Дiяльнiсть ЛАД у врегулюваннi регiональних та локальних конфлiктiв на Близькому Сходi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
андрова РЖ.А. [48], СажинаВ.О. [47], Кiсельова В.РЖ. [19, 20], Тузмухаммедовa Р.А. [12], ЛевинаЗ.РЖ. [2].
Перебiг арабо iзраСЧльського конфлiкту дослiджували такi росiйськi вченi, як КолобовА., КорниловА. [17], Копiн А.В [16], КисельовВ.РЖ. [19, 20], ЧистяковА. [43], МилославскоСЧ Т.Л., МилославськогоГ.В [23]. Oсобливо ретельно розглядаючи перiод ШестиденноСЧ вiйни, вiйни судного дня та укладення СФгипетсько iзраСЧльськоСЧ угоди у Кемп Девiдi. Дисертацiя Аль Рукiбат Хайела Дiяльнiсть Лiги арабських держав по врегулюванню палестинськоСЧ проблеми (80-i перша половина 90-х рокiв), пiдготовлена та захищена в РЖнститутi мiжнародних вiдносин КиСЧвського унiверситету iменi Тараса Шевченка, зосереджуСФ увагу на особливостях врегулювання арабо iзраСЧльського конфлiкту на початку постбiполярного перiоду.
Проблема захiдносахарського врегулювання розкриваСФться у роботах таких науковцiв, як КуделСФв В.В [38], Мохаммед Салек Али [41] та Бiкла О.В [39]. В роботах цих авторiв дослiджено змiни статусу ЗахiдноСЧ Сахари пiд управлiнням РЖспанiСЧ, позицiСЧ iспанського, марокканського та мавританського урядiв, а також ГА ООН з цього питання. Окремо в цих джерелах розглянуто дiяльнiсть фронту ПОЛРЖСАРРЖО, що проголосив незалежнiсть СахарськоСЧ АрабськоСЧ ДемократичноСЧ Республiки, а також спроби врегулювання захiдносахарського питання Лiги Арабських Держав та ОрганiзацiСЧ АфриканськоСЧ РДдностi.
РЖранська проблема знайшла своСФ вiдображення у працях таких росiйських науковцiв, як В.О.Сажин [47], Александров I.О. [48], ФененкоА.В. [53], спiвробiтникiв РЖнституту сходознавства РАН МамедоваН.М. та Мехдi СанаСЧ [50]. Окрiм особливостей iранськоСЧ ядерноСЧ програми, в цих роботах проаналiзовано позицiСЧ окремих держав ЛАД щодо цiСФСЧ програми та можливий вплив ядерноСЧ полiтики РЖрану на безпеку у близькосхiдному регiонi. В роботi широко використано матерiали перiодичних видань, що мiстять хронiку подiй, повязаних з iранською проблемою, заяви провiдних полiтичних дiячiв арабських та захiдних держав.
Доробок украСЧнських науковцiв, що займаються даною темою: СкороходЮ.С. [1, 7, 28, 30, 31, 34, 35] та СкороходЛ.РЖ. [1, 7], КоппельО.А [10, 44], ГуцалоС.РД. [21]. ПрацяЮ.С.Скорохода Мiжнародний аспект урегулювання лiванського конфлiкту грунтовне дослiдження участi окремих держав i мiжнародних органiзацiй, в тому числi, ЛАД, у врегулюваннi лiванських криз 1958 року та 80-х рокiв. Особлива цiннiсть цього дослiдження полягаСФ у аналiзi еволюцiСЧ концептуальних пiдходiв ЛАД до вирiшення лiванського питання. Участь ЛАД у розвязаннi палестинського питання всебiчно розкрита у працi С.РД. Гуцала Лига арабских государств и проблемы ближневосточного урегулирования, 19781989гг.. РоботиО.А.Коппель, використанi у ходi дослiдження, висвiтлюють такi аспекти теми, як кувейтська криза 1990 року, а також проблеми мiжарабськоСЧ iнтеграцiСЧ та субрегiонального спiвробiтництва.
Методика дослiдження включаСФ в себе такi традицiйнi методи, як iсторичний, який передбачаСФ цiлiсний пiдхiд до обСФкта вивчення, розгляд його у процесi виникнення та розвитку. Також використано системний пiдхiд, сутнiсть якого полягаСФ у комплексному дослiдженнi великих та складних обСФктiв, таких, як мiжнародна органiзацiя, дослiдженнi СЧх як СФдиного цiлого з узгодженим функцiонуванням усiх елементiв та частин, в даному випадку, держав учасниць. При аналiзi результатiв дiяльностi Лiги iз врегулювання конфлiктiв в регiонi було застосовано також i компаративний метод, що полягаСФ у порiвняннi результатiв дiяльностi Лiги в рiзних ситуацiях за визначеними критерiями.
Структура роботи представляСФ собою вступ, два роздiли та висновок. Перший роздiл СФ переважно теоретичним оглядом особливостей органiзацiйного механiзму ЛАД iз врегулювання конфлiктiв; другий роздiл зосереджуСФ увагу на конкретних конфлiктних ситуацiях (палестинська проблема, лiванська криза, захiдносахарське питання, криза у Перськiй затоцi, iранське питання) та аналiзуСФ особливостi втручання ЛАД у перебiг цих конфлiктiв.
1. Механiзм врегулювання конфлiктiв в рамках органiзацiСЧ Лiги Арабських Держав
1.1 РЖнституцiйна система ЛАД
РЖнституцiйна структура Лiги Арабських Держав обумовлена особливостями становлення та функцiонування цiСФСЧ органiзацiСЧ. З концептуальноСЧ точки зору, створення Лiги у СЧСЧ сьогоднiшньому виглядi СФ компромiсом мiж двома основними теоретичними поглядами СФдиного територiально нацiонального i культурного простору арабського свiту (?????) та держави краСЧни (?????) [1]. Важливо мати на увазi, що Лiга функцiонуСФ згiдно з принципом поваги до незалежностi та суверенiтету кожного СЧСЧ члена. Саме це зумовлюСФ колегiальнiсть та представницький характер органiзацiСЧ. Вiдносно велика, як для регiональноСЧ органiзацiСЧ, кiлькiсть членiв та розбiжностi у СЧх позицiях щодо регiональних проблем частково СФ передумовами набуття Нарадою керiвникiв держав та урядiв де факто статусу головного органу Лiги. Поки що це не знайшло вiдповiдного юридичного оформлення в конституцiйному документi органiзацiСЧ, Пактi Лiги, прийнятому 22 березня 1945 року. Характерною рисою структури Лiги СФ СЧСЧ постiйна еволюцiя та видозмiнення, якi вiдбуваються як пiд дiСФю зовнiшнього фактору (насамперед, арабо iзраСЧльського конфлiкту), так i внутрiшнього (зростання кiлькостi субСФктiв та розширення системи мiжарабських вiдносин).
Варто згадати i про такий аспект, як власне форму союзу чи обСФднання. Саме це питання викликало багато суперечок на етапi становлення Лiги. Тодi, на початк