Вiдносини Росii i США на сучасному етапi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?раiни ЦСРД. Росiя ж бачила себе державою свiтового рiвня, хоча й у станi тимчасовоi кризи, тому прагнула до збереження певноi незалежностi у вiдстоюваннi нацiональних iнтересiв. Розбiжностi у взаСФмосприйняттi приводили до ускладнень, розбiжностям, але парадигма "залучення/дiалог - критика/видалення - дiалог/залучення" зберiгалася.
Подiбна ситуацiя не задовольняла жодну йз сторiн. Сполученi Штати хотiли бачити бiльше слухняну Росiю, бiльше вiдкриту й демократичну, менш збройну й менш залучену в справи сусiднiх краiн, тобто вiд ii було потрiбно привести полiтиковi у вiдповiднiсть iз ii сучасним слабким станом i американським впливом i чиннiстю. Росiя ж хотiла партнерства зi США, у якому вона розглядалася б як сильна сторона, здатна зiграти важливу роль у рiшеннi мiжнародних проблем.
Таке положення не може тривати довго, наступаСФ криза iдентифiкацii характеру двостороннiх вiдносин, коли кiлькiснi показники переходять у якiснi. Саме так i трапилося в 2006 р., коли, з одного боку, було вiдзначене полiпшення економiчного становища в Росii, стабiлiзацiя внутрiшньополiтичноi ситуацii, але, з iншого боку, вона почала ряд зовнiшньополiтичних iнiцiатив, якi викликали нову хвилю критики, залишилися й невирiшенi внутрiшньополiтичнi проблеми, якi викликали розмови про "невiрний шлях".
5 березня 2006 р., у рiчницю знаменитоi мови У. Черчiлля у Фултонi в 1946 р., що вважаСФться символiчним початком "холодноi вiйни", американська Рада по мiжнародним вiдносинам оприлюднив доповiдь "Невiрний шлях розвитку Росii: що США можуть i повиннi зробити", пiдготовлений досить рiзнорiдною групою американських полiтикiв i експертiв.
Трагiчнi подii 11 вересня 2001 р. стали потужним поштовхом для позитивноi перебудови вiдносин мiж РосiСФю й США. Вони переконливо показали уразливiсть навiть самоi впливовоi сучасноi держави. Боротьба з тероризмом стала одним з найважливiших принципiв американськоi зовнiшньоi полiтики. Вiдкрилася ще одна сфера реальноi взаСФмодii США й Росii, що стосуСФться скинення режиму талiбiв в Афганiстанi. Тут iнтереси безпеки двох краiн практично збiглися. При цьому Вашингтон змушений був визнати, що Росiя СФ важливим партнером (а в певних випадках i де-факто союзником) у вiдбиттi нових глобальних погроз i викликiв. В антитерористичнiй операцii в Афганiстанi роль Росii була вагомiша й потрiбнiша, нiж деяких союзникiв США по Пiвнiчноатлантичному альянсi. Незважаючи на тенденцiю дiяти односторонньо, без консультацiй з iншими краiнами в питаннях мiжнародного життя, США, проте, довелося створювати мiжнародну коалiцiю для боротьби проти терористiв, хоча й тут вони зберегли за собою право однобiчного прийняття рiшень. [41, c. 5-9]
У сформованих умовах виявилося можливим виробити спiльне бачення нових росiйсько-американських вiдносин, що в основному знайшло вiдбиття у двох документах - Спiльнiй заявi президентiв РФ i США про новi вiдносини мiж РосiСФю й США (листопад 2001 р.) i iхньоi Спiльноi декларацii про новi стратегiчнi вiдносини мiж Росiйською ФедерацiСФю й Сполученими Штатами Америки (травень 2002 р.).
Погодженi сторонами пiдходи в самому стислому видi виглядали в такий спосiб:
Новi вiдносини для XXI сторiччя повиннi будуватися на прихильностi цiнностям демократii, вiльному ринку, верховенству закону, а також на основi дружби, спiвробiтництва, довiри, вiдкритостi й передбачуваностi. Росiя й США перебороли спадщину холодноi вiйни, жодна йз сторiн не розглядаСФ iншу як супротивник або джерела погроз. ОбоСФ держави СФ партнерами й будуть спiвробiтничати заради розвитку стабiльностi, безпецi, економiчнiй iнтеграцii, спiльноi протидii глобальним викликам i погрозам - тероризму, поширенню ОМУ, агресивному нацiоналiзму, етнiчноi й релiгiйноi нетерпимостi, регiональним конфлiктам. Обидвi сторони стали фактичними союзниками в глобальнiй вiйнi проти мiжнародного тероризму;
Нинiшнi рiвнi ядерних озброСФнь обох краiн не вiдповiдають реалiям сучасноi воСФнно-стратегiчноi ситуацii. Звiдси - необхiднiсть значних скорочень стратегiчних наступальних озброСФнь, продовження консультацiй з питань стратегiчних оборонних озброСФнь, збереження режимiв нерозповсюдження ядерних, бiологiчних i хiмiчних озброСФнь, полiпшення фiзичного захисту й облiку ядерних матерiалiв у всiх ядерних державах, а також запобiгання незаконного поширення ядерних матерiалiв;
Необхiдне будiвництво СФдиного, вiльного й мирного СФвроатлантичного спiвтовариства, без винятку кого-небудь, при повазi незалежностi, суверенiтету й територiальноi цiлiсностi всiх держав. У цих умовах необхiдне створення нових механiзмiв консультацiй, спiвробiтництва, спiльного прийняття рiшень i здiйснення скоординованих спiльних дiй Росii й НАТО;
Ринкова економiка, воля економiчного вибору й вiдкрите демократичне суспiльство - найбiльш дiючi кошти забезпечення добробуту громадян Росii й США. ОбоСФ держави будуть спiвробiтничати, у тому числi шляхом пiдтримки прямих контактiв мiж дiловими колами, у справi розвитку росiйсько-американських економiчних, торговельних i iнвестицiйних звязкiв. У цих цiлях необхiдне усунення законодавчих, адмiнiстративних перешкод, створення прозорого iнвестицiйного клiмату, затвердження верховенства закону, ринкових економiчних реформ, а також наполеглива боротьба з бюрократизацiСФю економiки, економiчними злочинами й корупцiСФю. Росiя й США будуть прагнути використовувати потенцiал свiтовоi торгiвлi для розширення економiчних звя?/p>