Вплив спецiальних вправ на рiвень фiзичноСЧ пiдготовленостi школярiв молодшого шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
чно пiдвищуСФ вестибулярну стiйкiсть i удосконалюСФ взаСФмозвязок рухового i вестибулярного аналiзатора.
Таким чином, не дивлячись на те, що в молодшому шкiльному вiцi вестибулярний аналiзатор СФ системою, що вже практично сформувалася, його можна розвивати i удосконалювати спецiально справленими вправами i використовувати його функцiональнiсть для навчання руховим дiям i виховання фiзичних якостей.
Тактильний аналiзатор СФ частиною шкiрного аналiзатора. Його рецептори забезпечують сприйняття механiчних дiй, вiдчуття дотику, тиску i вiбрацiСЧ [24, 54]. Ще И.М. Сеченов вiдзначав, що долонна поверхня руки, подiбно сiткiвцi ока, даСФ свiдомостi форму предметiв, а рухи руки, подiбно рухам очного яблука, iнформують про величину i положення предметiв, щодо нашого тiла.
На думку [49, 64], тактильний аналiзатор вiдiграСФ особливу роль в сприйняттi рухiв, оскiльки виконання рухiв звязано з розтяганням шкiри i тиском на окремi СЧСЧ дiлянки.
До тактильноСЧ сенсорноСЧ системи предявляються великi вимоги при виконаннi складних за координацiСЧ рухових дiй, вона даСФ iнформацiю про амплiтуду рухiв i зiткнення тiла iз спортивними снарядами i iнвентарем, вiдiграСФ важливу роль в просторовому орiСФнтуваннi людини, допомагаСФ точно визначити швидкiсть бiгу [63].
Тактильний аналiзатор, як i вестибулярний, дозрiваСФ ще у внутрiшньоутробному перiодi [68]. В першi роки життя чутливiсть тактильного аналiзатора поступово збiльшуСФться, а в 8 10 рокiв, на думку [54], iнтенсивнiсть цього процесу слабшаСФ. В цьому вiцi спостерiгаСФться найзначнiше зниження порогiв тактильноСЧ чутливостi. Проте в роботах [57, 63] вiдзначаСФться, що чутливiсть тактильного аналiзатора особливо швидко зростаСФ у дiтей молодшого шкiльного вiку.
За вiдомостями [24] у дiтей чутливiсть тактильних рецепторiв нижча, нiж у дорослих. Встановлено, що спецiальнi вправи, спрямованi на розвиток тактильного аналiзатора, пiдвищують його функцiональнi можливостi у слiпих дiтей [30].
Аналiз лiтературних джерел свiдчить про те, що повноцiнна життСФдiяльнiсть людини неможлива без злагодженоСЧ дiяльностi всiх аналiзаторiв. Багато авторiв указують на наявнiсть тiсного взаСФмозвязку мiж рiзними аналiзаторами, якi сприяють вдосконаленню руховоСЧ дiяльностi, формуванню виробничих або спортивних навикiв. Дослiдженнями встановлена позитивна взаСФмодiя впливiв вестибулярноСЧ, зоровоСЧ i слуховоСЧ сенсорних систем на активнiсть мотонейронiв мязiв нижнiх кiнцiвок людини.
Встановлено, що чутливiсть аналiзаторiв пiдвищуСФться iз зростанням спортивноСЧ майстерностi, i чим менший рiвень тренованостi, тим вища значущiсть сенсорних систем в точностi управлiння рухами.
Вивченням взаСФмозвязку фiзичноСЧ пiдготовленостi з функцiональним станом аналiзаторiв займалися багато авторiв. Так, за даними [37, 38, 77] вiд функцiонального стану аналiзаторiв залежить прояв i розвиток координацiйних здiбностей i спритностi.
В роботах [46] вiдзначено, що спецiалiзоване тренування аналiзаторiв в процесi спортивно-технiчного вдосконалення приводить до розвитку специфiчних якостей, що визначають досягнення високого спортивного результату.
В процесi дослiджень виявлена залежнiсть мiж руховим i вестибулярним аналiзаторами i виконанням рiзних спортивних рухових дiй у футболiстiв 9 17 рокiв.
Вплив спецiальних комплексiв вправ, спрямованих на тренування зоровоСЧ i вестибулярноСЧ сенсорноСЧ системи в тренувальному процесi гандболiсток 11 13 рокiв висвiтлено в роботах [56]. Результати дослiджень свiдчать про позитивний вплив цих вправ на спортивну технiку i розвиток фiзичних якостей.
В роботах наголошуСФться тiсний взаСФмозвязок фiзичноСЧ пiдготовленостi i функцiонального стану зорового, вестибулярного i слухового аналiзаторiв у школярiв середнiх класiв. Автори встановили позитивний вплив спецiально спрямованих вправ не тiльки на функцiональний стан даних аналiзаторiв, але i на рiвень фiзичноСЧ пiдготовленостi учнiв середнiх класiв. Спецiальнi вправи включалися в змiст урокiв фiзичноСЧ культури i проводилися iгровим i строго регламентованими методами [73, 74, 75].
Дослiдження рiвня сприйняття молодшими школярами iнформацiСЧ iз зовнiшнього середовища встановлено, що навчання фiзичним вправам при одночаснiй участi зоровоСЧ i слуховоСЧ систем вiдбуваСФться значно швидше, нiж при виключеннi однiСФСЧ з них [44].
Дослiдження [24] свiдчать про наявнiсть взаСФмозвязку мiж рiвнем розвитку рухового аналiзатора у дитини i його загальним фiзичним i психiчним розвитком; спостерiгаСФться висока залежнiсть стану здоровя школярiв вiд фiзичного виховання.
Пiдвищення рiвня фiзичноСЧ пiдготовленостi робить позитивний вплив на ЦНС.
Таким чином, дослiдження багатьох фахiвцiв свiдчать про те, що фiзична пiдготовленiсть i фiзичний розвиток дiтей залежать вiд функцiонального стану аналiзаторiв, на який можна позитивно впливати спецiальними фiзичними вправами.
Проте при аналiзi науковоСЧ лiтератури ми знайшли данi, що вiдображають розвиток лише окремих сенсорних систем у дiтей молодшого шкiльного вiку. Робiт, якi торкалися б питання iнтегральноСЧ взаСФмодiСЧ зорового, вестибулярного, слухового, тактильного аналiзаторiв i фiзичноСЧ пiдготовленостi школярiв молодших класiв нами не знайдено.
Аналiз науково-методичноСЧ лiтератури свiдчить про те, що рiвень фiзичноСЧ пiдготовленостi залежить вiд функцiонального стану аналiзаторiв. Розвитку i функцiональному вдосконаленню сенсорних систем в процесi навчання i ви