Вiдносини Росii i США на сучасному етапi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
одовжити реформу в сферi державного регламентування, маючи на увазi значно зменшити число адмiнiстративних обмежень у сферi бiзнесу. СвоСФю заслугою адмiнiстрацiя Буша вважаСФ зменшення росту чисельностi всякого роду циркулярiв i обовязкових до виконання правил пiд час першого президентського строку на 75%.
- Скоротити рiст вартостi медичних послуг у США, що негативно впливаСФ на рiвень життя й робить надання медичних послуг менш доступними. Особливо гостро проблеми медичного страхування коштують перед зайнятими в малому бiзнесi, де пiдприСФмцям нелегко забезпечити страховкою своiх працiвникiв. ПропонуСФться ширше використовувати плани колективного медичного страхування, що здешевить вартiсть страховки для малого бiзнесу.
- Пiдсилити iнтеграцiю американськоi економiки у свiтове господарство й одержати вiдповiднi вигоди для краiни (здешевлення споживаних продуктiв, розширення експорту й створення нових робочих мiiь, залучення iноземних капiталовкладень). По розрахунках, скорочення зовнiшньоторговельних барСФрiв на одну третину збiльшить американський ВВП на 144 млрд. дол. у рiк, а рiчний дохiд середньоi американськоi родини - на 7 тис. доларiв.
- Удосконалювати енергосистему й енергопостачання в США. У цьому звязку необхiдно продовжити реалiзацiю прийнятоi в перiод першого президентського строку Дж. Буша-Молодшого всеосяжноi нацiональноi енергетичноi полiтики. Мова йде про поповнення стратегiчних запасiв нафти, прийняттi вiдповiдного енергетичного законодавства, про фiнансування наукових дослiджень в областi енергетики й т.д.
- Пiдсилити й розвити iнновацiйну полiтику. Запропоновано зробити постiйно дiючi податковi знижки на видатки в областi НРЖОКР, передбачаСФться збiльшити в 2007 р. федеральнi видатки на НРЖОКР до 137 млрд. дол., розширити дослiдження в областi нанотехнологiй, iнформацiйних технологiй, наукових i технологiчних стандартiв.
- Змiцнити державну полiтику по розвитку й поширенню приватноi власностi, при цьому прiоритет буде вiддаватися поширенню власностi серед представникiв етнiчних i расових меншостей.[17, c. 45-52]
1.2 Стратегiчне партнерство США та Росii
Нинiшнiй рiвень росiйсько-американських вiдносин можна охарактеризувати, як обмежене партнерство. У цьому немаСФ нiчого дивного або того, що шокуСФ.
Американська зовнiшньополiтична традицiя взагалi не знаСФ такого феномена як партнерство мiж реально рiвними. Весь досвiд партнерства американськоi дипломатii увiбрав у себе практику спiвробiтництва iз краiнами, багаторазово бiльш слабкими, нiж самi США. Найяскравiшi приклади партнерства США з ЯпонiСФю й Нiмеччиною повязанi з повним розгромом цих краiн у Другiй свiтовiй вiйнi. Це було "партнерство з позицiй переваги", що означаСФ перерозподiл фiнансового тягаря на користь союзникiв при безумовному лiдерствi старшого партнера. Цю концепцiю США намагаються застосувати й до Росii. Коли ж остання не погоджуСФться зi статусом молодшого партнера, у США, за словами З.Бжезинського, задаються питанням, хто ж вона насправдi - уже союзник, або клiСФнт, або просто ворог, що потерпiв поразку?
Таким чином, партнерство в американському розумiннi в жодному разi не означаСФ рiвноправностi Росii у свiтовiй полiтицi, а також ii безперешкодноi iнтеграцii в основнi мiжнароднi полiтичнi й економiчнi механiзми й iнститути. У найкращому разi ця концепцiя, що маСФ для Росii буквальний характер, для США носить характер в основному декларативний (вербальний). У пiдсумку на словах США здiйснюють "партнерськi" вiдносини з РосiСФю, на дiлi ж проводять стару полiтику "балансу чинностей". Подiбного роду подвiйний стандарт i закладаСФ мiну пiд двостороннi вiдносини, будучи першоосновою перiодичних криз, що помiняють чергову ейфорiю.
З iншого боку, в американськiй традицii партнерство - це бiльше, нiж спiвробiтництво. Для спiвробiтництва досить збiгу прагматичних iнтересiв. Наприклад, СРСР i США активно спiвпрацювали в роки холодноi вiйни в таких найважливiших питаннях, як запобiгання ядерноi вiйни, контроль над озброСФннями, нерозповсюдження ОМУ. Партнерство припускаСФ iншу основу. Це або гомогеннiсть (однорiднiсть) суспiльного устрою, або, принаймнi, згода у фундаментальних принципах, що визначають внутрiшню й зовнiшню полiтику держав, що спiвпрацюють. Це збiг або близькiсть саме стратегiчних iнтересiв геополiтичного або економiчного характеру. Це найтiснiша взаСФмодiя стратегiчних союзникiв, що дозволяСФ координувати, погоджувати й виробляти загальну полiтику вiдносно третiх краiн. Це, нарештi, високий рiвень взаСФморозумiння. Очевидно, що Росiя й США перебувають лише на самому початку шляху до такого роду моделi взаСФмодii. Досягнуте до теперiшнього часу практичне наповнення спiвробiтництва мiж двома краiнами ще далеко вiд справжнього партнерства, що припускаСФ крiм перерахованих умов ще й високу довiрчiсть, а в деяких випадках i взаСФмодопомога. Директивнi документи й практичнi кроки США не дають пiдстав для висновку про те, що самi американцi розглядають росiйсько-американськi вiдносини як партнерськi. Навпроти, у iхнiй зовнiшнiй полiтицi вiдбуваСФться певне зниження значимостi росiйськоi складовоi.[12, c. 5-16]
Росiя, на вiдмiну вiд колишнього СРСР, не СФ бiльше наддержавою iз глобальними iнтересами, що перебувають у суперечностi з iнтересами США. Це нова краiна, до того ж перебуваСФ в процесi своСФi самоiдентифiкацii. В неi немаСФ поки нi довгостроковоi стратегii розвитку, нi чiтко регiо?/p>