Дiяльнiсть ЛАД у врегулюваннi регiональних та локальних конфлiктiв на Близькому Сходi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ВµрговоСЧ сесiСЧ Ради ЛАД у КаСЧрi. СирiСЧ довелося погодитись на проведення цiСФСЧ зустрiчi як на менше з двох зол для неСЧ, оскiльки альтернативою врегулюванню конфлiкту в рамках арабськоСЧ системи спiвробiтництва стала б загальна iнтернацiоналiзацiя, iз залученням неарабських краСЧн до врегулювання ситуацiСЧ.
Рада ЛАД зiбралась на позачергову сесiю в КаСЧрi 8 червня 1976 i того ж дня прийняла резолюцiю iз 7 пунктiв щодо ситуацiСЧ в Лiванi. Ключовими питаннями зустрiчi стали проблеми сирiйськоСЧ вiйськовоСЧ присутностi та формування мiжарабських сил, зокрема, СЧх статусу, термiну перебування, нацiональному складу, кiлькостi, пiдпорядкування тощо. Цi два пункти порядку денного мали вирiшуватись у тiснiй звязцi, оскiльки було зрозумiло, що за умов внутрiшньоСЧ нестабiльностi Лiван потребуватиме присутностi певноСЧ вiйськовоСЧ сили пiсля виводу сирiйських частин для запобiгання громадянським заворушенням та недопущення виникнення вакууму сили. Тому у пунктi 3 РезолюцiСЧ КаСЧрськоСЧ зустрiчi вказувалось на необхiднiсть сформувати символiчнi мiжарабськi сили безпеки пiд керiвництвом Генерального Секретаря ЛАД, щоб встановити безпеку та стабiльнiсть у Лiванi; цi сили мають почати виконувати своСЧ завдання негайно, замiнивши сирiйськi вiйська. На цьому етапi Лiга наштовхнулася на зауваження з боку СирiСЧ: в першому проектi резолюцiСЧ було зазначено, що новостворенi Мiжарабськi сили безпеки (МАСБ) мали сприяти виводу сирiйських вiйськ, а пiзнiше, пiд тиском СирiСЧ, термiн вивiд було вилучено i було введено термiн замiна, що дало можливiсть сирiйським вiйськовим лишитись у Лiванi, але вже у складi мiжарабських сил безпеки. [32] Термiн перебування МАСБ на територiСЧ Лiвану чiтко визначений не був, зауважувалось лише, що дiяльнiсть мiжарабських сил безпеки може бути припинена в тому випадку, якщо цього буде вимагати новообраний президент. До того ж, до постанов про МАСБ було прийнято поправки про необхiднiсть погодження чисельностi вiйськ з ОВП, про те, що чисельнiсть контингентiв мала бути визначеною вiдповiдно до потреб ситуацiСЧ, а самi вiйська мали дiяти у межах лiванського суверенiтету. Сили МАСБ мали бути сформованi контингентами вiйськ з Алжиру, СаудiвськоСЧ АравiСЧ, ЛiвiСЧ, Суданi у СирiСЧ, а також ОВП.
Проте ця iнiцiатива Лiги наштовхнулась на протидiю з боку офiцiйноСЧ влади Лiвану, а саме президента С. ФранжСФ, який виступив категорично проти виведення сирiйських вiйськ з територiСЧ Лiвану i розмiщення сил МАСБ. Така його позицiя здобула пiдтримку у деяких полiтичних сил всерединi Лiвану. Зокрема, праве крило Лiванського Фронту закликало 11 червня 1976 до виходу Лiвану з Лiги мусульманських арабiв, як вони висловилися з приводу ЛАД. Спираючись на пiдтримку правохристиянських полiтичних кiл, президент С. ФранжСФ заявив про неприйнятнiсть рiшень Ради ЛАД для Лiвану, обгрунтовуючи цю позицiю положеннями статтi VII Пакту Лiги, де закрiплено, що рiшення, прийнятi неодностайно, СФ обовязковими лише для тих держав, якi за них голосували.
Проблема полягала в тому, щоб досягти домовленостей з лiванською владою з приводу формування та розмiщення вiйськ МАСБ на СЧСЧ територiСЧ. З цiСФю метою Генеральний Секретар ЛАД М.Рiад розпочав серiю дискусiй з лiдерами маронiтiв П. ЖмайСФлем, К.Шамуном та з президентом С. ФранжСФ. З пiдсумками цих переговорiв Президент дав згоду на введення МАСБ на лiванську територiю, але лише за умов погодження з лiванськими властями всiх деталей, зокрема, кiлькостi та нацiональноСЧ приналежностi контингентiв. До того ж, МАСБ мали забезпечувати виконання умов КаСЧрськоСЧ угоди 1969 року, якоСЧ було досягнуто мiж Лiваном та лiдерами ОВП i визначено статус перебування палестинцiв у Лiванi. Окремо було наголошено на тому, що Мiжарабськi сили мають дiяти у спiвробiтництвi з сирiйськими вiйськами i нi в якому разi не можуть виконувати функцiСЧ виведення цих вiйськ з Лiвану. Виконання цих застережень зберiгало вплив сирiйськоСЧ сторони на ситуацiю в Лiванi.
Пiсля погодження всiх умов стосовно МАСБ конференцiя премСФр мiнiстрiв СирiСЧ, РДгипту, СаудiвськоСЧ АравiСЧ та Кувейту, що проходила в Ер Рiядi 23 червня 1976, пiдтвердила рiшення Ради ЛАД щодо Лiвану. Першi контингенти МАСБ прибули до Бейрута ще 21 червня 1976, у складi вiйськових частин ЛiвiСЧ, СирiСЧ, Судану та СаудiвськоСЧ АравiСЧ. Загальна чисельнiсть введених вiйськ не перевищувала 2,5 тис. чол. Тож основним пiдсумком другого етапу арабiзацiСЧ конфлiкту стало досягнення компромiсного рiшення: з одного боку, Сирiя зберiгала свою вiйськову присутнiсть в Лiванi, а з iншого ЛАД була безпосередньо залучена до процесу розблокування конфлiкту, хоча i не мала змоги дiяти достатньо ефективно за умов збереження сирiйського впливу.
Оскiльки рiвень напруженостi у конфлiктi не знизився, то природно, що розпочався третiй етап арабiзацiСЧ конфлiкту, який мав на метi все ж таки стабiлiзувати ситуацiю i досягти тривалого компромiсу. 15 жовтня 1976 Саудiвська Аравiя, стурбована масштабами розширення вiйни у Лiванi, i, зокрема, сирiйсько палестинським протистоянням, закликала арабськi краСЧни провести 17 жовтня 1976 року в Ер Рiядi зустрiч за участю РДгипту, СирiСЧ, Лiвану, СаудiвськоСЧ АравiСЧ, Кувейту, а також ОВП. Ключовим рiшенням, прийнятим на цiй зустрiчi, стала трансформацiя МАСБ у мiжарабськi сили стримування (МАСС). Чисельнiсть вiйськ було збiльшено з 2,5 до 30 тисяч, а самi функцiСЧ контингенту були видозмiненi. Цi сили мали стати засобом стримування у Лiванi, i, вiдповiдно до цьо?/p>