Етiологiя, патогенез, епiдемiологiя та протiкання малярiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
, але, коли iнодi бiльш дорослi шизонти зустрiчаються у периферичнiй кровi, то вони мають рiвнi обриси, зберiгаючи тАЮкiльцеподiбнийтАЭ тип, близький до типу Pl. malariae.Великий паразит: 30 - годинна стадiя шизонта хоча й не заповнюСФ весь набряклий еритроцит, але по величинi бiльший вiд дiаметра нормального еритроцита. В дальшому шизонт, як i зрiлий, гаметоцит, значно перевищуСФ дiаметр нормального еритроцита.Середнiй по величинi паразит (навiть найдорослiший шизонт у стадiСЧ дрiбнення, як i зрiлий гаметоцит, по своСЧй величинi не перевищуСФ дiаметра нормального еритроцита i часто менше за нього).Найдрiбнiший паразит (це стосуСФться як кiлець, так i дорослих шизонтiв, якi майже нiколи не заповнюють всiСФСЧ площi нормального еритроцита).Зрiлi форми подiлу (iз збитим у купу пiгментом) мають вигляд ягоди шовковицi або малини. Ядер (мерозоСЧтiв) понад 1220.Зрiлi форми подiлу мають вигляд квiтки тАЮстокроткитАЭ. Ядер (мерозоСЧтiв) буваСФ до 12 (звичайно 68).Зрiлi подiльнi форми i ледве помiтними дрiбними ядрами, кiлькiстю не поступаються Pl. Vivax.Гаметоцити сферичноСЧ форми з коричневим тонкозернистим пiгментом. У зрiлих макрогаметоцитiв пiгмент набуваСФ часто паличкоподiбного тiшу. Величина зрiлих гаметоцитiв бiльше вiд нормального еритроцита.Гаметоцити сферичноСЧ форми. Пiгмент темнокоричневий, великими i рудками неправильноСЧ форми. Величини гаметоцитiв не бiльше дiаметра нормального еритроцита. Гаметоцити характерноСЧ пiвмiсяцевоСЧ форми. Пiгмент здебiльшого збитий у купку, свiтлокоричневого кольору. Форма молодих гаметоцитiв кругла. Потiм в мiру росту стаСФ овальною, сигароподiбною i, нарештi, пiвмiсяцевою.Тривалiсть одного циклу шизогонiСЧ48 годин.Тривалiсть одного циклу шизогонiСЧ72 години.Тривалiсть одного циклу шизогонiСЧ35 годин.Ознаки iнфiкованих еритроцитiвРЖнфiкований еритроцит, коли в ньому зростаСФ паразит, поступово збiльшуСФться (набрякаСФ) i наприкiнцi шизогонiСЧ значно перевищуСФ дiаметр нормального. Одночасно з набряканням вiн рiзко блiдне, тобто забарвлюСФться слабо.РЖнфiкованi еритроцити залишаються нормального дiаметра, Не блiднуть, а, навпаки, iнодi здаються iнтенсивнiше забарвленими. Якщо паразити iнодi i зустрiчаються в збiльшених i зблiдлих еритроцитах, то це можливо тодi, коли в кровi хворого розвинулась анемiя i зявився анiзоцитоз.Кiльця i шизонти при iнфiкуваннi еритроцитiв не викликають набрякання i зблiднення СЧх. Але треба мати на увазi, що при тропiчнiй малярiСЧ явища анемiСЧ розвиваються дуже швидко i тому морфологiя червоноСЧ кровi даСФ дуже строкату картину. Гаметоцити викликають зблiднення i розтягування еритроцитiв. РЖнфiкованi еритроцити часто при забарвлюваннi за Гiмза мають у своСЧй протоплазмi яскраво виявлену червоного кольору численну, дрiбногрудкувату крапчастiсть, названу за iмям автора шуффнерiвськoю. Вона специфiчна для Рl. vivax.В еритроцитах немаСФ специфiчноСЧ крапчастостi, присутнiсть якоСЧ могла б одразу вирiшити питання про належнiсть цього паразита до даного виду, як, наприклад, у Pl. vivax або Pl. falciparum.РЖнфiкованi еритроцити яри забарвлюваннi за Гiмза iнодi виявляють червоно-фiолетового кольору, значну, в невеликiй кiлькостi (легко можна перелiчити окремi зернятка) крапчастiстьтак звану маурерiвську, специфiчну для даного виду.Тип гарячкиТип гарячки при однiй генерацiСЧ паразита через день. При подвiйнiй генерацiСЧ щоденний.Тип гарячки при однiй генерацiСЧ через два днi. При подвiйнiй генерацiСЧ: приступ, день перерви, два днi приступу i т. iн. При потрiйнiй генерацiСЧ приступи щодня.Гарячка неправильного типу, часто ремiтативного, що наближаСФться до постiйного.
Морфологiчнi особливостi Pl. ovale можна коротко схарактеризувати так: цей паразит схожий на Pl. vivax, але з деякими частковими вiдхиленнями, якi вiддалено нагадують Pl. malariae.
РЖстотнi вiдмiни його вiд PI. vivax полягають у тому, що бiльш дорослi стадiСЧ шизонтiв трохи вiдстають у ростi вiд шизонтiв Рl. vivax, залишаючись все ж таки бiльшими щодо розмiру, нiж шизонти Pl. malariae. Особливо рiзку вiдмiну являють мерулюючi стадiСЧ паразита, в яких утворюСФться невелика кiлькiсть мерозоСЧтiв (не бiльше 10), але дозрiвання останнiх вiдбуваСФться неодночасно. Гаметоцити такого ж типу, як у Pl. vivax, але трохи меншi розмiром, залишаються все ж таки бiльшими, нiж у Pl. malariae.
Змiна iнфiкованих еритроцитiв в основному вiдрiзняСФться тими ж характерними ознаками, як у Pl. vivax, аж до появи аналогiчного виду крапчастостi, мало вiдрiзнюваноСЧ вiд шуффнерiвськоСЧ. Особливо звертаСФ на себе увагу рiзке зблiднення i збiльшення iнфiкованих еритроцитiв, якi набувають овальноСЧ форми.
При встановленнi видовоСЧ належностi малярiйного паразита, виявленого в кровi хворого, не можна забувати, що одночасно у периферичнiй кровi iнодi можуть бути паразити, якi належать до двох або трьох видiв. Найчастiше бувають комбiнованi iнфекцiСЧ Pl. vivax i Pl. falсiparum i рiдше Pl. vivax i Pl. malariae. Найчастiше мiшана iнфекцiя у тiСФСЧ ж самоСЧ особи виявляСФться лише послiдовними дослiдженнями, якi вiдбуваються одне за одним через деякий промiжок часу.
Вищенаведена характеристика морфологiчних особливостей паразитiв стаСФ ще бiльш переконливою для визнання iснування перелiчених чотирьох видiв малярiйних плазмодiСЧв, якщо зважити ще на цiлий ряд бiологiчних особливостей, що характеризують кожний з вище зазначених видiв паразитiв. Цi особливостi виявляються при вивченнi взаСФмовiдносин не тiльки мiж людиною i кожним окремим видом паразита, але й взаСФмовiдносинами мiж останнiм i видовою належнiстю специфiчного переносника.
1.2 Епiдемiологiя малярiСЧ
<