Вплив спецiальних вправ на рiвень фiзичноСЧ пiдготовленостi школярiв молодшого шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
]. Дослiдженнями встановлено, що в молодшому шкiльному вiцi продовжуСФться процес формування зоровоСЧ системи, а за даними [57] в цьому вiковому перiодi наголошуСФться iнтенсивний розвиток рiзних зорових функцiй.
Поле зору СФ найважливiшою просторовою характеристикою зорового аналiзатора [24]. Воно визначаСФ обСФм навчальноСЧ iнформацiСЧ, що сприймаСФться дитиною, тобто пропускну спроможнiсть зорового аналiзатора i, отже, можливостi школярi. Пропускна спроможнiсть зорового аналiзатора до 10 11 рокiв наближаСФться до рiвня дорослоСЧ людини i складаСФ 2 4 бiт/с [24]. Периферичний зiр маСФ надзвичайно важливе значення в тих видах спорту, якi повязанi з постiйним зоровим аналiзом [64].
Поле зору у дiтей значно вужче, нiж у дорослих, але з вiком швидко збiльшуСФться. Встановлено, що розширення меж поля зору найбiльш iнтенсивно вiдбуваСФться у вiцi вiд 5 до 10 рокiв. За даними [41] значне його збiльшення спостерiгаСФться у вiцi 6 8 рокiв. Трохи вiдрiзняються вiдомостi, приведенi в роботi [24], про те, що поле зору особливо iнтенсивно розвиваСФться в дошкiльному вiцi i до 7 рокiв воно складаСФ приблизно 80% вiд розмiрiв поля зору дорослого.
ОбСФм периферичного поля зору значно варiюСФ у рiзних людей. Цi вiдмiнностi обумовленi як будовою черепа, так i тренуванням (у представникiв iгрових видiв спорту, межi поля зору iстотно ширшi, нiж у людей, що не займаються спортом) [24, 63, 64].
Встановлено, що заняття спортом i фiзичною культурою позитивно впливають на функцiональний стан зорового аналiзатора [21, 78].
Велика кiлькiсть робiт присвячена вивченню взаСФмозвязку зорового i рухового аналiзаторiв. Так, наявнiсть тiсного взаСФмозвязку мiж вказаними сенсорними системами вiдзначена у спортсменiв високого класу. Дослiдженнями виявлено, що незадовiльний функцiональний стан зорового аналiзатора погiршуСФ показники швидкостi реакцiСЧ i працездатностi. В роботах указуСФться на полiпшення функцiонування зоровоСЧ сенсорноСЧ системи пiд впливом тренувальних занять боротьбою. За наслiдками експерименту доведено, що рухова активнiсть i загальна фiзична культура покращують функцiональний стан зорового аналiзатора у дiтей молодшого шкiльного вiку.
Дослiдження свiдчать про те, що цiлеспрямований вплив на зорову сенсорну систему фiзичних вправ i iгор покращуСФ СЧСЧ функцiональний стан у футболiстiв 9 17 рокiв.
Таким чином, у дiтей молодшого шкiльного вiку зоровий аналiзатор проходить один з перiодiв свого розвитку. Це дозволяСФ цiлеспрямовано впливати на нього i використовувати його можливостi в процесi навчання рухiв i виховання фiзичних якостей.
Слуховий аналiзатор це другий за значенням аналiзатор в забезпеченнi адаптивних реакцiй i пiзнавальноСЧ дiяльностi людини.
З функцiСФю слухового аналiзатора повязана можливiсть регулювання швидкостi рухiв на дистанцiСЧ, оцiнки тривалостi, частоти i ритму окремих рухiв [48, 63, 64].
Данi, наданi в роботi, указують на наявнiсть тiсного взаСФмозвязку мiж слуховим аналiзатором i виконанням рухiв. На думку [21], рiзнi звуковi подразники сприяють виробленню i вдосконаленню технiки рухiв. Так, роздратування рецепторiв внутрiшнього вуха викликаСФ змiни у функцiонуваннi рiзних фiзiологiчних систем органiзму, що у свою чергу, може вплинути на орiСФнтацiю в часi, просторi, а також на точнiсть дозування мязових зусиль.
Питаннями розвитку слухового аналiзатора в онтогенезi займалися багато авторiв [54, 67]. Вони вiдзначають, що iнтенсивний розвиток слухового аналiзатора спостерiгаСФться в перший рiк життя дитини, але з вiком звукова чутливiсть пiдвищуСФться.
За даними [57] в молодшому шкiльному вiцi вiдбуваСФться iнтенсивний розвиток слухового аналiзатора. Остаточне ж морфофункцiональне формування органiв слуху у дiтей закiнчуСФться до 12 рокiв [24].
Таким чином, на думку ряду авторiв, в молодшому шкiльному вiцi вiдбуваСФться подальше становлення слуховоСЧ сенсорноСЧ системи. Використання спецiальних вправ створюСФ умови для успiшного формування рухових умiнь i навикiв i виховання фiзичних якостей.
Вестибулярна сенсорна система служить для аналiзу положення i руху голови i тiла в просторi.
Вестибулярному апарату належить важлива роль в управлiннi руховою дiяльнiстю. Вiн забезпечуСФ збереження рiвноваги тiла людини, пiдтримуСФ його положення в просторi, покращуСФ координацiю його рухiв у спокоСЧ i в процесi руховоСЧ дiяльностi. Особливо важлива роль вестибулярного апарату при виконаннi безопорних рухiв i рухiв на опорi.
Ряд авторiв [68] рахують, що вестибулярний аналiзатор дозрiваСФ ще у внутрiшньоутробному перiодi. У дiтей вiком 1 мiсяць орган рiвноваги вже анатомiчно сформовано [52].
Вплив спецiально спрямованих вправ на функцiональний стан вестибулярноСЧ сенсорноСЧ системи вiдображений в роботах багатьох авторiв. Так, за даними спецiальнi вправи пiдвищують стiйкiсть вестибулярного аналiзатора у спортсменiв рiзноСЧ квалiфiкацiСЧ у видах спорту з складно-координацiйною структурою рухiв.
Дослiдженнями визначено, що використання обертальних навантажень в тренувальному процесi тхеквондистiв 15 18 рокiв, приводить до збiльшення темпiв приросту рiвноваги.
Ряд авторiв займалися вивченням даного питання у школярiв. Так, за даними спецiальнi вправи, що сприяють розвитку вестибулярноСЧ сенсорноСЧ системи, позитивно впливають на рухову активнiсть школярiв.
В роботах [35, 60, 72] указуСФться, що вживання на уроках фiзичноСЧ культури школярiв середнiх класiв вправ, спрямованих на роздратування вестибулярного апарату, зна