Дiяльнiсть ЛАД у врегулюваннi регiональних та локальних конфлiктiв на Близькому Сходi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА
на тему:
ДРЖЯЛЬНРЖСТЬ ЛАД У ВРЕГУЛЮВАННРЖ РЕГРЖОНАЛЬНИХ ТА ЛОКАЛЬНИХ КОНФЛРЖКТРЖВ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДРЖ
Вступ
Актуальнiсть теми. З початку iснування Лiги Арабських Держав основною проблемою в СЧСЧ дiяльностi стало збереження i пiдтримання миру, а також запобiгання поглибленню конфлiктiв як у регiональному, так i у локальному масштабах. Безпека арабського свiту обСФктивна необхiднiсть, котра СФ виразом його волi, прагнення арабiв до СФдностi, що була порушена колонiзацiйним порядком у минулому i правлячими нацiональними елiтами в незалежних арабських державах пiсля деколонiзацiСЧ регiону. Суть концепцiСЧ загальноарабськоСЧ безпеки полягаСФ в тому, що загроза будь якiй арабськiй державi як частинi арабського свiту СФ загрозою для загальноарабськоСЧ безпеки. Зважаючи на посилення глобалiзацiйних процесiв та взаСФмозалежностi держав у сучасному свiтi, спостерiгаСФться тенденцiя до зростання важливостi мiжнародних органiзацiй у свiтовiй полiтицi. Лiзi Арабських Держав, враховуючи реалiСЧ сучасного Арабського Сходу, вiдводиться центральна роль у процесi розробки стратегiСЧ та формування механiзмiв гарантування безпеки.
Отже, актуальнiсть роботи полягаСФ в тому, що, з одного боку, теоретичне дослiдження iнституцiйно правових основ миротворчостi та врегулювання конфлiктiв Лiгою дасть можливiсть зясувати можливi шляхи розвязання iснуючих на сьогоднiшнiй день протирiч, спираючись на досвiд дiяльностi Лiги впродовж останнiх десятилiть. З цього випливаСФ i практичний аспект актуальностi дослiдження проаналiзувавши заходи, яких було вжито державами членами Лiги, можна запропонувати шляхи врегулювання сучасних конфлiктiв в рамках регiону, а також спрогнозувати можливi варiанти СЧх розвитку.
Актуальнiсть теми роботи обумовлена виключною важливiстю проблеми гарантування безпеки в сучасному свiтi; особливою роллю ЛАД у системi загальноарабськоСЧ безпеки; значимiстю впливу стану безпеки арабського свiту на формування глобальноСЧ системи безпеки; необхiднiстю осмислення нових загроз та викликiв, що постають перед арабським Сходом пiсля закiнчення холодноСЧ вiйни, а також необхiднiстю розробки в рамках системи мiжарабських вiдносин вiдповiдних механiзмiв протистояння цим загрозам.
ОбСФктом дослiдження СФ система мiжнародних вiдносин на Близькому Сходi. Предметом дослiдження СФ дiяльнiсть Лiги Арабських Держав у врегулюваннi регiональних та локальних конфлiктiв в близькосхiдному регiонi. Метою СФ дослiдження концептуально-правових засад та практичноСЧ дiяльностi ЛАД з врегулювання конфлiктiв на Близькому Сходi. Для досягнення мети потрiбно виконати наступнi завдання:
- проаналiзувати механiзм та правовi засади врегулювання конфлiктiв в рамках Лiги;
- розкрити характернi особливостi дiяльностi ЛАД в контекстi кожного iз конфлiктiв, що розглядаються;
- визначити ефективнiсть вжитих Лiгою заходiв у кожнiй з конфлiктних ситуацiй та порiвняти результати втручання ЛАД в рiзнi конфлiктнi ситуацiСЧ;
- узагальнити досвiд Лiги у справi врегулювання конфлiктiв.
Хронологiчнi рамки дослiдження охоплюють другу половину ХХ столiття вiд часу заснування Лiги у березнi 1945 року до сучасностi адже Лiга продовжуСФ свою дiяльнiсть, а конфлiкти, у врегулюваннi яких вона брала участь, не СФ вирiшеними до кiнця, деякi з них знаходяться у латентнiй фазi.
Джерельна база роботи включаСФ кiлька груп матерiалiв:
- базовi документи ЛАД, що визначають концептуальнi рамки системи загальноарабськоСЧ безпеки, а саме: Статут ЛАД (22 березня 1945); Договiр про спiльну оборону та економiчне спiвробiтництво арабських держав (13 квiтня 1950); Хартiя нацiональних економiчних дiй (26 листопада 1980);
- виступи, заяви, iнтервю, матерiали прес-конференцiй, мемуари арабських, а також американських та iзраСЧльських державних дiячiв. Цi документи дають можливiсть оцiнити та проаналiзувати офiцiйну позицiю i пiдходи низки ключових держав свiту та регiону до тих ситуацiй на Близькому Сходi, якi вплинули суттСФвим чином на розробку та розвиток концепцiй i механiзмiв здiйснення загальноарабськоСЧ безпеки;
- матерiали та рiшення ЛАД: резолюцiСЧ, комюнiке нарад голiв держав та урядiв арабських держав, Ради ЛАД, iнших органiв ЛАД, опублiкованi Секретарiатом ЛАД як збiрки документiв.
РЖсторiографiя. На сьогоднiшнiй день достатньо вивченими СФ палестинське та лiванське питання, а також проблеми врегулювання у Перськiй затоцi, тодi як захiдносахарська та iранська проблема потребують ретельнiшого вивчення та аналiзу. Зокрема, недостатньо дослiдженою СФ дiяльнiсть Лiги Арабських Держав у справi врегулювання цих проблем. Дiяльнiсть ЛАД щодо вирiшення регiональних конфлiктiв та криз потребуСФ узагальнення.
Ряд робiт зарубiжних, зокрема, арабських дослiдникiв (Абдулганi Джабран Ель-Захар [9, 13], Джоржос Ханна Аюб [22], Аммер Хуснi Мехдi [36]) виявились корисними для досягнення мети дослiдження, оскiльки в них мiститься аналiз окремих аспектiв палестинськоСЧ, лiванськоСЧ та захiдносахарськоСЧ проблем. Посiбники з iсторiСЧ та полiтики держав учасниць ЛАД (СаудiвськоСЧ АравiСЧ, РДгипту, Лiвану тощо) дали змогу глибше зрозумiти механiзм впливу окремих держав на процес прийняття рiшень всерединi Лiги. Цiнними виявились роботи росiйських вчених Алекс