Вiдносини Росii i США на сучасному етапi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
дратуСФ й навiть злить, тому що потрiбно вибрати, що робити з РосiСФю далi: iти на конфронтацiю або продовжувати обмежену взаСФмодiю, а може, i розширити його.
Твердi заяви окремих американських полiтикiв, публiкацiя обСФмноi доповiдi Ради по мiжнародним вiдносинам i iншим роботам не можна пояснювати тiльки нелюбовю до нашоi краiни, невдоволенням iз приводу головування РФ в "вiсiмцi", а також передвиборною боротьбою, прагненням окремих експертiв заробити на цьому полiтичний капiтал i непорушним бажанням змiнити Росiю, хоча всi цi фактори присутнi. РЖ хоча ще рано говорити про те, що Росiйська Федерацiя в повному обсязi знайшла свою нову (точнiше, забуту стару) iпостась у свiтовiй полiтицi й продовжить незалежну лiнiю (не треба неi плутати iз протидiСФю або протистоянням США й iншому миру), вiдмiнне вiд попереднього рокiв стан Росii зафiксовано. РЖмовiрнiсть того, що вона повернеться до колишньоi полiтики, досить примарна. Це розумiють у Вашингтонi, i реакцiя на ii повернення неоднозначна.
СпробуСФмо зрозумiти, чому в 2006 р. багато американськi (i деяких росiйськi) журналiстiв i полiтологи так швидко вхопилися за тезу про "нову холодну вiйну" i чому ця теза взагалi виникла в умовах, коли Сполученi Штати перебувають практично в станi вiйни з мiжнародним тероризмом i iншi краiни, включаючи РФ, допомагають iм у цiй боротьбi. У ситуацii, коли вже СФ один головний ворог - тероризм, чи потрiбний Америцi ще один ворог? Простоi вiдповiдi на це питання немаСФ, i, як показали конференцii, семiнари й зустрiчi в США,що проходили в 2006 роцi, логiка мiркувань про сучасну Росiю рiзна й заслуговуСФ аналiзу.
Планування полiтики у вiдношеннi Росii вбудовано в загальне зовнiшньополiтичне планування, рiвень i якiсть якого iстотно нижче, нiж у роки бiполярного свiту. Як показуСФ аналiз ситуацii в американських зовнiшньополiтичних дослiдженнях, iстотно знизилася роль i значимiсть фундаментального системного аналiзу мiжнародних вiдносин i, вiдповiдно, регiональних дослiджень у зовнiшньополiтичному плануваннi. Це привело до iхньоi фрагментацii й змiни ролi провiдних науково-дослiдних центрiв, що займаються систематичним аналiзом по всiм спектрi загальних i предметних проблем мiжнародних вiдносин i полiтики США. [31, c. 14-23]
Ця тема заслуговуСФ спецiального аналiзу, але в даному контекстi важливо вiдзначити, що подiбне положення речей не могло не позначитися на зовнiшньополiтичнiй дiяльностi Сполучених Штатiв, особливо при республiканськiй адмiнiстрацii Буша. Така ж ситуацiя характерна для положення справ у росiйськiй зовнiшньополiтичнiй науцi, де протягом тривалого часу iгнорувалися академiчнi дослiдження системного характеру (i не можна сказати, що ситуацiя радикально мiняСФться).
У чималому ступенi нинiшнСФ положення пояснюСФться й змiною парадигми свiтового розвитку, i змiною провiдних гравцiв у свiтовiй полiтицi, i змiною поколiнь у спiвтовариствi тих, хто планував i пояснював мiжнароднi вiдносини в перiод бiполярного свiто устрою, формував i модифiкував його. Для Сполучених Штатiв i Росii все змiнилося: США зайняли позицiю СФдиноi регулюючоi чинностi, а Росiя вступила в перiод осмислення нового статусу й нового розкладу чинностей у свiтi. Положення лiдера/гегемона ускладнило порядок денний мiжнародноi дiяльностi наддержави: замiсть одного великого завдання - здобути перемогу над основним ворогом, яким був СРСР, - зявилася безлiч бiльше дрiбних проблем, але потребуючоi уваги й чинностей, що загрожують перерости в бiльшi проблеми. А пiсля вересня 2001 р. зявилася й нова бiльша погроза - тероризм. РЖншими словами, ситуацiя для США не спростилася, а ускладнилася. Те ж саме вiдбулося й з Росiйською ФедерацiСФю: пiд час вiдсутностi головного опонента кiлькiсть труднощiв не зменшилося, росли проблеми не тiльки внутрiшнього порядку, але й зовнiшнього - доводилося вишиковувати майже з нуля вiдносини з бiльшiстю основних i другорядних гравцiв на свiтовiй аренi. Здавалося б, що фрагментацiя проблем i iхнiй кiлькiсний рiст, якiсна змiна багатьох погроз (наприклад, погроза використання ОМУ i його поширення у свiтi) повиннi були пiдвищити затребуванiсть у ретельному аналiзi минулого й сьогодення стану найважливiших проблем сучасного розвитку, у бiльше вивiреному прогнозуваннi й бiльше точних оцiнках наслiдкiв тiСФi або iншоi дii. Але цього не вiдбулося нi в США, нi в Росii.
Таку ситуацiю можна пояснити. Прискорення темпу життя миру в цiлому й окремих краiнах, швидка змiна подiй i вiдповiдей на них з боку держав - субСФктiв мiжнародних вiдносин, ускладнення характеру взаСФмодii й взаСФмозалежностi мiж краiнами й органiзацiями вимагають швидкого аналiзу й рецепта. Перемогли оперативнiсть i iнформативнiсть. Традицiйнi "фабрики думки" виявилися занадто неповороткими для подiбноi роботи, зявилися невеликi центри, групи, експерти, що пропонують саме такий аналiз i експертизу, якi якщо й страждають деякими неточностями й поверховiстю, але пропонують точне визначення положення справ у краiнi, регiонi, в органiзацii, для рiшення проблеми й т.д. Зявився спецiальний термiн "iнсайдер", тобто фахiвець, що працюСФ в дослiджуваному середовищi й збираСФ iнформацii, але зовсiм не що обовязково СФ професiоналом у тiм, чим йому доводиться займатися. До речi, така дiяльнiсть досить корисна й часто заповнюСФ тi пробiли, якими часом страждають дослiдження, вiдiрванi вiд обСФкта аналiзу.
Всi перерахованi факти вплинули на положення в сферi академiчних дослiдж