Вплив спецiальних вправ на рiвень фiзичноСЧ пiдготовленостi школярiв молодшого шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
класiв, за допомогою широкого включення в уроки комплексiв фiзичних вправ, спецiальних вправ i iгор [62], а також повiльного бiгу, що циклiчно повторюються [18].
Виходячи з вищевикладеного, слiд зазначити, що автори мають рiзнi погляди на розвиток витривалостi у молодших школярiв. Однi вважають, що витривалiсть в цьому вiцi розвиваСФться слабо, iншi достатньо iнтенсивно. Педагогiчнi спостереження показують, що молодшi школярi легко пристосовуються до тривалого бiгу, тобто роботi на витривалiсть i, на наш погляд, розвитку СЧСЧ слiд надавати достатню увагу на уроках фiзичноСЧ культури, проте, враховуючи особливостi органiзму, що бурхливо росте, не допускати великих за обСФмом фiзичних навантажень.
Велика кiлькiсть дослiдникiв займалася питаннями фiзичноСЧ пiдготовленостi учнiв молодших класiв. В своСЧх роботах вони вказують на СЧСЧ пiдвищення за рахунок включення в уроки фiзичноСЧ культури молодших школярiв рiзних фiзичних вправ. Так, автори пропонують використовувати: дозовану ходьбу [13], засоби украСЧнськоСЧ народноСЧ фiзичноСЧ культури, вправи спортивно-iгрового характеру [50], легкоатлетичнi [8] i циклiчнi [32] вправи, комплекси рухливих iгор i iгрових вправ, вправи, спрямованi на виховання швидкiсних i основних фiзичних якостей [45], цiлеспрямованi короткочаснi вправи методом колового тренування.
Пiд час аналiзу лiтератури ми не знайшли робiт, що стосуються дослiдження взаСФмозвязку сенсорних систем з проявом рухових здiбностей у дiтей молодшого шкiльного вiку, що i стало предметом нашого вивчення.
1.3 Характеристика функцiонального стану сенсорних систем дiтей
Ряд фахiвцiв в галузi фiзiологiСЧ, фiзичного виховання i спорту вважають, що формування i вдосконалення рухових навикiв неможливе без участi сенсорних систем [55, 65].
Багато дослiдникiв [37, 38] вказують, що залежно вiд характеру i складностi руховоСЧ дiСЧ, ведучу роль можуть грати переважно руховий, зоровий, слуховий вестибулярний i тактильний аналiзатори.
Рiзнi сенсорнi системи починають функцiонувати в рiзнi перiоди онтогенетичного розвитку. Ранiше дозрiвають структури вестибулярного аналiзатора, потiм нюхового, смакового i шкiрного. Пiзнiше всiх дозрiвають слуховий i зоровий аналiзатори. Периферичнi ланки аналiзаторiв в основному вже сформованi до моменту народження дитини. Потiм дозрiвають СЧх кiрковi вiддiли, якi в основному i визначають особливостi функцiонування сенсорних систем в ранньому дитячому вiцi. Крiм кiркових вiддiлiв аналiзаторiв, до переробки поступаючоСЧ iнформацiСЧ залучаються i iншi кiрковi зони асоцiативнi вiддiли. Цi структури дозрiвають протягом тривалого перiоду розвитку, включаючи i пiдлiтковий вiк. Поступовiсть СЧх дозрiвання визначаСФ специфiку процесу сприйняття в шкiльному вiцi [68].
Найбiльше значення при виконаннi рухiв маСФ рухова сенсорна система. РЗй належить ведуча роль в управлiннi рухами [55]. Без СЧСЧ участi не може бути здiйснена навiть найпростiша рухова дiяльнiсть.
Руховий аналiзатор маСФ важливе значення в регуляцiСЧ положення тiла в просторi, дозволяСФ точно оцiнити i вимiряти просторовi, часовi i силовi характеристики руховоСЧ дiСЧ, бере участь в регуляцiСЧ рухових актiв i положень, забезпечуСФ координацiю абсолютно всiх рухових дiй людини вiд локомоторних рухiв до найскладнiших трудових i спортивних рухових навикiв [24], фактично визначаСФ технiку спортивних вправ.
Питаннями розвитку кiнестетичного аналiзатора в онтогенезi займалися багато авторiв [24, 63]. Слiд зазначити, що приведенi ними данi дещо вiдрiзняються. Так, в роботах показано, що вдосконалення всiх вiддiлiв рухового аналiзатора особливо iнтенсивно вiдбуваСФться з 3 до 7 8 рокiв. В цей перiод швидко наростаСФ чутливiсть пропрiорецепцiСЧ, вiдбуваСФться дозрiвання пiдкiркових вiддiлiв рухового аналiзатора i його кiркових зон. В 67 рокiв, на думку авторiв, обСФм пiдкiркового вiддiлу складаСФ вже 94 98% вiд його величини у дорослого, а обСФм кiркових зон 74 84%. Данi iншого характеру наданi в роботах [70], де вiдзначено, що формування всiх вiддiлiв рухового аналiзатора активно вiдбуваСФться в 7 12 рокiв. Приблизно такоСЧ ж думки дотримуються [57, 63], указуючи на iнтенсивний розвиток рухового аналiзатора у вiцi вiд 7 до 10 рокiв.
Дослiдження показали, що до молодшого шкiльного вiку морфологiчнi ознаки кiркового вiддiлу рухового аналiзатора близькi до таких у дорослих.
Таким чином, на думку бiльшостi авторiв, молодший шкiльний вiк СФ сприятливим для вдосконалення рухового аналiзатора. Тому необхiдно цiлеспрямовано впливати на нього, з метою пiдвищення можливостей для бiльш успiшного формування рiзносторонньоСЧ руховоСЧ сфери молодших школярiв.
Зоровий аналiзатор найважливiший з органiв чуття. Через нього людина одержуСФ до 90% iнформацiСЧ про навколишнiй свiт [48].
Зорова сенсорна система, забезпечуючи сприйняття простору i змiн, що вiдбуваються в навколишньому середовищi, маСФ найбiльше значення при виконаннi точних рухiв i при рухах, що вимагають швидких змiн напряму i швидкостi. Зорова iнформацiя необхiдна для управлiння рухами майже у всiх видах спорту [63, 64]. На думку зоровий аналiзатор граСФ провiдну роль при початковому освоСФннi технiки руху.
В процесi постнатального розвитку органи зору людини зазнають значнi морфофункцiональнi перебудови. РЖнтенсивний розвиток пiдкiркових зорових структур, зоровоСЧ зони кори вiдбуваСФться на першому роцi життя i завершуСФться дозрiванням клiтинних структур центрального вiддiлу зорового аналiзатора до 6 7 рокам [54