Етiологiя, патогенез, епiдемiологiя та протiкання малярiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?тях Pl. vivax даСФ iнфекцiСЧ з тривалою iнкубацiСФю до 6 11 мiсяцiв, тому в осiб, що заразилися в кiнцi лiта, першi вияви захворювання спостерiгаються весною наступного року. Можливiсть цiСФСЧ тривалоСЧ iнкубацiСЧ маСФ певне "епiдемiологiчне значення i пояснюСФ масову появу свiжих захворювань на триденну малярiю на початку нового епiдемiчного сезону ще до початку перiоду активностi комарiв.
Можливiсть тривалого iнкубацiйного перiоду СФ одним з проявiв бiологiчноСЧ пристосованостi паразита для збереження свого виду в природi. Тому що в пiвнiчних областях з бiльш низькими середньодобовими температурами передавання iнфекцiСЧ протягом того епiдемiчного сезону не завжди буваСФ можливим завдяки короткому лiту i ранньому вiдльоту комарiв на зимiвлю, то й активнiсть паразита та активнiсть переносника поступово пристосувались до того лi самого часу.
Завдяки вищевказаним бiологiчним особливостям гi, vivax при певних клiматичних умовах, у мiiевостях з помiрним клiматом можуть створюватись серйознi ендемiчнi вогнища триденноСЧ малярiСЧ; в окремi роки можуть виникати величезнi епiдемiчнi спалахи, якi, проте, по iнтенсивностi наростання захворюваностi i по тяжкостi клiнiчних виявiв поступаються перед iронiчною малярiСФю.
3. Pl. malariae Laveran, 1881 вид паразита, що обумовлюСФ захворювання в перiод осенi i початку зими, причому паразитоносiння частiше виявляСФться в наших клiматичних умовах у перiод майже повного припинення активностi комарiв. Це, очевидно, СФ основною причиною, яка обмежуСФ поширення цього виду, i захворювання на чотириденну малярiю зустрiчаСФться майже скрiзь, але у виглядi поодиноких спорiдичних випадкiв. Тривалiсть паразитоносiння ще точно не встановлена, але СФ пiдстава гадати, що вона найбiльш тривалою, в середньому до 3 рокiв. Цикл шизогонiСЧ найбiльш тривалий (72 години), материнська клiтина дрiбниться тiльки на 8 10 мерозоСЧтiв, тому численне зростання паразитiв при шизогонiСЧ вiдбуваюся найбiльш повiльно, в звязку з чим iнкубацiйний перiод при iнфекцiях цим видом паразита найбiльш тривалий до 21 дня. Для чотириденноСЧ малярiСЧ характернi повторнi окремi рецидиви з наступним при палим паразитоносiнням.
Штами малярiйних паразитiв. Останнiм часом, крiм давно вiдомих даних про види малярiйних паразитiв (Рl. vivax, Pl. malariae, Pl. falciparum), що викликають рiзнi форми малярiСЧ, особливий iнтерес становлять цiлком новi данi про штами або раси, якi можна констатувати серед плазмодiй одного виду. Цi штами можуть бути розрiзнюванi тiльки за своСЧми бiологiчними властивостями; ступенем вiрулентностi, ступенем заразливостi для людини i комарiв, ступенем резистентностi до дiяння протималярiйних медикаментiв та iмунологiчними особливостями.
Нинi не виявлено нiяких морфологiчних ознак, якi давали б можливiсть розрiзняти окремi штами, але не виключена ймовiрнiсть того, що в майбутньому при полiпшеннi методiв забарвлення i мiкроскопiчноСЧ технiки будуть виявленi i морфологiчнi особливостi, окремих штамiв (Coatney, Joung). Вже давно при вивченнi, iталiйських та iндiйських штамiв Pl. falciparum вдалося помiтити, що першi з великою постiйнiстю дають бiльш тяжкий клiнiчний перебiг, бiльшу тривалiсть первинною гарячкового перiоду, бiльшу стiйкiсть до дiяння хiнiну i необхiднiсть великих доз його для припинення гарячки. РЖндiйськi штами давали коротше i легше захворювання, що легко купiруСФться хiнiном. Аналогiчнi данi наводить Kortweg для ГолландiСЧ для привезених мадагаскарських i для голландських штамiв.
Багато цiнного для вивчення штамiв дали терапевтичнi перещеплювання малярiСЧ (для лiкування паралiтикiв): окремi штами протягом тривалого строку прищеплювались на тисячах хворих i незважаючи на це, стiйко зберiгали своСЧ особливостi, тобто схильнiсть давати легкий або тяжкий перебiг, частоту рецидивiв та iнтенсивнiсть гаметоцитоутворення. Практично дуже важливим СФ те, що iмунiтет i несприйнятливiсть до, нових iнокуляцiй цим самим штамом, що розвинулися пiсля повторних заражень, СФ суворо специфiчними для даного штаму, тому що iнфiкування новим штамом, привезеним з iнших мiiевостей, даСФ гостре захворювання у цих iмунних осiб.
У нас для Pl. vivax можна констатувати також пiвнiчнi i пiвденнi штами. Пiвнiчнi штами дають довгий iнкубацiйний перiод (до 8 11 мiсяцiв), пiвденнi короткий iнкубацiйний перiод (коло 10 днiв).Ця схильнiсть давати короткий або довгий iнкубацiйний перiод стiйко зберiгаСФться у певного штаму, незважаючи на повторнi перещеплювання паралiтикам. Крiм того, штами вiдрiзняються також iншими ознаками тяжкiстю перебiгу, кiлькiстю паразитiв у периферичнiй кровi, iнтенсивнiстю гаметоутворення, стiйкiстю до акрихiну.
Цi новi данi про штами в окремих видiв плазмодiй СФ дуже цiнними для епiдемiологiСЧ i дають можливiсть детальнiшого тлумачення багатьох явищ, зокрема причин епiдемiчних спалахiв триденноСЧ малярiСЧ: завезення в райони, навiть з великим поширенням мiiевоСЧ малярiСЧ, може бути однiСФю з iстотних причин спалаху, тому що населення, яке мало деякий iмунiтет до мiiевих штамiв, може виявитися неiмунним до завезених штамiв.
1.2.2 Зараження комарiв, спорогонiя
Не кожна самиця анофелес, що нассалася кровi i аметоцитовосiи, заражаСФться, не кожне зараження, яке настало, доходить до стадiСЧ утворення спорозоСЧтiв. Нарештi, не завжди спорозоСЧти, що перебувають у слинних залозах, можуть викликати нове зараження людини, тому що при певних умовах спорозоСЧти втрачають свою iнфекцiйнiсть. Гаметоцити, що попали н шлунок комара разом з кровю, перетворюються на гамети, вiдбу?/p>