Вiдносини Росii i США на сучасному етапi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
пiСФнтiв допомога на трудовi джерела доходiв.
Для переважноi бiльшостi населення США зайнятiсть СФ головним джерелом стабiльних i передбачуваних доходiв, можливостей обовязкового й додаткового соцiального страхування, виплат через хворобу, оплачуваних вiдпусток i iн. Як правило, повна зайнятiсть забезпечуСФ працiвниковi дохiд вище офiцiйно встановленоi риси бiдностi. У США серед зайнятого населення рiвень бiдностi не перевищуСФ 2,6% (серед працюючих осiб пенсiйного вiку вiн становить 1,4%), а рiвень трудових доходiв перебуваСФ в прямоi залежностi вiд рiвня утворення, квалiфiкацii й професiоналiзму.
У Росii, навпроти, зайнятiсть усе ще не забезпечуСФ доходу вище прожиткового мiнiмуму кожному четвертому працiвниковi. Практично кожна друга росiйська родина з доходами за рисою бiдностi, за даними Доповiдi про розвиток людського потенцiалу в РФ 2005 р., маСФ у своСФму складi працiвникiв iз заробiтною платою нижче прожиткового мiнiмуму. У масштабах краiни винагорода росiйських найманих робiтникiв становить усього 27% вiд ВВП - у два й бiльше рази нижче, нiж у США - 64%, Нiмеччини, Великобританii - 55%, Швецii - 61%, що свiдчить не тiльки про недооцiнку працi в суспiльствi, девальвацii трудових джерел доходу, але також i про вкрай низький рiвень бази обовязкового соцiального податку, можливостей розвитку додаткового соцiального страхування, у тому числi пенсiйного, медичного. По сутi, оплата працi перетворилася в Росii у фактор трудовий демотивацii й гальмо економiчного росту. Полiтика держави в Росii повинна стати фактором пiдвищення трудовоi мотивацii, соцiальноi захищеностi працiвникiв i роботодавцiв, змiцнення соцiальноi стабiльностi в суспiльствi.
У перспективi рiст значення державноi полiтики в сферi працi як у Росii, так i в США, iнших краiнах миру, обумовлений цiлим поруч факторiв економiчного, науково-технологiчного, соцiального характеру, у тому числi вповiльненням росту числа високооплачуваних робочих мiiь iз повним робочим часом, повсюдним розширенням використання нових форм частковоi, тимчасовоi, дискантноi зайнятостi, якi СФ менш соцiально захищеними, що збiльшуСФ ризик виявитися за рисою бiдностi як у перiод трудовоi активностi, так i пiсля виходу на пенсiю. Тому в умовах прискорення процесiв глобалiзацii, впровадження нових технологiй, що мiняють структуру попиту на ринку працi, а також одержала новий iмпульс тенденцii росту особистоi вiдповiдальностi громадян перед суспiльством i близькими, державна полiтика пiдвищення конкурентоспроможностi працездатних осiб, у тому числi соцiально уразливих, здобуваСФ усе бiльше важливе значення. [37, c. 53-69]
Досвiд США показуСФ, що полiтика активiзацii трудового потенцiалу знаходить вираження не тiльки в розробцi мер по полегшенню доступу до професiйного навчання, але й у розширеннi можливостей одержання кредиту на утворення, у полiпшеннi шкiльноi iнфраструктури й базового утворення; у спецiальних програмах, спрямованих проти дискримiнацii вiдносно деяких груп неблагополучних працiвникiв, що були реципiСФнтiв державних допомог, а також в удосконалюваннi систем пiдтримки прагнення працiвникiв до одержання професiйного навчання й iнформацii, необхiдноi для адаптацii до динамiчних змiнам на ринку працi.
Поряд з державними програмами страхування й програмами, що припускають бюджетне фiнансування, важлива роль у соцiальнiй полiтицi США придiляСФться створенню умов i передумов для участi бiзнесу, некомерцiйних структур, громадських органiзацiй, приватних осiб у пiдвищеннi якостi трудового й iнтелектуального потенцiалу краiни, у соцiальнiй допомозi нужденноi.
Багато соцiальних проблем виявляються вирiшеними, коли оплата працi служить стимулом до працi. Якщо помiтно збiльшити винагороду за працю, то помiтно зросте й валовий внутрiшнiй продукт краiни.
Роздiл РЖРЖ Характеристика полiтичних вiдносин мiж США та РосiСФю
2.1 Особливостi воСФнно-полiтичних вiдносин США i НАТО з РосiСФю
У постбiполярному свiтi взаСФмовiдносини Росii i США неодноразово змiнювалися. РЖснуСФ цiлком достатньо пiдстав для ретельного аналiзу проблем i перспектив росiйсько-американських вiдносин у сторiччi, що наступило, оцiнки iхньоi ролi у формуваннi нового свiтоустрою, утримування полiтики США на росiйському напрямку, мiiя Росii в системi зовнiшньополiтичних прiоритетiв США, а також оцiнки сфер взаСФмодii двох найбiльших ядерних держав у майбутнi роки, так само як i областей суперництва й розбiжностей.
Вiдправним моментом аналiзу майбутнього вiдносин Росiя - США, природно, стаСФ узагальнення пiдсумкiв i урокiв iхнього розвитку протягом минулих шести рокiв XXI столiття, ретельний розбiр iхнього сучасного стану. Тим бiльше що тут у наявностi досить суперечлива картина. З одного боку, мав мiiе активний полiтичний дiалог мiж лiдерами двох держав, що звичайно сприяв знаходженню взаСФмоприйнятих рiшень таких складних проблем, як скорочення стратегiчних наступальних озброСФнь, боротьба з мiжнародним тероризмом, а також спiвробiтництво, особливо в багатобiчному форматi, з метою запобiгти появi нових ядерних держав. З iншого боку, розширюСФться сфера розбiжностей у тiм, що стосуСФться пострадянського простору, проблеми демократii в Росii, шляхiв i способiв боротьби з мiжнародним тероризмом, протидii розповзання ОМУ, енергетичнiй безпецi. РД також небезпека зламування iснуючих режимiв контролю над ядерними й звичайними озброСФннями.
Росiйськi й американськi фахiвцi загов?/p>