Дiяльнiсть ЛАД у врегулюваннi регiональних та локальних конфлiктiв на Близькому Сходi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
Держав ПерськоСЧ Затоки (РСАДПЗ), а також РЖорданiя та РДгипет. Як завжди, процес прийняття рiшень на зустрiчi був повязаний з подоланням багатьох протирiч, пiдводних каменiв мiжарабських вiдносин. Саудiвська Аравiя проводила практику блокування резолюцiй ЛАД, виконання яких послаблювало б позицiСЧ СирiСЧ в Лiванi. Ця тактика була спрямована на недопущення послаблення СирiСЧ та використання СЧСЧ як противаги зростаючому впливу РЖраку i, до певноСЧ мiри, РДгипту. В Ер Рiядi мали на метi завадити режиму С.Хусейна перетворитися на лiдера арабського свiту, а це неминуче мало статись пiсля закiнчення iрано iракськоСЧ вiйни. Загалом, Саудiвська Аравiя розглядала РЖрак як важливий елемент системи пiдтримки безпеки в зонi ПерськоСЧ затоки та субрегiонального балансу сил i в березнi 1989 було пiдписано саудiвсько iракський пакт про ненапад. Всi нюанси та особливостi вiдносин мiж арабськими силами знову ставили пiд загрозу врегулювання лiванськоСЧ проблеми. РДгипет, в свою чергу, наполягав саме на арабському рiшеннi цiСФСЧ проблеми, пiдкреслюючи, що якщо арабськi держави цього не зроблять, то рано чи пiзно втрутиться мiжнародне спiвтовариство, i в цьому випадку рiшення можуть бути не зовсiм прийнятними для держав членiв ЛАД. Тому РДгипет та Кувейт запропонували модель розвязання конфлiкту, яка передбачала виведення всiх вiйськових сил, груп та мiлiцiСЧ з Бейруту та його околиць протягом трьох мiсяцiв. Для цiСФСЧ мети мав бути сформований спецiальний чотиристороннiй комiтет для нагляду за процесом демiлiтаризацiСЧ Бейруту. Проект не був впроваджений у життя через рiзко негативну реакцiю на нього РЖраку.
Нарештi, касабланкський форум ухвалив резолюцiю, в якiй визнав iснування лiванськоСЧ проблеми, арабську вiдповiдальнiсть за неСЧ та постановив створити Комiтет трьох з Лiвану у складi короля СаудiвськоСЧ АравiСЧ Фахда, короля Марокко Хасана РЖРЖ та президента Алжиру Шадлi Бенджедiда. Комiтет мав вiдповiдати за реалiзацiю рiшень, ухвалених конференцiСФю. Протягом шести наступних мiсяцiв Комiтет мав проконтролювати скликання нацiональноСЧ асамблеСЧ Лiвану, початок полiтичних реформ, обрання президента республiки, пiдтримання загальноСЧ стабiльностi всерединi держави та вiдновлення суверенiтету Бейруту над всiСФю лiванською територiСФю. Головна особливiсть КасабланкськоСЧ резолюцiСЧ вона не мiстить засудження сирiйськоСЧ полiтики у Лiванi. Скорiше за все, це повязано з розумiнням малоефективностi таких крокiв, як засуждення. Набагато дiСФвiше оголосити звiльнення Лiвану вiд будь якоСЧ регiональноСЧ гегемонiСЧ та вiдновлення нацiонального суверенiтету. Серед невiдкладних заходiв, запропонованих у липнi 1989 року Комiтетом Трьох, були: припинення вогню, зняття блокади морських портiв, вiдкриття проСЧздiв мiж схiдною та захiдною частинами Бейрута. На регiональному рiвнi важлива роль передбачалася для СаудiвськоСЧ АравiСЧ припинити протистояння мiж РЖраком та СирiСФю в Лiванi шляхом досягнення найменшого прийнятного компромiсу. РЖ знову вирiшенню проблеми завадила неконструктивна позицiя СирiСЧ СЧСЧ погляди на лiванський суверенiтет та мiiе СирiСЧ у полiтичному життi Лiвану докорiнно вiдрiзнялись вiд пiдходу ЛАД. Лiга виступала за регулювання кiлькостi сирiйських вiйськ у Лiванi та зосередження СЧх у долинi Бекаа. 31 липня 1989 року Комiтет Трьох був змушений визнати свою невдачу у врегулюваннi лiванськоСЧ кризи i фактично припинив свою дiяльнiсть. Проте Комiтет вiдновив дiяльнiсть пiсля загострення ситуацiСЧ у Лiванi 13 серпня 1989 року, коли мусульманська мiлiцiя за пiдтримки сирiйських вiйськ розпочала наступ на сили генерала М.Ауна. Генеральний секретар ООН Перес де Куельяр у своСФму зверненнi до Ради Безпеки ООН на Комiтет Трьох виступив з новими пропозицiями щодо врегулювання лiванськоСЧ кризи, в основi яких лежали посередницькi зусилля задля припинення вогню, розблокування портiв та органiзацiю 30 вересня зустрiчi лiванського парламенту в Саудiвськiй АравiСЧ для обговорення ХартiСЧ нацiональноСЧ згоди, проект якоСЧ був пiдготовлений Комiтетом. Компромiсу мiж ЛАД та СирiСФю було досягнуто цiною значних поступок СирiСЧ: було продовжено строк перебування сирiйських вiйськ на територiСЧ Лiвану (ще два роки пiсля обрання президента Лiвану та проведення реформ) та зону СЧхнього розташування (ширша, нiж долина Бекаа). Таким чином, арабськi посередники не отримали змоги впливати на розвиток лiвансько сирiйських вiдносин у сферi безпеки. 30 вересня 1989 було зроблено дуже суттСФвий крок до покращення ситуацiСЧ у Лiванi: прийнято Хартiю нацiональноСЧ згоди у Ет ТаСЧфi, пiд час зустрiчi лiванських парламентарiв пiд егiдою ЛАД. [36] Було взято курс на полiтичнi реформи з метою нормалiзацiСЧ полiтичного клiмату в державi (формування уряду нацiональноСЧ СФдностi, обрання нового президента, парламентська реформа), пiсля чого планувалося здiйснити роззброСФння всiх вiйськових формувань в Лiванi та передислокувати всi сирiйськi вiйська в долину Бекаа. Таким чином, на територiСЧ СаудiвськоСЧ АравiСЧ у вереснi був досягнутий iсторичний компромiс, проiлюструвавши росiйське прислiвя нет худа без добра невдачi мiжнародного i, зокрема, арабського спiвтовариства призвели до укладення цiСФСЧ угоди та вiдносноСЧ стабiлiзацiСЧ ситуацiСЧ. На початку 90-х рокiв завдяки тiснiй координацiСЧ Лiвану з СирiСФю стало можливим закiнчення громадянськоСЧ вiйни та вiдродження Лiвану як СФдиноСЧ держави i перехiд його