Етiологiя, патогенез, епiдемiологiя та протiкання малярiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ми, можливi анатомiчнi змiни з боку судин, не можуть не вiдбитися на станi серцевосудинноСЧ системи у малярика: у них звичайно констатуСФться розширення серця, глухi тони, систолiчний шум на верхiвцi, рiзке зниження-артерiального i венозного тиску, значне зменшення кiлькостi циркулюючоСЧ кровi. Н затяжних випадках малярiСЧ з повторними рецидивами спостерiгаються явища мiокардiодистрофiСЧ, що можуть досягати бiльш виявлених ступенiв i супроводжуватись досить значними змiнами електрокзрдiоiрами; проте, цi змiни в серцi не бувають стiйкими i звичайно не залишаються пiсля припинення малярiйних приступiв.
Вiдносно часто при малярiСЧ спостерiгаються рiзнi порушення з боку шлунково-кишкового тракту. Вже звичайнi приступи малярiСЧ середньоСЧ тяжкостi нерiдко супроводжуються сильними болями в пiдложечковiй дiлянцi, повною вiдсутнiстю апетиту, нудотами, блюванням i проносами. При тяжкiй тропiчнiй малярiСЧ, особливо у дiтей, бувають ентероколiти iз значними упертими проносами i геморагiчнi колiти, дуже схожi на дизентерiю.
Патогенез цих тяжких колiтiв при малярiСЧ ще повнiстю не зясований: можливо, що вони обумовленi тiльки малярiйною iнфекцiСФю, порушенням кровообiгу в судинах товстих кишок, утворенням тромбiв з еритроцитiв, якi мiстять плазмодiСЧ у судинах стiнки кишки, що може навiть призвести до виникнення виразкових процесiв на слизовiй оболонцi; не виключена можливiсть, що цi колiти обумовленi супровiдною дизентерiйною iнфекцiСФю, яка загострюСФться в перiоди погiршання малярiСЧ.
Вiдносно рiдше зустрiчаються при малярiСЧ супровiднi змiни в легенях. Приступи малярiСЧ можуть супроводжуватись судорожним кашлем, припадками, близькими щодо своСФСЧ клiнiчноСЧ симптоматологiСЧ до бронхiальноСЧ астми; цi припадки iнодi припиняються разом з припиненням виявiв малярiСЧ пiд впливом специфiчного лiкування (Тонард Thonhard, Neumann). Часто малярiя супроводжуСФться вогнищевими пневмонiями, якi звичайно викликаються супровiдною бактерiальною iнфекцiСФю, хоча в лiтературi СФ вказiвки на можливiсть вогнищевих уражень, обумовлених порушеннями судин в легенях внаслiдок малярiСЧ (Аббасов).
Ураження нервовоСЧ системи при гострiй i хронiчнiй малярiСЧ дуже рiзноманiтнi, i цьому питанню за останнi десятирiччя присвячена велика кiлькiсть дослiджень, але й зараз ще багато спостережень потребують додаткового вивчення. Вже гострi малярiйнi приступи супроводжуються рiзними явищами з боку нервовоСЧ системиголовним болем, втратою свiдомостi, судорогами, явищами подразнення мозкових оболонок, особливо у дiтей. Вiдносно часто малярiйнi приступи супроводжуються впертими невралгiями, що повертаються з кожним рецидивом; значно рiдше бувають неврити, плексити i в деяких випадках описуються полiневрити. Всi цi явища майже зникають при застосуваннi протималярiйноСЧ терапiСЧ, хоча при нових рецидивах малярiСЧ можуть давати загострення.
При малярiСЧ iнодi спостерiгаються тяжкi ураження центральноСЧ нервовоСЧ системи малярiйнi енцефалiти з характерними патологоанатомiчними змiнами у виглядi коматозноСЧ малярiСЧ, описаноСЧ нижче. При затяжних формах малярiСЧ спостерiгались явища розсiяного або поперечного мiСФлiту, дисемiйованого склерозу, мозочковоСЧ атаксiСЧ бульбарних уражень, а також менiнгiтiв iз змiнами в лiкворi. У тих випадках, коли всi цi змiни почались пiсля тривалого перiоду, що минув пiсля початку малярiСЧ, не завжди можна довести СЧх малярiйну природу тому, що, по сутi, всi цi синдроми не СФ суворо специфiчними для малярiСЧ.
Останнiм часом придiляСФться багато уваги вивченню уражень вегетативноСЧ нервовоСЧ системи при малярiСЧ, якi дуже часто зустрiчаються у виглядi вегетативних невралгiй, невритiв, плекситiв, ганглiонiтiв, особливо часто соляритiв (Маркелов).
Всi цi вегетативнi ураження розвиваються повiльно, дають погiршання з повторними рецидивами i можуть залишатися протягом довгого часу, у виглядi так званих парамалярiйних уражень, навiть тодi, коли малярiйна iнфекцiя закiнчилась. Частоту i рiзноманiтнiсть ускладнень з боку вегетативноСЧ нервовоСЧ системи пiдкреслюють не тiльки клiнiцисти, а й патологоанатоми. Могильницький в гострих випадках малярiСЧ часто констатував змiни судин у сплетеннях i ганглiях крововиливи, набрякання i злущування ендотелiю; в затяжних формах малярiСЧ виявлений фiброз у ганглiях. Цi вегетативнi ураження супроводжуються тяжкими судиноруховими i трофiчними розладами; вiдзначаються навiть такi тяжкi ураження при малярiСЧ, як симетрична гангрена кiнцiвок (Широкогоров).
На ТСрунтi iнтоксикацiйних процесiв, звязаних з розмноженням та розвитком паразитiв i судинними розладами в мозку, при малярiСЧ можливi психози; вони частiше зустрiчаються в субтропiчних мiiевостях, здебiльшого при тропiчнiй малярiСЧ, хоча можуть бути i при терцi-анi i квартанi. Важливу роль вiдiграють конституцiональнi особливостi органiзму, а також загальний стан, перевтома та виснаження захворiлого; Малярiйнi психози можуть давати найрiзноманiтнiшi клiнiчнi симптомокомплекси: галюцинаторно-маячнi i манiакальнi стани, параноiдне маячення, синдром гостроСЧ аменцiСЧ, амнестичний корсакiвський синдром, епiлещиформнi стани збудження (Перельман).
Вже давно було вiдомо, що на ТСрунтi малярiСЧ можуть розвинутися рiзнi захворювання очей: найчастiше зустрiчаються, нерiдко при первинних малярiйних атаках, поверхневi кератити, рiдшеглибокi кератити, конюнктивiти, ураження судинноСЧ оболонки з крововиливами, а також невроретинiти i паралiчi очних мязiв.