлення спiрохет вирiшуСФ дiагноз. Особливу схожiсть з малярiСФю маСФ клiщова поворотна гарячка, з СЧСЧ тривалим перебiгом, короткими, неправильними приступами, мало збiльшеною i нерiдко болючою селезiнкою.

4) Черевний тиф може давати атиповий перебiг з перемiжною гарячкою, ознобами, потами, що даСФ пiдставу плутати його з малярiСФю (Добролюбов): з другого боку, тяжкi випадки малярiСЧ, особливо тропiчноСЧ, можуть давати перебiг надзвичайно схожий на черевний тиф, з тривалою температурою постiйного типу, маяченням i пригнiченням психiки. Повторнi дослiдження кровi на малярiю i своСФчасне бактерiологiчнеi серологiчне дослiдження можуть забезпечити правильне розпiзнавання.

5) Гострi септичнi процеси схожi з малярiСФю наявнiстю гострих приступiв трясучого ознобу, жару i поту, збiльшенням селезiнки i анемiСФю; але при сепсисi у кровi вiдсутнi плазмодiСЧ, частiше спостерiгаСФться гiперлейкоцитоз iз значним зрушенням лейкоцитарноСЧ формули, чого не буваСФ при малярiСЧ; крiм того, при нiй озноб i пiдвищення температури частiше буваСФ в першiй половинi дня, а при сепсисi по вечорах.

6) Гарячка паппатачi iнодi помилково дiагностуСФться як малярiя; але при нiй пiдвищення температури ремiтативного або постiйного типу триваСФ 3 4 днi, рiдко супроводжуСФться збiльшенням селезiнки, характеризуСФться сильним головним болем, мiалгiями, гiперемiСФю лиця, зiва i склер, свiтлобоязню, сильними болями в очному яблуцi при надавлюваннi, чого не буваСФ при малярiСЧ.

7) Лiмфогранульоматоз, який супроводжуСФться iнодi пiдвищеною температурою з ознобами i потами, що змiнюСФться перiодами апiрексiСЧ, через збiльшення селезiнки теж помилково може вважатися за малярiю; але негативнi результати дослiдження кровi для виявлення плазмодiй, неподатливiсть до хiнiну та акрихiну, наявнiсть виявленоСЧ лiмфопенiСЧ i збiльшення лiмфатичних залоз даСФ можливiсть виключити малярiю.

Роздiл 3. Стан захворюваностi на малярiю по Чернiгiвському району

В ходi дослiдження поширення захворювання на малярiю на територiСЧ Чернiгiвського району нами були проведенi аналiзи даних статистичних вiддiлiв м. Чернiгова за 2000 2005 роки, а також данi ЧернiгiвськоСЧ районноСЧ та обласноСЧ лiкарень стосовно температурних показникiв при рiзних типах лихоманки при захворюваннi на малярiю.

В ходi проведення дослiдження були виявленi такi данi.

Таблиця 1

Статистичнi показники захворюваностi на малярiю за 2000 2005 роки на територiСЧ ЧернiгiвськоСЧ областi

КритерiСЧРоки дослiдження200020012002200320042005Загальна кiлькiсть обстежених7085858895105Загальна кiлькiсть хворих354840456252Кiлькiсть осiб, якi прибули з епiдемiчних районiв203230254035Вторинно хворi795387Особи, що прибули з краСЧнi, якi межують з епiдемiчними районами --5810-Хворi з лихоманкою невiдомоСЧ етiологiСЧ87109410

Згiдно з проведеним дослiдженням можемо зробити висновок, що порiвняно з 2000 роком у 2005 роцi було обстежено значну кiлькiсть людей, хворих виявлено в 2005 роцi на 17 осiб, показники захворюваностi на малярiю на територiСЧ району значно збiльшились за останнi 5 рокiв.

Зобразимо на графiках залежнiсть кiлькостi обстежених, кiлькостi осiб, що прибули з епiдемiчних регiонiв та залежнiсть кiлькостi хворих вiд рокiв проведення обстеження.

показники

роки

Рис. 1 Залежнiсть кiлькостi обстежених, кiлькостi осiб, що прибули з епiдемiчних регiонiв та залежнiсть кiлькостi хворих вiд рокiв проведення обстеження

З графiка видно, що найбiльша кiлькiсть хворого на малярiю населення спостерiгаСФться 2004 роцi, це можна пояснити рiзким сплеском iнфекцiйного процесу в епiдемiчних районах.

В ходi дослiдження ми провели кiлькiсний аналiз населення, яке виСЧздило з УкраСЧни.

Таблиця 2.

Кiлькiсть осiб, що виСЧздили з УкраСЧни в епiдемiчнi зони по Чернiгiвському району (в якостi туристiв та на постiйне мiiе проживання)

РiкКiлькiсть осiбКраСЧна, в яку виСЧздило населення (на 1 тис. населення)Тропiчнi краСЧниСубтропiчнi краСЧниРЖзраСЧльРДгипетРЖндiяБразилiяРЖталiяТуреччинаПiвнiчна АмерикаКитай20004527171102001385413652002547618820035785252004645373Загальна кiлькiсть2609520176312838175

Тропiчнi краСЧни Субтропiчнi краСЧни

Рис. 2 Динамiка виСЧзжаючого населення за перiод з 2000 по 2004 рр

За наведених результатiв видно, що бiльша кiлькiсть населення виСЧздила в краСЧни субтропiкiв. Зростання динамiки захворювання на малярiю серед мiгруючого населення знаходиться в прямiй залежностi вiд кiлькостi мiгруючих.

Таблиця 3. Вiкова динамiка реСФстрацiСЧ захворювання по Чернiгiвському району в перiод з 2000 р. по 2005 р

Вiкова групаВi