Вплив спецiальних вправ на рiвень фiзичноСЧ пiдготовленостi школярiв молодшого шкiльного вiку

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?тота дихання до 8 рокiв у дiвчаток менша нiж у хлопчикiв [15], максимальне ж споживання кисню у хлопчикiв i у дiвчаток приблизно однакове [36].

Дослiджуючи стан серцево-судинноСЧ системи ряд авторiв [10,56] вiдзначають, що маса серця у дiтей цього вiку по вiдношенню до маси тiла бiльше, нiж в подальшi роки життя. Просвiт судин вiдносно широкий. РЖншi данi надають [1, 21, 70], якi вважають, що маса серця i маса тiла знаходяться приблизно в такому ж спiввiдношеннi, як i у дорослих: 1г на 1 кг маси всього тiла.

Серцевий мяз дитини 7 8 рокiв ще порiвняно слабкий [1, 10, 21]. Проте постачання кровю всiх тканин тiла вiдбуваСФться удвiчi швидше, нiж у дорослих завдяки бiльшiй частотi серцевих скорочень (ЧСС) i бiльш швидкому кровообiгу. Тим самим забезпечуСФться бiльш iнтенсивний обмiн речовин. ЧСС у вiцi 7 10 рокiв коливаСФться в межах 76 92 уд/мин [10, 21, 29, 56].

Розвиток нервовоСЧ системи у молодших школярiв майже повнiстю завершуСФться, закiнчуСФться зростання i структурна диференцiацiя нервових клiтин. Сила i врiвноваженiсть нервових процесiв вiдносно невелика. Проте функцiонування нервовоСЧ системи характеризуСФться переважанням процесiв збудження над процесами внутрiшнього гальмування, що може призводити до швидкого стомлення [2, 21, 54, 65].

Слiд зазначити, що навчальна робота школярiв початкових класiв в основному вимагаСФ розвитку першоСЧ сигнальноСЧ системи вiдчуттiв i сприйнять, яка у них ще не розвинута. Так, на думку ряду авторiв [18, 19, 49, 57], увага в дiтей цього вiку нестiйка, вони нетерплячi, легко i швидко вiдволiкаються на будь-який зовнiшнiй подразник, що заважаСФ процесу навчання. ОбСФм уваги невеликий. У них недостатньо розвинена здатнiсть концентрацiСЧ уваги. Довго утримувати увагу на обСФктi, що вивчаСФться, вони ще не можуть; напружена i зосереджена увага швидко приводить до нервового стомлення.

Память i мислення у дiтей молодшого шкiльного вiку маСФ наочно образний характер: дiти легше запамятовують зовнiшнi особливостi предметiв, нiж СЧх логiчну, смислову сторону, запамятовування носить в основному механiчний характер. Лише поступово до кiнця цього вiкового перiоду дiти опановують прийомами спецiального запамятовування i розучування, поступово з вiком вiдбуваСФться перехiд до абстрактного виду мислення [10,18, 30, 64].

Молодший шкiльний вiк, на думку багатьох авторiв [10, 56, 57], найсприятливiший перiод для розвитку рухових умiнь i навичок. В цьому вiцi спостерiагСФться швидке зростання показникiв структури природних видiв рухiв i здатностi опановувати загальною структурою технiчно складних вправ, оскiльки пропрiрецептивна чутливiсть до цього вiкового перiоду досягаСФ необхiдного рiвня [4, 5, 38]. Молодшi школярi добре диференцiюють мязовi вiдчуття, а окремi складнi по технiцi вправи СФ для них бiльш доступними, нiж для пiдлiткiв [47, 57, 64]. В роботах [63, 64] вiдзначено, що темпи функцiонального дозрiвання апарату регуляцiСЧ рухiв випереджають морфологiчнi перебудови, вiд яких залежать прогресивнi змiни руховоСЧ функцiСЧ, це i дозволяСФ дiтям даного вiку досягати високих результатiв в складно-координацiйних видах спорту. В процесi iндивiдуального розвитку у дiтей спостерiгаються етапи пiдвищеноСЧ чутливостi до фiзичного навантаження рiзноСЧ спрямованостi (критичнi перiоди). У вiцi 68 рокiв дитину легше навчити кататися на ковзанах, нiж в 911 рокiв. В перiод вiд 8 до 12 рокiв дiти можуть навчитися практично всiм рухам, що вимагають точностi i високоСЧ координацiСЧ.

Структура процесу навчання рухiв дiтей молодшого шкiльного вiку загальноприйнята, проте, вимагаСФ врахування вiдповiдних вiкових особливостей методичних прийомiв i методiв навчання [7, 33, 43, 57].

Найефективнiшим методом навчання СФ показ, оскiльки в цьому вiцi переважаСФ механiчне запамятовування. Дiти швидше запамятовують показанi вправи, нiж тi, про якi тiльки розказано [18]. Показ повинен бути точний, чiткий, безпомилковий i багатократний [10, 28]. Показувати необхiдно в рiзних ракурсах i сповiльненому темпi. Мiж показом i виконанням не допускати тривалих пауз, iнакше увага дiтей переключатиметься на стороннi обСФкти. Показувати повинен не тiльки сам педагог, але i в ходi навчання до демонстрацiСЧ залучати дiтей, у яких вправа вийшла добре. Це вселяСФ iншим дiтям упевненiсть в доступностi вправи, активiзуСФ СЧх дiяльнiсть i прискорюСФ процес освоСФння руховоСЧ дiСЧ [56].

При навчаннi ефективно використовувати наочнiсть: таблицi, малюнки, схеми, дiафiльми i iн., якi повиннi бути привабливими, барвистими, кольоровими, цiкавими i доступними для розумiння молодших школярiв. В них слiд чiтко видiляти потрiбнi частини i елементи. Крiм того доцiльно застосовувати наочнi орiСФнтири, якi направляють, контролюють або обмежують рухи дiтей. Вони iз задоволенням виконують вправи, повязанi з конкретним результатом (перестрибнути, доповзти, перекинути, потрапити i iн.) [28, 49, 57].

На всiх етапах навчання показ повинен супроводжуватися словесним поясненням. Методи слова i наочностi тiсно звязанi мiж собою. При розучуваннi вправи, потрiбно не тiльки показати його, але i розказати: за яким принципом вона складена, чому вибрана та або iнша послiдовнiсть i т.д. Неосмислене запамятовування в цьому вiцi малоефективне. Коли матерiал осмислений, вiн набагато краще запамятовуСФться i вiдтворюСФться [18, 57].

Ряд авторiв [18, 28, 56, 57] вiдзначаСФ, що ведучими, з основних словесних методiв навчання учнiв молодших класiв, СФ пояснення i розповiдь. Пояснення повинне бути лаконiчне, доступне i зрозумiле дiтям. Розповiдь за тривалiс?/p>