Вплив спецiальних вправ на рiвень фiзичноСЧ пiдготовленостi школярiв молодшого шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?вого апарату, але iнтенсивнiсть росту окремих розмiрних ознак його рiзна. Довжина тiла збiльшуСФться в цей перiод в бiльше, нiж його маса [65].
За даними [62, 70] щорiчний прирiст тiла в довжину у молодших школярiв складаСФ 4 5 см, маси тiла 2 3 кг, а обхват грудноСЧ клiтки 1,5 2 см. Приблизно такi ж вiдомостi наданi в роботах [10, 56], проте автори вiдзначають збiльшення росту на 3 4 см в рiк. До 10 рокiв у хлопчикiв i у дiвчаток темпи росту приблизно однаковi [64, 70]. У вiцi 7 9 рокiв спостерiгаСФться значний рiст хребетного стовпа. В 10 рокiв посилено ростуть поперековi i нижнi груднi хребцi [11, 25]. Кiстки дiтей, в порiвняннi з кiстками дорослих, мiстять менше мiнеральних речовин i легко пiддаються деформацiСЧ [10, 56, 64]. Процес окостенiння хребетного стовпа вiдбуваСФться поетапно. В 69 рокiв утворюються самостiйнi центри окостенiння для верхньоСЧ i нижньоСЧ поверхнi тiл хребцiв, кiнцiв остистих i поперечних вiдросткiв. Шийний лордоз i грудний кiфоз формуються до 7-ми рокiв, а поперековий до 12-ти рокiв, тому у молодших школярiв спостерiгаються випадки рiзноманiтних порушень постави [21, 22, 23, 40]. Хребет вiдрiзняСФться великою гнучкiстю i рухливiстю [70].
Кiстки тазу до 7 8 рокiв тiльки починають зростатися i при струсi можуть змiщуватися [10, 56, 64].
За даними [64] повноцiнна опорно-рухова функцiя багато в чому повязана з формуванням стопи. Дитяча стопа в порiвняннi iз стопою дорослих вiдносно коротка i звужена в областi пяти. Формування склепiння стопи звичайно закiнчуСФться до 11 12 рокiв.
Анатомiчно суглобово-звязковий апарат сформований вже у новонародженого, але подальше морфологiчне i функцiональне вдосконалення його продовжуСФться в дитячому i пiдлiтковому вiцi. Суглоби молодших школярiв дуже рухомi, звязковий апарат еластичний [56, 64, 65].
В цей перiод у дiтей найбiльш iнтенсивно збiльшуСФться рухливiсть хребта, а також плечових i тазостегнових суглобiв [64]. Найбiльша рухливiсть хребта спостерiгаСФться у вiцi 89 рокiв [36, 65].
Мязова система дiтей молодшого шкiльного вiку розвинена ще слабо [10, 56, 64]. Мязи мають тонкi волокна, мiстять в своСФму складi лише невелику кiлькiсть бiлка i жиру [65]. Вiдношення мязовоСЧ маси до ваги всього тiла в цей вiковий перiод складаСФ близько 1/4, в той час, як у пiдлiткiв 15 рокiв це вiдношення становить 1/3 [63, 64].
У дiтей цього вiку мязи розвиваються нерiвномiрно: спочатку мязи тулуба, нижнiх кiнцiвок i плечового пояса, а пiзнiше дрiбнi мязи [3, 64, 65, 70].
В перiод вiд 7 до 10 рокiв прирiст сили мязiв верхнiх кiнцiвок йде iнтенсивнiше, нiж нижнiх: середнiй прирiст сили згиначiв гомiлки становить 3,6 кг, а згиначiв кистi 8,3 кг. Сила мязiв розгиначiв гомiлки значно переважаСФ над силою мязiв згиначiв 20,4 i 13,3 кг, вiдповiдно. Дiти 7 11 рокiв ще слабо диференцiюють мязовi зусилля. Здiбнiсть до розслаблення мязiв в цей перiод змiнюСФться незначно [64].
У дiтей молодшого шкiльного вiку спостерiгаСФться поступове вдосконалення мязовоСЧ системи i рухових функцiй. Разом iз зростанням мязовоСЧ маси значно полiпшуСФться координацiя рухiв. В цей час iнтенсивно формуються психомоторнi функцiСЧ, повязанi з швидкiстю i точнiстю руху. Мязова працездатнiсть у хлопчикiв 7 10 рокiв бiльше, нiж у дiвчаток цього ж вiку [64].
Характеризуючи стан дихальноСЧ системи у молодших школярiв, автори вiдзначають [15, 67], що з розвитком органiзму вiдбуваСФться зростання органiв зовнiшнього дихання i посилюСФться СЧх функцiя. В молодшому шкiльному вiцi завершуСФться формування легеневих альвеол. З 7 8 рокiв кiлькiсть СЧх практично не змiнюСФться, але маса i обСФм легеневоСЧ тканини i повiтроносних шляхiв продовжуСФ збiльшуватися до закiнчення пубертатного перiоду [21, 62, 69]
В звязку з iнтенсивним ростом i змiною положення ребер, мiняСФться форма грудноСЧ клiтки, СЧСЧ передня частина опускаСФться вниз, при цьому можливостi змiни обСФму грудноСЧ клiтки в процесi дихання рiзко зростають. Це робить величезний вплив на характер дихання. Якщо ранiше дихання було в основному черевне, то з цього вiку воно стаСФ грудочеревним або змiшаним [15, 71].
В цьому вiковому перiодi спостерiгаСФться вiдносна слабкiсть дихальних мязiв [15, 21, 68]. У звязку з цим грудна клiтка бере незначну участь в актi дихання, яке здiйснюСФться, в основному, за рахунок опускання дiафрагми. Тому робота, затрачена на дихання, у дiтей значно бiльша в порiвняннi з дорослими [15].
У молодших школярiв понижена економнiсть зовнiшнього i внутрiшнього дихання [56]. ЗовнiшнСФ дихання поверхневе, а у внутрiшньому знижуСФться утилiзацiя кисню тканинами з артерiальноСЧ кровi. СпостерiгаСФться порiвняно велика частота дихання вiд 20 до 22 разiв за хв. [3, 21, 68].
До кiнця перiоду молодшого шкiльного вiку обСФм легенiв складаСФ половину обСФму легенiв дорослого. У мiру росту i дозрiвання дитини величина хвилинного обСФму дихання (ХОД) збiльшуСФться [65]. У дiтей 7 10 рокiв спостерiгаСФться пiдвищена, в порiвняннi з пiдлiтками, величина ХОД на 1 кг маси у спокоСЧ 160 170 мл/мин/кг [64].
На думку бiльшостi авторiв [6, 21, 64, 65, 68], життСФва мiсткiсть легенiв (ЖЕЛ) з вiком збiльшуСФться, проте в рiзних дослiдженнях цi цифри дещо вiдрiзняються. Так, на думку [21, 65, 68] ЖЕЛ зростаСФ з 1200мл в 7-рiчному вiцi до 2100 мл в 11-рiчному. Данi дещо iншого характеру наданi в роботах [64], де наголошуСФться збiльшення ЖЕЛ у дiтей 8 9 рокiв з 1700 до 2200мл i [6], де ця величина складаСФ 700 1000 мл.
В молодшому шкiльному вiцi спостерiгаються статевi вiдмiнностi в розвитку дихальноСЧ системи. Так середнi величини ЖЕЛ у дiвчаток значно меншi нiж у хлопчикiв [21, 68]. Ча?/p>