Дiяльнiсть ЛАД у врегулюваннi регiональних та локальних конфлiктiв на Близькому Сходi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
у 40-х рокiв, майбутнi держави засновницi мали два рiзних погляди на те, яка iнституцiйна структура Лiги була б найбiльш доцiльною. Перший варiант це союз, що передбачав би наявнiсть виконавчоСЧ влади. Остання, в свою чергу, спиралась би на асамблею чи подiбний до неСЧ орган, в якому держави учасницi були б представленi пропорцiйно чисельностi СЧх населення та розмiру бюджетiв. Передбачалось також утворення центрального комiтету, рiшення якого були б обовязковими для всiх держав, навiть якщо самi держави з цими рiшеннями не згоднi. Згiдно з другим варiантом, майбутнiй союз мiг би обiйтись, принаймнi, на перших порах, без виконавчоСЧ влади. Рiшення органiзацiСЧ мали б обовязковий характер лише для тих держав, якi з ними згоднi. Норма представництва одна для всiх. Бiльшiсть арабських держав пiдтримали, власне, другий варiант. [2] Тому пiдхiд держав членiв Лiги до обСФднання можна назвати функцiональним поглиблення спiвробiтництва в прiоритетних галузях мало бути пiдТСрунтям, фундаментом для утворення певноСЧ форми полiтичного союзу, спiльних органiв, можливого набуття органiзацiСФю наднацiональних рис. Федеративний пiдхiд бiльшiстю держав вважався небажаним i навiть шкiдливим, що не позбавлено сенсу, з огляду на негомогеннiсть регiону в економiчному, полiтичному, соцiальному та ресурсному вiдношеннях. Звiдси бере початок концепцiя економiзацiСЧ полiтики iдея взаСФмозалежностi i формування регiонального економiчного ядра, навколо якого сформувалась би нова регiональна система мiжнародних вiдносин, подiбно тому, як це сталось з РДвропейським Союзом. Представники СаудiвськоСЧ АравiСЧ вважали, що обСФднання арабських народiв в СФдинiй державi може призвести до конфлiкту i пропонували для початку розвивати мiжарабську спiвпрацю з економiчних та культурних питань, а розгляд проблеми полiтичноСЧ спiвпрацi вiдкласти на майбутнСФ. Отже, сама форма обСФднання та iнституцiйна структура ЛАД були зумовленi особливостями iнтеграцiйного процесу в регiонi та його потребами на певний момент часу. Фактор збереження дружнiх вiдносин мiж державами та недопущення конфлiктних ситуацiй вiдiгравав в даному випадку одну з ключових ролей. [3]
На сьогоднi членами Лiги СФ 20 суверенних держав i одне державно полiтичне утворення (Держава Палестина, представлена ОрганiзацiСФю Визволення Палестини). Первинними членами ЛАД СФ сiм держав РДгипет, РЖрак, Лiван, Сирiя, Саудiвська Аравiя, Йорданiя (на момент пiдписання угоди про створення ЛАД тодi ще Трансйорданiя) та РДмен (в 1990 роцi Пiвденний РДмен обСФднався з Пiвнiчним). Пiзнiше до Лiги приСФдналися: Лiвiя (1953), Судан (крiм пiвдня та центра краСЧни) (1956), Марокко та Тунiс (1958), Кувейт (1961), Алжир (1962), Бахрейн, Катар, Оман и ОАЕ (1971), Мавританiя (крiм пiвдня 1973), Сомалi (1974) та Джибутi (1977). ОВП приСФдналася до Лiги у 1976 роцi. [4]
Що ж до керiвних органiв Лiги, то до них на сучасному етапi належать: вищезгадана Нарада керiвникiв держав та урядiв (дiСФ з 1964), Рада ЛАД, Рада спiльноСЧ оборони, Економiчна та соцiальна Рада та Генеральний секретарiат. Фактично всi цi керiвнi органи, окрiм ЕкономiчноСЧ та СоцiальноСЧ Ради, володiють механiзмами i важелями для здiйснення функцiй пiдтримання миру та вирiшення конфлiктiв всерединi Лiги. По-перше, Рада Лiги може скликатись на надзвичайну сесiю на вимогу щонайменше двох членiв органiзацiСЧ у будь який час, коли цього вимагатимуть обставини, або ж на вимогу одного члена органiзацiСЧ, якщо вiн зазнаСФ агресiСЧ або ж знаходиться пiд загрозою нападу (зазвичай Рада збираСФться на черговi сесiСЧ двiчi на рiк у березнi та жовтнi). В Пактi також передбачено ситуацiю, коли уряд краСЧни, яка стала жертвою агресiСЧ, не в змозi пiдтримувати звязок iз Радою тодi право вимагати негайного скликання Ради матиме будь яка iнша держава член Лiги. Механiзм прийняття рiшень протягом перiоду функцiонування Лiги видозмiнювався; наразi процедура голосування залежить вiд характеру проблеми, що винесена на розгляд рiшення можуть бути прийнятi як на основi одностайностi, так i бiльшiстю голосiв. Одностайностi вимагають рiшення, що стосуються агресiСЧ або загрози агресiСЧ проти однiСФСЧ з держав членiв Лiги, а в тому випадку, якщо агресором СФ держава член ЛАД, то СЧСЧ голос не береться до уваги. Бiльшiстю голосiв можуть бути прийнятi обовязковi для виконання рiшення, що стосуються питань персоналу, бюджету, внутрiшнього регламенту та закритих сесiй. Такий метод прийняття рiшень, як бiльшiсть у двi третини голосiв, використовуСФться для внесення змiн та доповнень до Пакту ЛАД, а також призначення Генерального секретаря органiзацiСЧ. Як у багатьох iнших мiжурядових органiзацiях, у ЛАД зберiгаСФться порядок, згiдно з яким рiшення Ради ЛАД, прийнятi одноголосно, СФ обовязковими для всiх держав членiв Лiги; рiшення ж, прийнятi бiльшiстю голосiв, обовязковi лише для тих держав, якi за них голосували. Рада, по сутi, стала центральним елементом системи колективноСЧ безпеки Лiги i маСФ широкi повноваження щодо врегулювання конфлiктних ситуацiй. [5]
Створення Ради СпiльноСЧ Оборони, а також ЕкономiчноСЧ та СоцiальноСЧ Ради, а разом з ними i Постiйного Вiйськового Комiтету, i КонсультативноСЧ ВiйськовоСЧ органiзацiСЧ, було закрiплено у Договорi 1950 року про спiльну оборону та економiчне спiвробiтництво. Його пiдписання членами ЛАД, було, у свою чергу, зумовлено обСФктивними тенденцiями мiжнародного життя та розвитком подiй на Близькому Сходi, зокрема. Пiсля першоСЧ арабо iзраСЧльськоСЧ вiйни 19481949 та поразки у нiй арабських держав на переднiй план вийшло обСФднання зусиль арабськи