Вiдносини Росii i США на сучасному етапi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?й характер мiжнародних вiдносин i заклали пiдвалини нового свiтового устрою.
Вибiр верхньоi межi обумовлено появою нових загроз та викликiв мiжнароднiй безпецi на початку ХХРЖ столiття, найяскравiшим прикладом чого стали терористичнi атаки проти США 11 вересня 2001 року, що iстотним чином змiнило розстановку сил у свiтi i, зокрема, у РДвропi.
Методи дослiдження. Методологiчною основою дослiдження СФ фундаментальнi основи наукового аналiзу - принципи iсторизму, науковоi обСФктивностi, системностi i цiлiсностi, конкретизацii, прогнозування.
Принцип iсторизму дозволяСФ дослiджувати питання ролi росiйсько-американських вiдносинах у процесi iх розвитку, у звязку iз конкретними умовами та динамiкою мiжнародноi ситуацii протягом зазначеного перiоду.
Системний (комплексний) пiдхiд передбачаСФ врахування усiСФi рiзноманiтностi факторiв, якi вплинули на розвиток росiйсько-американських вiдносин в контекстi трансформацii Пiвнiчноатлантичного альянсу у конкретно-iсторичнiй обстановцi 1990-х-початку 2000-х рокiв.
Застосування компаративного методу дозволило здiйснити порiвняльний аналiз еволюцii поглядiв i прiоритетiв росiйських i американських полiтикiв та виявити тенденцii, якi склали основи зовнiшньополiтичних курсiв обох держав на СФвропейському напрямi. Цей метод був також застосований при вивченнi стратегiчних концепцiй США рiзних рокiв, що дало можливiсть вiдстежити розвиток певних тенденцiй та дати прогноз щодо подальших перспектив у системi росiйсько-американських вiдносин.
Застосування вищезазначених методiв реалiзовувалося через звернення як до загальнонаукових методiв (логiчного, аналiзу, синтезу, системного пiдходу), так i до спецiально-iсторичних (порiвняльний, хронологiчний, ретроспективний).
Наукова новизна дослiдження полягаСФ у тому, що в ньому на основi залучення i аналiзу широкого кола джерел i лiтератури, здiйснюСФться спроба комплексного розгляду питання взаСФмовiдносин Росii i США, а також дослiджуються перспективи взаСФмодii РФ i США з Пiвнiчноатлантичним альянсом у нових геополiтичних умовах початку ХХРЖ ст.
Практичне значення. Результати дослiдження можуть бути використанi для подальших наукових розробок, повязаних iз проблематикою росiйсько-американських вiдносин к. ХХ - поч. ХХРЖ ст. та розвитком СФвропейських iнтеграцiйних процесiв.
Вивчення вiдповiдного iсторичного досвiду СФ корисним в планi пiдготовки iнформацiйно-аналiтичних матерiалiв для органiв державноi влади краiни, що визначають характер зовнiшньополiтичного курсу як у площинi СФвроатлантичноi iнтеграцii, так i на двосторонньому рiвнi.
Структура роботи. Робота складаСФться зi вступу, трьох роздiлiв (якi подiляються на пiдроздiли), загальних висновкiв, списку використаних джерел i лiтератури. Загальний обсяг дисертацii складаСФ 100 сторiнок, список використаних джерел i лiтератури включаСФ 42 найменувань.
Роздiл РЖ Особливостi вiдносин Росii та США в свiтовiй економiцi
1.1 Характеристика росiйсько-американських вiдносин у сферi економiки
Характерна риса державного регулювання економiки початку XXI столiття спрямована на все бiльш орiСФнтацiю бюджету на рiшення соцiально-економiчних завдань. Частка видаткiв федерального бюджету США на соцiальнi цiлi, включаючи розвиток людського капiталу (утворення, охорона здоровя), соцiальне страхування й допомогу перевищила в 2005 р. 60%; частка таких видаткiв у консолiдованому бюджетi ще вище. Згадане протирiччя мiж соцiальною орiСФнтацiСФю бюджету й загальноi досить низкою часток перерозподiлу нацiонального доходу як через федеральний, так i консолiдований бюджет насправдi вiдображаСФ досягнення якогось оптимуму мiж економiчними й соцiальними цiлями макроекономiчноi полiтики й шляхами iхньоi реалiзацii - використанням насамперед ринкових механiзмiв для створення ВВП i соцiальною вiдповiдальнiстю держави за виробництво суспiльних благ i активних заходiв для iхнього забезпечення.
В 2006 р. США посiдали перше мiiе у свiтi по обсязi номiнального ВВП (бiльше 13 трлн. дол.) i третСФ - по ВВП на душу населення (44 тис. дол. -пiсля Люксембургу й Норвегii) . У темпах росту ВВП (в 2005 i 2006 р. - на рiвнi 3.1%) Сполученi Штати хоча й поступаються швидкоростучим новим ринковим економiкам - Китаю , РЖндii, Бразилii (8-10%) i Росii (6-7%), але помiтно випереджають показники Захiдноi РДвропи i Японii (1-1.5%). При гiгантськiй величинi американського ВВП це збiльшуСФ кiлькiсний розрив у масштабах економiк мiж США i iхнiми традицiйними партнерами-конкурентами.
Разом з тим ряд держав по основних кiлькiсних параметрах (частка в загальносвiтовому ВВП, у мiжнароднiй торгiвлi й iн.) швидко полiпшуСФ своi свiтогосподарськi позицii. Це насамперед краiни БРРЖК (Бразилiя, Росiя, РЖндiя, КНР), краiни Пiвденно-Схiдноi Азii, не-якi малi держави, що успiшно розвиваються, Схiдноi РДвропи. Зокрема, що стосуСФться РФ, то в 2006 р. по номiнальному обсязi ВВП, розрахованому виходячи з обмiнних курсiв валют, вона перебувала лише на 16-м мiii (близько 1 трлн. дол.), при перерахуваннi ж по ППС (бiльше 1.7 трлн. дол.) вийшла на 10-е мiiе у свiтi, а в 2007 р., за попереднiми оцiнками, - на 7-е мiiе у свiтi. Правда, по показнику ВВП на душу населення РФ усе ще значно вiдстаСФ не тiльки вiд розвинених, але й вiд багатьох краiн,що розвиваються, займаючи 38-е мiiе в рейтингу.
Окремого розгляду вимагаСФ такий важливий показник, як сукупнiсть ресурсiв - природних, трудових, науково-технiчних, пiдприСФмницьких та iн., тридцятилiтнiх iстотнi елеме