Дiяльнiсть ЛАД у врегулюваннi регiональних та локальних конфлiктiв на Близькому Сходi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
допоможе у звiльненнi його територiСЧ й вiдновленнi суверенiтету; пiдтримати заходи СаудiвськоСЧ АравiСЧ й арабських краСЧн ПерськоСЧ затоки, що вживаються для самооборони, з умовою СЧх припинення пiсля вiдходу iракських сил з Кувейту й вiдновлення в Кувейтi законноСЧ влади; вiдгукнутися на вимоги СаудiвськоСЧ АравiСЧ й арабських краСЧн ПерськоСЧ затоки й направити на допомогу силам СаудiвськоСЧ АравiСЧ мiжарабськi сили.
Якщо зрiвняти рiшення Ради ЛАГ вiд 3 серпня 1990р. з резолюцiСФю арабськоСЧ зустрiчi у верхах, то слiд зазначити, що за результатами цiСФСЧ зустрiчi арабським краСЧнам ПерськоСЧ затоки було надане право вживати тi заходи, якi вони вважають необхiдними для самозахисту, у тому числi за допомогою iноземних сил. 5 ий пункт рiшень Ради ЛАД заперечував будь яке iноземне втручання в справи арабських краСЧн. Очевидно, що вже тодi передбачалося, що це втручання не завершиться пiсля виводу iракських вiйськ з Кувейту й вiдновлення там нацiонального суверенiтету.
Криза в Перськiй затоцi минула, але iноземнi вiйськовi контингенти дотепер ще перебувають в окремих краСЧнах затоки, щоправда, за згодою урядiв. Отже, наслiдки втручання ЛАД у конфлiкт носили, в основному, як би показний характер, оскiльки, як зясувалося в ходi конфлiкту, органiзацiя виявилася нездатною вдатися до iнших дiй, крiм риторичних i декларативних, щоб, якщо не усунути протирiччя, то хоча б помякшити позицiю агресора. По сутi, у випадку збройноСЧ агресiСЧ однiСФСЧ братньоСЧ краСЧни проти iншоСЧ, слабшоСЧ, спiвтовариство арабських держав змогло лише продемонструвати моральну пiдтримку постраждалiй сторонi. Тут вiдбилися численнi протирiччя, характернi для арабського миру в цiлому й окремих його частин. Формальне досягнення узгодженостi в позицiях не означаСФ автоматично наявнiсть можливостей для втiлення СЧх у життя. Зовсiм очевидно, що ЛАД також не маСФ необхiдних iнструментiв, за допомогою яких вона могла б вiдновлювати справедливiсть i ефективно сприяти встановленню миру. Але в той же час слiд визнати, що ЛАД уперше зiштовхнулася з таким сильним по iнтенсивностi конфлiктом, у який, у пiдсумку, виявилися залученими навiть найбiльшi iндустрiально розвиненi держави i СЧх збройнi сили. РЖнакше кажучи, можливостi ЛАД виявилися неадекватними масштабу подiСЧ, i одних тiльки СЧСЧ зусиль не вистачило б, щоб вийти з цього випробування з позитивним результатом.
2.5 Пiдходи Лiги Арабських Держав щодо вирiшення iранського питання
РЖранська проблема СФ серед всiх проблем, з якими стикалась Лiга Арабських держав, питанням з найбiльшим мiжнародним резонансом. Ще в 2002р. президент США Джордж Буш включив РЖран до краСЧн вiсi зла, якi фiнансують терористiв i прагнуть заволодiти ядерною зброСФю. США намагаються домогтися мiжнародноСЧ iзоляцiСЧ РЖрану, щоб не допустити створення цiСФю краСЧною ядерноСЧ бомби. Однак зусилля США натрапляють на протидiю з боку ФранцiСЧ, Нiмеччини й ВеликобританiСЧ, а також РосiСЧ, повязаноСЧ з РЖраном контрактами на поставку вiйськовоСЧ технiки й будiвництво АЕС в Бушерi. Питання звiльнення Близького Сходу вiд ядерноСЧ зброСЧ став прiоритетом у зовнiшнiй полiтицi деяких регiональних краСЧн. У той же час РЖран продовжуСФ розбудовувати свою ядерну програму, одночасно арабськi краСЧни планують запустити свою ядерну програму в мирних цiлях. Генеральний секретар ЛАД Амр Муса стверджуСФ, що Близький Схiд повинен стати зоною, вiльною вiд ядерноСЧ зброСЧ: Лiга Арабських Держав вжила серйозних заходiв з цього питання. Ми створили Арабську Раду Безпеки й миру та вжили вiдповiдних заходiв для врегулювання й змiцнення безпеки в арабських краСЧнах. Крiм того, усi арабськi краСЧни, а також Туреччина й РЖран, приСФдналися до договору про нерозповсюдження ядерноСЧ зброСЧ (ДНЯЗ), крiм РЖзраСЧлю. [45] Що стосуСФться iранськоСЧ ядерноСЧ програми, то тут позицiя ЛАД СФ зрозумiлою. РЖран, як будь-яка iнша краСЧна регiону, маСФ право на використання ядерноСЧ енергiСЧ в мирних цiлях. Що стосуСФться використання ядерноСЧ програми у вiйськових цiлях, то держави ЛАД, за твердженням Амр Муси, не бачать в нiй жодноСЧ потреби, а також доказiв СЧСЧ наявностi. Слiд зазначити, що тут СФ пiдозри в застосуваннi полiтики подвiйних стандартiв: СФ повiдомлення про те, що РЖзраСЧль розробляСФ ядерну програму у вiйськових цiлях, однак нiхто не висловлюСФться iз цього приводу, що викликаСФ обурення. Нiхто не розумiСФ, що, виступаючи проти iранськоСЧ ядерноСЧ програми, упускаСФться з виду ядерна програма РЖзраСЧлю, яка переслiдуСФ вiйськовi цiлi й наявнiсть якоСЧ вже доведене, хоча МАГАТЕ у своСЧх заявах не вказало на те, що ядерна програма РЖрану носить вiйськовий характер. Хоча, заради справедливостi, потрiбно зазначити, що арабо-iранськi вiдносини стосуються не лише ядерного питання, а i розбiжностей з ОАЕ з приводу трьох островiв.
Ситуацiя, коли РЖран вiдмовляСФться вiд вимоги США й Заходу згорнути розробку ядерноСЧ програми й може продовжити СЧСЧ розвиток до створення ядерноСЧ зброСЧ, створюСФ головний ризик для арабських краСЧн. Араби протягом декiлькох рокiв стурбованi цiСФю проблемою. Хоча вони привселюдно заявляли, що не пiдтримують атаки США й РЖзраСЧлю на ядернi обСФкти РЖрану, потай вони прагли б це побачити, сказав Теодор Карасик, директор вiддiлу дослiдження й розвитку Вiйськово-аналiтичного iнституту Близького Сходу й ПерськоСЧ затоки (INEGMA) Мiнiстр закордонних справ РДгипту Ахмед Абу Гейт заявив на прес конференцiСЧ у вереснi 2008 року, що ядернi програми РЖрану й РЖзраСЧлю являють собою загрозу, що нависла, як два мечi, над арабським миро