Вiдносини Росii i США на сучасному етапi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ем, що носять iнтернацiональний i до вiдомого ступеня космополiтичний характер. Ця трансформацiя найбiльшою мiрою торкнулася економiчноi системи, оскiльки свiтовi iнтеграцiйнi процеси в найбiльшiй мiрi присутнi у свiтових господарських звязках.
Глобалiзацiя дала можливiсть США рiзко пiдсилити своi полiтичнi й економiчнi позицii у свiтi. Це посилення СФ двоiстим процесом, при якому не тiльки американськi iнвестицii, капiтал, товари й послуги усе активнiше проникають в економiку iнших краiн, але й фiнансово-економiчнi ресурси свiтовоi економiки все в бiльших обсягах перетiкають в економiку США, у тому числi й у систему ii федеральних фiнансiв. У цей час федеральний бюджет США все бiльшою мiрою випробовуСФ на собi вплив факторiв розвитку й конюнктури свiтовоi економiки, стаСФ найважливiшою складовою частиною свiтовоi фiнансовоi системи.
Зростаюче значення федерального бюджету США в системi свiтових господарських i полiтичних звязкiв обумовлено не в останню чергу й прямими директивними установками, якi втiлила в собi нова стратегiя нацiональноi безпеки США, затверджена президентом у березнi 2006 р. Головною метою новоi стратегii США в областi нацiональноi безпеки СФ створення спiвдружностi демократичних держав. Автори новоi стратегii особливо пiдкреслюють, що XX столiття може бути названий "Столiттям демократii", коли тиранii йшли одна за iнший, а ним на змiну приходили демократii. У серединi минулого столiття не бiльше двох десяткiв держав у свiтi могли називати себе демократичними; через 50 рокiв iхнСФ число перевалило за 120. Демократичнi революцii охопили всi культури й всi континенти3. При цьому прообразами прийдешнiх демократичних перетворень на просторах РДвразii називаються кольоровi революцii у Грузii, на Украiнi й у Киргизii. У цьому ключi США розумiють у цей час i завдання подальшоi демократизацii Росii. [28, c. 3-24]
Уперше орiСФнтацiя на активне використання бюджетних важелiв для змiцнення зовнiшньополiтичних i зовнiшньоекономiчних позицiй США була апробована в 1980-е роки в перiод перебування у влади республiканськоi адмiнiстрацii Р. Рейгана. Система бюджетних прiоритетiв, сформована в той перiод, мала шiсть основних елементiв: а) зростаюча роль прямих вiйськових видаткiв; б) iдейне оформлення цього курсу як необхiдностi протидii зовнiшнiм погрозам нацiональноi безпеки США; в) зростаюче значення дефiцитного фiнансування федерального бюджету, що виправдуСФться саме мiркуваннями воСФнного часу; г) усе бiльше широке пiдключення ресурсiв свiтовоi капiталiстичноi економiки для фiнансування як американськоi економiки в цiлому, так i дефiцитiв федерального бюджету; д) трактування соцiальних програм федерального уряду (видаткiв на людськi ресурси) як забезпечують формування мережi соцiальноi безпеки; е) реалiзацiя масштабних податкових реформ, здiйснених в 1981 i 1986 р., що мали своСФю метою перерозподiл фiнансових ресурсiв на користь найбiльш заможних (плутократичних) верств американського суспiльства.
Формування й механiзми реалiзацii соцiальноi полiтики на початку XXI столiття характеризуються ii зведенням у ранг державних прiоритетiв. При збереженнi iстотних розходжень у принципах, масштабах, формах дiяльностi держави в рiзних краiнах, у найбiльш розвинених з них вектор соцiального розвитку визначаСФться зростаючим значенням людських ресурсiв i ролi держави по створенню умов для iхнього розвитку й використання в глобалiзуючому суспiльствi знань.
У мiру ускладнення й посилення взаСФмодii економiчних, полiтичних, демографiчних, зовнiшнiх i внутрiшнiх, довгострокових i конюнктурних факторiв, що впливають на соцiальну захищенiсть, стан i якiсть людських ресурсiв i на можливостi реалiзацii iхнього потенцiалу в умовах глобалiзацii, зростаСФ й потреба в регулюючiй дiяльностi держави", i в розширеннi кола питань, що входять у ii сферу. Цi закономiрностi звязанi як iз загальними процесами розвитку соцiально-економiчних функцiй держави, так i з посиленням ролi людського потенцiалу в забезпеченнi стiйкого економiчного росту на основi iнновацiй, а також змiцненнi нацiональноi конкурентоспроможностi, позицiй краiни на свiтовому ринку й у свiтовому спiвтовариствi. При цьому спостерiгаСФться помiтний зсув акценту iз прямих методiв i важелiв впливу на бiльше складнi полiтико-економiчнi, опосередкованi й, нерiдко, непрямi методи реалiзацii соцiальноi полiтики; бiльше тiсне переплетення мер соцiальноi полiтики з iншими напрямками державноi дiяльностi.
Зростаюче значення соцiальноi функцii держави переконливо демонструють i Сполученi Штати - краiна з найбiльше яскраво вираженою прихильнiстю iдеям вiльного ринку, самореалiзацii, опори на власнi чинностi, де необхiднiсть соцiальноi вiдповiдальностi держави за своiх громадян у загальнонацiональному масштабi була визнана ранiше, нiж у бiльшостi захiдноСФвропейських краiн.
У Росii пiсля перiоду недооцiнки соцiальноi ролi держави в умовах фундаментальних полiтичних i економiчних трансформацiй 90-х рокiв минулого сторiччя, у першiй половинi поточного десятилiття намiтилася тенденцiя усвiдомлення значимостi iнтелектуального потенцiалу i якостi людських ресурсiв, рiвня освiти й стану здоровя населення, доступностi й використання переваг новiтнiх досягнень в областi iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй як ключових факторiв нацiональноi конкурентоспроможностi й соцiальноi захищеностi насел?/p>