Етiологiя, патогенез, епiдемiологiя та протiкання малярiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
12 годин. Потiм починаСФться стадiя поту; хворий зогрiваСФться, шкiра його робиться сухою i гарячою, лице червонiСФ i горить, пульс сповiльнюСФться, температура протягом короткого строку рiзко пiдвищуСФться, iнодi до 41; хворий маячить; н тяжких випадках бувають буйне маячення i непритомний стан. Тривалiсть стадiСЧ жару вiд 1 до 12 годин. Потiм починаСФться стадiя потiння, iнодi настiльки сильного, що хворий нiби купаСФться у власному потi: пiд час поту температура зразу спадаСФ, головний бiль i загальне нездужання припиняються i в свiжих випадках захворювань хворий досить швидко починаСФ почувати себе добре, i тiльки загальна кволiсть нагадуСФ про перенесений приступ.
Пiд час приступу язик буваСФ обкладений, дихання поверхневе i прискорене, пульс прискорений, кровяний тиск пiд час ознобу злегка пiдвищуСФться, щоб згодом упасти нижче норми. Печiнка i селезiнка збiльшенi, болючi при пальпацiСЧ. Часто приступи супроводжуються нудотою, блюванням, проносами, особливо у дiтей, явищами з боку нервовоСЧ системи (непритомний стан, гiперкiнетичнi явища судороги, дрижання кiнцiвок). Дуже часто спостерiгаСФться Herpes labialis, значно рiдше рiзнi висипання (уртикарнi, геморагiчнi).
При вiдсутностi лiкування такi приступи при терцiанi повторюються точно в тi ж самi години через добу, а при квартанi через 2 доби; в промiжках мiж приступами хворий може почувати себе задовiльно. Таке правильне чергування приступiв буваСФ не завжди. Нерiдко приступи запiзнюються або виникають трохи ранiше, нiж минулого разу (febris anteponens, postponens). В деяких випадках приступи бувають нехарактерними, без ознобу або без стадiСЧ поту, iнодi з вiдносно невисокою температурою, без загальних явиш, без збiльшеноСЧ селезiнки i печiнки, так що СЧх легко може прогледiти як хворий, так i лiкар.
Гарячковi приступи при тропiчнiй малярiСЧ вiдрiзняються тим, що: 1) вони звичайно мають бiльш тяжкий перебiг, iнодi з самого початку загрозливий для життя, 2) приступи значно тривалiшi по 20 36 годин, 3) чергування приступiв менш правильне i не вiдбуваСФться в тi ж самi години; iнодi один приступ нiби зливаСФться з наступним, вiд чого часто буваСФ гарячка: а) ремiтативного типу, коли температура мiж приступами спадаСФ, але не доходить до норми, б) постiйного типу, тобто температура довгий час держиться на високих цифрах i, нарештi, в) неправильного типу, коли температурна крива даСФ нерегулярнi стрибки. Самий перебiг приступу менш характерний, стадiСЧ ознобу i поту можуть бути вiдсутнi, зате перiод сухого жару бiльш тривалий i тяжкий; приступ часто супроводжуСФться буйним маяченням, нестерпним головним болем i упертим безсонням. РЖнодi, особливо на пiвднi, тропiчна малярiя може давати злоякiснi пернiцiознi форми, вже з самого початку загрозливi для життя хворого.
Хоча й при терцiанi приступи можуть бути щоденнi (febris quotidiana), температура може бути цiлком неправильного типу i навiть наближатися до температури постiйного типу (febris subcontinua). Такi атиповi форми триденноСЧ малярiСЧ частiше бувають у перiодi епiдемiчного спалаху, при загальному погiршаннi клiнiчного перебiгу малярiСЧ, що, очевидно, повязано з недосить сильною iмунною реакцiСФю органiзму, нездатною затримати бурхливе розмноження паразитiв. Такi форми малярiСЧ частiше бувають при зараженнi пiвденними штамами PI. viva. Пiсля припинення гарячкових приступiв буваСФ перiод гiпотермiСЧ (тобто зниженоСЧ нижче норми температури), що триваСФ коло тижня, пiсля чого нерiдко буваСФ тривала субфебрильна температура, що, однак, не маСФ нi дiагностичного, нi прогностичного значення.
Пiсля припинення цiСФСЧ першоСЧ серiСЧ приступiв i зникнення шизонтiв з периферичноСЧ кровi звичайно швидко вiдновлюються сили хворого, зменшуСФться селезiнка i полiпшуСФться склад кровi. Однак протягом мiсяця пiсля вищеописаних початкових приступiв, на 7 10-й день або в кратнi СЧм днi, можуть зявитися у великому процентi випадкiв так званi раннi або найближчi рецидиви, серiя характерних малярiйних пароксизмiв.
Пiд час позаепiдемiчного перiоду, частiше в бiльш пiвнiчних областях, приблизно в 50% все захворювання на малярiю може закiнчитися цiСФю первинною малярiйною атакою, тобто первинними приступами i серiСФю раннiх рецидивiв. Однак, частiше настаСФ iнодi дуже тривалий латентний перiод уявного видужання i повноСЧ вiдсутностi клiнiчних проявiв хвороби. Проте iнодi через багато мiсяцiв можуть зявитися новi, так званi пiзнi або вiддаленi рецидиви малярiСЧ, якi також можуть супроводитись хвилею раннiх повернень, наступних раннiх рецидивiв. При терцiанi i квартанi рецидиви можуть мати навiть iнодi бiльш тяжкий характер, нiж первиннi приступи; при тропiчнiй малярiСЧ, навпаки, рецидиви звичайно проходять легше. При терцiанi рецидиви найчастiше бувають весною i на початку лiта, при тропiчнiй наприкiнцi лiта i восени, при квартанi пiзньоСЧ осенi. В раннi роки i в рiзних хворих кiлькiсть рецидивiв буваСФ рiзни, найбiльш частi рецидиви, що уперто повторюються, даСФ кнартана. При терцiанi дуже часто це захворювання закiнчуСФться тiльки однiСФю серiСФю рецидивiв весною; в iнших випадках, навпаки, наступного року пiсля початку захворювання, особливо при зараженнi пiвнiчними штамами, рецидиви можуть дуже уперто повторюватись до 5 6 раз на рiк i зявлятися восени i навiть зимою.
Рецидиви можуть пiн гамати без всякоСЧ видимоСЧ причини, але нерiдко з великою постiйнiстю зявляються пiд впливом рiзних провокуючих моментiв: пiсля iнсоляцiСЧ (перегрiвання на сонцi), пiсля охолодження, надмiрного вживання алкоголю, рiзних порушень у дiСФтi