Вiдносини Росii i США на сучасному етапi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
з проблемами й зберегти вектор стiйкого соцiально-економiчного розвитку.
Що стосуСФться макроекономiчних перспектив Росii, те перед нею коштують набагато бiльше складнi й важкi завдання. У першу чергу мова йде про переклад економiки з мiнерально-сировинноi моделi на модель iнтенсивного наукомiсткого розвитку. Краiнi потрiбна модернiзацiя всього технологiчного парку промисловостi, модернiзацiя, а часто й створення багатьох базових ефективних ринкових iнститутiв, усiлякий розвиток систем науки й утворення, пiдвищення рiвня життя населення й розвиток соцiальноi сфери. Таким чином, перед РосiСФю коштують завдання iншого порядку, звязанi зi значним вiдставанням краiни вiд бiльше розвинених держав миру. Однак потенцiал Росii величезний. При збереженнi високих темпiв росту й розумноi державноi економiчноi полiтики перспективи ii цiлком сприятливi.
Констатуючи досить високу ефективнiсть сучасного державного регулювання в США, необхiдно вiдзначити його якiсно нову рису - прагнення знайти оптимальну пропорцiю мiж ринком i державним втручанням, незважаючи на розходження iдеологiчних i полiтичних поглядiв тiСФi або iншоi американськоi адмiнiстрацii. Очевидно, що на початку XXI столiття, незважаючи на триваючi полiтичнi дискусii, якi пiдкреслюють розходження мiж лiберальними й консервативними цiнностями, у реальному життi спостерiгаСФться явне зближення соцiально-економiчноi полiтики Демократичноi й Республiканськоi партiй США. З одного боку, республiканцi вiдмовилися вiд багатьох, що здавались колись непорушними постулатiв, орiСФнтованих на рiзке зменшення ролi держави в економiцi й соцiальнiй сферi, а з iншого боку - демократи взяли на озброСФння чимало з концептуального арсеналу республiканцiв. Це вiдображаСФться як у соцiально-економiчних платформах обох головних партiй США на виборах 2000 i 2004 р., так i в практичнiй дiяльностi останнiх демократичних i республiканських адмiнiстрацiй.[8, c.25-39]
Основнi пiдходи Дж. Буша до соцiально-економiчноi полiтики були чiтко позначенi ним ще пiд час першоi президентськоi кампанii. КвiнтесенцiСФю iх було iстотне зниження податкiв (як прибуткових iндивiдуальних, так i на прибутку корпорацiй) i всiляке заохочення пiдприСФмництва. У бiльше широкому контекстi економiчна стратегiя республiканцiв мало чим вiдрiзнялася вiд економiчних прiоритетiв демократiв. Пiдсумовуючи, ii можна сформулювати в наступних основних пунктах:
1.Прискорення економiчного росту за рахунок пiдтримки сприятливого пiдприСФмницького клiмату, у тому числi за допомогою зниження податкiв, використання податкових пiльг, активного манiпулювання iнструментами грошово-кредитного регулювання;
2.Прискорення науково-технiчного прогресу за рахунок активноi iнновацiйноi полiтики (знов-таки за допомогою податкових пiльг i амортизацiйноi полiтики) i всiлякоi пiдтримки фундаментальноi науки, включаючи масштабнi державнi iнвестицii;
3.Здiйснення масованих iнвестицiй в людський капiтал, тобто рiст державних видаткiв у сферi освiти, перепiдготовки робочоi сили й охорони здоровя, а також заохочення видаткiв приватного сектора економiки на цi мети (не випадково, що видатки федерального бюджету на соцiальнi й економiчнi цiлi, включаючи утворення й охорону здоровя, перевищили 62% всiх бюджетних видаткiв, а iхня частка в консолiдованому бюджетi ще вище);
4.Забезпечення соцiальноi функцii держави через оптимiзацiю програм у сферi пенсiйного й медичного страхування й допомоги, пiдтримка сiмейних цiнностей;
5.Нарощування позитивного ефекту вiд iнтеграцii американськоi економiки у свiтове господарство, вiд глобалiзацii свiтовоi економiки;
6.Полiпшення навколишнього природного середовища, удосконалювання екологiчного регулювання, вироблення вiдповiдноi полiтики у звязку зi змiнами свiтового клiмату.
Це, так сказати, стратегiчнi цiлi, якi нерiдко по тактичних мiркуваннях формулюються iнакше, маючи на метi, наприклад, пiдкреслити вiдмiнностi республiканськоi економiчноi програми вiд демократичноi, вiдзначити певнi досягнутi результати. Так, у ходi передвиборноi кампанii 2004 р. Дж. Буш пiдкреслював, що саме його економiчна полiтика, i насамперед прийнятий закон про зниження податкiв на 1,35 трлн. дол. протягом 10 рокiв, дозволили вивести краiну з економiчноi кризи й надалi будуть стимулювати економiчний рiст. Республiканцi активно виступали за подальшу лiбералiзацiю свiтовоi торгiвлi (на практицi, щоправда, це далеко не завжди виконуСФться), за широкий розвиток двостороннiх вiдносин США з iншими краiнами, особливо в рамках НАФТА.
Нова економiчна стратегiя, сформульована в президентських посланнях до краiни в 2005 i 2006 р., у бюджетних посланнях на 2006 i 2007 р., а також в економiчнiй доповiдi 2006 р., наголошуСФ на наступних ключових напрямках:
- Продовжити зниження податкiв i полiтиковi надання податкових пiльг. Зокрема, президент пропонуСФ зробити постiйно дiючим уведене в 2004 р. на строк до 2010 р. нове податкове законодавство. Воно передбачаСФ четверте пiсля приходу до влади республiканцiв зниження податкiв, звiльнення вiд податкiв на вступ у шлюб, на дивiденди, збiльшення доходу, що виключаСФться з оподатковування, у звязку з народженням дитини.
- Провести реформу правоохоронноi системи. Мова йде про необхiднiсть спрощення, i головне, здешевлення системи вiдправлення правосуддя в США. Вартiсть судових розглядiв, у тому числi й у сферi бiзнесу, набагато перевищуСФ аналогiчнi видатки в iнших краiнах.
- Пр