Дiяльнiсть ЛАД у врегулюваннi регiональних та локальних конфлiктiв на Близькому Сходi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
х держав у сферi обороноздатностi та у вiйськовiй сферi. Вiдповiдно, змiн вимагала сама структура ЛАД необхiдно було створити ефективну систему колективноСЧ безпеки. РЗСЧ основою стала Рада СпiльноСЧ Оборони, що складаСФться з мiнiстрiв закордонних справ та мiнiстрiв оборони арабських краСЧн. Згiдно зi статтею 6 Договору, Рада СпiльноСЧ Оборони дiСФ пiд безпосереднiм керiвництвом Ради ЛАД та уповноважена надавати допомогу арабським краСЧнам, що зазнали агресiСЧ; вживати заходiв колективноСЧ самооборони для вiдбиття агресiСЧ та вiдновлення миру i безпеки; органiзацiя спiвробiтництва та координування зусиль держав членiв для досягнення вищезазначених цiлей. Рiшення Ради спiльноСЧ оборони, прийнятi бiльшiстю у двi третини голосiв, СФ обовязковими для всiх учасникiв Договору (це закрiплено у п.3 статтi 7). [6] Ще одним органом забезпечення колективноСЧ безпеки став Постiйний вiйськовий комiтет один з постiйних комiтетiв Лiги, що складаСФться iз представникiв генеральних штабiв краСЧн учасниць. До компетенцiСЧ цього органу входить: розробка планiв спiльноСЧ оборони; здiйснення заходiв з пiдвищення боСФздатностi збройних сил краСЧн учасниць Договору; пiдготовка планiв та органiзацiя спiльних навчань i маневрiв тощо; поточне та щорiчне звiтування Радi спiльноСЧ оборони про результати своСФСЧ роботи. Роботу Постiйного вiйськового комiтету контролюСФ Консультативна вiйськова органiзацiя вiйськова нарада начальникiв генеральних штабiв збройних сил краСЧн учасниць Договору, створена вiдповiдно до додаткового протоколу №1 до Договору про спiльну оборону та економiчне спiвробiтництво. Пiдписання Договору i заснування з його допомогою нових структурних пiдроздiлiв органiзацiСЧ стало спробою виправити помилки, яких припустилась спiльнота арабських народiв протягом першоСЧ ПалестинськоСЧ вiйни i створити автоматичну систему колективноСЧ безпеки.
Загалом, iнституцiйна структура Лiги та механiзм прийняття рiшень у нiй вiдображають потреби органiзацiСЧ та СЧСЧ характернi особливостi органiзацiСЧ. Фактором, який ускладнюСФ процес прийняття рiшень всерединi Лiги, СФ диференцiйована система голосування, коли обовязковими СФ лише рiшення, прийнятi одностайно, а тi, що прийнятi бiльшiстю голосiв лише для тих держав, що за них голосували. З iншого боку, цей принцип голосування не даСФ зовсiм завести голосування у глухий кут, адже одностайнiсть, особливо з приводу конфлiктних ситуацiй, трапляСФться нечасто, тим паче в таких негомогенних органiзацiях, як ЛАД. Можна також стверджувати, що Лiга досить гнучко реагуСФ на потреби на виклики часу: коли того вимагали обставини, були сформованi i Рада СпiльноСЧ Оборони, i Економiчна та Соцiальна Ради, а разом з ними i Постiйний Вiйськовий Комiтет, i Консультативна Вiйськова органiзацiя; змiнився статус Наради керiвникiв держав i урядiв. Тому СФ пiдстави характеризувати Лiгу як органiзацiю, що розвиваСФться згiдно з тенденцiями мiжнародного життя та подiями регiонального масштабу.
1.2 Концептуально-правовi засади та механiзм миротворчоСЧ дiяльностi ЛАД
лiга арабський iранський криза
Конфлiкти мiж державами членами Лiги арабських держав можна умовно роздiлити на двi групи: територiально прикордоннi суперечки та суперечки по звинуваченню однiСФСЧ iз сторiн у втручаннi у внутрiшнi справи iнший. У особливу групу слiд видiлити конфлiкти всерединi держав членiв, що створюють загрозу для миру i безпеки регiону i потребують втручання з боку мiжнародноСЧ мiждержавноСЧ регiональноСЧ органiзацiСЧ. На жаль, для арабського свiту в рiзнi перiоди були властивi всi три типи суперечок. Серед найбiльш масштабних i ефективних дiй ЛАД по врегулюванню конфлiктних ситуацiй серед СЧСЧ членiв можна видiлити врегулювання кувейтськоСЧ кризи 1961р. i дiяльнiсть ЛАД, направлену на припинення громадянськоСЧ вiйни в Лiванi.
Дiяльнiсть Лiги у сферi миротворчостi варто розглядати у трьох взаСФмоповязаних аспектах: мирного вирiшення суперечок, колективноСЧ безпеки та пiдтримки миру. [7] Основою для аналiзу правового пiдТСрунтя цiСФСЧ дiяльностi СФ конституцiйний документ ЛАД Пакт Лiги. В ньому опосередковано визнаСФться принцип мирного вирiшення суперечок, а саме у статтi 5тАжзабороняСФться вдаватись до сили для врегулювання суперечок, якi можуть виникнути мiж двома державами членами Лiги. В тому разi, якщо держави самi вирiшать звернутись до Ради Лiги для вирiшення своСФСЧ суперечки, то рiшення, прийняте Радою, матиме для них остаточний та обовязковий характер, але тiльки якщо ця суперечка не стосуСФться незалежностi, суверенiтету та територiальноСЧ цiлiсностi держав. Характерно, що ЛАД не зосереджуСФться на обовязковому вирiшеннi всiх суперечок мiж СЧСЧ державами членами, що видно також i у формулюваннях положень Договору про спiльну оборону та спiвробiтництво мiж державами членами ЛАД (вiд 13 квiтня 1950) про бажання (саме бажання, а не зобовязання) держав членiв дотримуватись на практицi принципу мирного вирiшення суперечок. В Пактi наголошено, що Рада Лiги запропонуСФ своСЧ послуги у вирiшеннi будь якоСЧ суперечки, що може призвести до вiйни, i мiж членами самоСЧ Лiги, i мiж державою членом Лiги та третьою стороною. [8] У своСЧй миротворчiй дiяльностi ЛАД використовувала такi засоби, як посередництво, переговори, примирення, мiсiя добрих послуг. ОсобливоСЧ уваги заслуговуСФ механiзм арбiтражу, який в iсторiСЧ Лiги було використано лише один раз: в травнi 1949 року, коли мiж Лiваном та СирiСФю виникла суперечка з приводу вторгнення озброСФноСЧ групи сир