Вiдносини Росii i США на сучасному етапi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµння. [2, c. 22-26]
Прийняття й першi кроки по реалiзацii в 2005-2006 р. проектiв Освiта, Охорона здоровя, Житлове будiвництво як загальнонацiональнi прiоритети передбачаються як новий етап розвитку росiйського суспiльства, коли збереження й розвиток людського потенцiалу, створення умов для його реалiзацii в постiндустрiальному свiтi стають прiоритетним напрямком державноi полiтики. Однак для успiшноi реалiзацii соцiальних iнiцiатив принципово важливим СФ вироблення адекватних механiзмiв iхньоi реалiзацii, проведення у вiдповiдних секторах структурних реформ, а не вiдомiсть iх до спроб зняття проблем, що нагромадилися, за допомогою збiльшення бюджетного фiнансування.
По показнику сукупних державних видаткiв на соцiальнi цiлi вiдносно ВВП серед розвинених краiн Росiя (17,1%) ближче всiх до США i Японii - 20,7 i 23,5% вiдповiдно, у той же час iстотно уступаючи захiдноСФвропейським краiнам, зокрема Швецii, де вони становлять 40% ВВП, Нiмеччини - 36,8%; Норвегii - 33,4%.
Незважаючи на скромну, у порiвняннi з iншими провiдними краiнами свiту, величину цього показника, в абсолютному вираженнi державнi видатки на соцiальнi цiлi досягли в США, по оцiнцi на 2006 рiк, 2,7 трлн. дол. (або близько 9 тис. дол. на кожного жителя краiни), залишивши далеко за всi краiни миру. При цьому на сучасному етапi для державноi полiтики США в соцiальнiй сферi характерний зсув центра ваги з фiнансування допомоги на страхування. З 1,7 трлн. дол. (2006 р., оцiнка) федеральних видаткiв на людськi ресурси лише 2% (близько 36 млрд. дол.) доводиться на виплати по програмi додаткового соцiального доходу нужденним особам пенсiйного вiку, iнвалiдам, слiпим властиво з коштiв федерального бюджету, а 53% (900 млрд. дол.) - на виплати по, Загальнiй програмi страхування (пенсiйного, по iнвалiдностi, на випадок втрати годувальника й медичного - для пенсiонерiв).
Вiдмiтною рисою динамiки державних видаткiв на людськi ресурси в першiй половинi поточного десятилiття сталi випереджальнi (у порiвняннi з ростом ВВП) темпи росту видаткiв держави на метi утворення, що стало основним фактором розвитку постiндустрiального суспiльства й пiдвищення нацiональноi конкурентоспроможностi. Посiдаючи лише десяте мiiе по РЖРЧП, США СФ свiтовим лiдером по частцi утворення в загальному обсязi державних видаткiв (17,1%), випереджаючи Норвегiю (16,2%) - 1-е мiiе по РЖРЧП, Канаду (12,7%) - 5-е мiiе й Швецiю (12,8%) - 6-е мiiе по РЖРЧП.
Росii маСФ бути перебороти колосальний вiдрив вiд провiдних краiн свiту по РЖРЧП ( 65-е мiiе в 2006 р.), придiляючи адекватну увагу розвитку утворення й професiйнiй пiдготовцi в краiнi i iхнiй вiдповiдностi динамiчно мiнливим вимогам суспiльства знань. За даними доповiдi про людський розвиток 2005 р., державнi видатки на утворення вiдносно ВВП становлять у Росii поки 3,8% - рiвень Камеруну (3,8%), Аргентини (4,0%), Туреччини (3,7%), iстотно уступаючи Норвегii (7,6%), Швецii (7,7%), США (5,7%). Прийняття нацiональноi програми Утворення свiдчить про усвiдомлення факту, що в умовах, коли рiвень освiтньоi й професiйноi пiдготовки трудових ресурсiв СФ критично важливим для iхньоi конкурентоспроможностi, а частка фiнансування утворення перебуваСФ в зародковому станi, iстотне вiдставання Росii по державних видатках на сферу освiти вiд значноi частини краiн миру стало гальмом на шляху пiдвищення якостi людських ресурсiв i соцiально-економiчного розвитку краiни в цiлому.[24, c. 61-76]
Схожа ситуацiя спостерiгаСФться й у сферi охорони здоровя, де сукупнi видатки (державнi й частки) Росii вiдносно ВВП - 6,2% - iстотно уступають аналогiчним показникам не тiльки США (14,6%), але навiть Колумбii (8,1%) i Бразилii (7,9%). З огляду на вкрай високим рiвень, що залишаСФться, смертностi (у тому числi дитячiй i материнськоi), з одного боку, i нерозвиненiсть системи приватного фiнансування медичних послуг, медичного страхування, обмеженi можливостi бiльшоi частини населення по оплатi медичних послуг - з iншоi, реалiзацiя загальнонацiональноi програми Охорона здоровя може стати найважливiшим iнструментом збереження й полiпшення людського потенцiалу.
Досвiд i практика США, iнших розвинених краiн свiдчать про те, що прiоритетна увага до людських ресурсiв у державнiй полiтицi сприяло досягненню свiтовим спiвтовариством i, насамперед, його найбiльш розвинутою частиною вражаючих успiхiв у сферi соцiальноi захищеностi населення, що знайшло вiдбиття насамперед у довгострокових тенденцiях росту тривалостi життя, рiвня утворення, матерiальноi забезпеченостi.
Поряд з утворенням, охороною здоровя, соцiальним забезпеченням, стратегiя розвитку людських ресурсiв охоплюСФ широке коло завдань по регулюванню трудових вiдносин, створенню умов, сприятливих для реалiзацii як трудового, так i iнтелектуального, пiдприСФмницького потенцiалу жителiв краiни, включаючи соцiально уразливi групи населення.
У США розвиток соцiально-трудових вiдносин завжди вiдбувалося пiд активним впливом таких системо утворюючих принципiв життСФдiяльностi, як особиста вiдповiдальнiсть, опора на власнi чинностi. Кожний iз цих принципiв, доповнюючи iншоi, СФ основою й умовою функцiонування складного механiзму, що формуСФ мотивацiйне середовище, нацiлену на освiтню й професiйну пiдготовку, працевлаштування, пiдприСФмництво, досягнення економiчного успiху й благополуччя. Пiсля вступу в 1997 р. у чиннiсть закону про особисту вiдповiдальнiсть i можливостi працевлаштування цей механiзм одержала новий iмпульс завдяки законодавчому оформленню мер перекладу працездатних реци