Вiдносини Росii i США на сучасному етапi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
нти економiчного потенцiалу будь-якоi краiни. Вiдповiдно до вузького визначення нацiонального багатства (використовуваному в статистику нацiональних рахункiв бiльшостi краiн), у його склад включаСФться тiльки сукупнiсть накопичених матерiальних благ, створених працею людей. Тобто з нацiонального багатства краiни виключаються природнi ресурси й накопичений людський капiтал. Вiдповiдно до розширювальноi трактового нацiонального багатства, подiлюваноi багатьма економiстами, у тому числi в Росii й США, цi елементи варто включати в розрахунок нацiонального багатства, оскiльки вони становлять важливу частину господарського потенцiалу будь-якоi держави. [1, c. 48-58]
Для США облiк природних ресурсiв i особливо людського капiталу й науково-технiчного потенцiалу як елементи нацiонального багатства представляСФться особливо актуальним, оскiльки по провiдних ресурсних показниках ця краiна як i ранiше займаСФ лiдируючi позицii в сучаснiй свiтовiй економiцi. Так, по запасах вугiлля вона перебуваСФ на 1-м мiii, природного газу - на 3-м, нафти - на 12-м, залiзноi руди - на 6-м, мiдних руд - на 5-м, по земельних сiльськогосподарських ресурсах - на 1-м, лiсовим - на 4-м мiii у свiтi. Цiлим поруч корисних копалин США забезпеченi недостатньо (або не забезпеченi зовсiм), але високий ступiнь iнтеграцii у свiтову економiку й сильнi позицii в зовнiшнiй торгiвлi дозволяють iз успiхом компенсувати недостачу тих або iнших ресурсiв.
Росiя забезпечена багатьма природними ресурсами значно краще, нiж США й iншi краiни миру. Вiдповiдно до оцiнок, у нiй зосереджено 25% свiтових мiнеральних ресурсiв. По цiлому рядi ресурсiв ми займаСФмо лiдируючi позицii у свiтi - 1-е мiiе по запасах i видобутку газу, 7-е - по запасах нафти ( 2-е - по видобутку), 3-е - по запасах вугiлля, 4-е - по запасах металевих руд, 1-е - по лiсових ресурсах. Незважаючи на те, що природнi ресурси СФ важливим елементом нацiонального багатства краiни (при розширювальному його трактуваннi), iхнiй достаток, як думають багато економiстiв, служить фактором однобiчноi сировинноi орiСФнтацii економiки Росii, перешкоджаСФ диверсифiкованостi економiки й розвитку наукомiсткого сектора. Для оцiнки положення США й Росii у свiтовiй економiцi iстотно бiльше важливе зiставлення iх науково-технiчних i людських ресурсiв.
США - безумовний науково-технiчний лiдер сучасного миру. В 2006 р. на науковi дослiдження й дослiдно-конструкторськi розробки краiна витратила 342 млрд. дол., що склало близько 40% сукупного показника найбiльше
розвинених краiн миру . Хоча по частцi цих видаткiв у ВВП США перебувають тiльки на 6-м мiii у свiтi (2.6%), уступаючи РЖзраiлю (4.9%), Швецii (4.3%), Фiнляндii (3.5%), Японii (3.2%) i РЖсландii (3.1%), абсолютний масштаб ресурсiв, що направляються в науково-технiчну сферу США, непорiвнянний не тiльки з жодною iнший краiною миру, але й iз цiлими iнтеграцiйними обСФднаннями. На 65% цi видатки фiнансуються приватним бiзнесом, на 29% - федеральним i мiiевим бюджетами, на 6% - унiверситетами й неприбутковими органiзацiями. Про роль США у свiтовiй науцi свiдчить, наприклад, той факт, що 44% всiх отриманих у свiтi Нобелiвських премiй у галузi науки, належать американським ученим.
У цей час науково-технiчнi ресурси - один iз ключових факторiв, що визначають рiвень економiчного розвитку краiни i ii перспектив. Саме вiн СФ, на наш погляд, що вирiшуСФ конкурентну перевагу США на багато рокiв уперед.
У Росii наука усе ще перебуваСФ в кризовому положеннi. Нiколи друга (а по деяких галузях науки й перша) наукова держава миру втратила своi конкурентнi переваги в цiй областi. Частка видаткiв на НРЖОКР ледь досягаСФ 1.2% ВВП (по оцiнцi ОЕСР, близько 12 млрд. дол., або всього 0.6% загальносвiтових видаткiв на науку), чисельнiсть учених скорочуСФться, престиж науки в суспiльствi падаСФ. Все це - наслiдок непродуманоi державноi полiтики 90-х рокiв, результатом якоi стало вкрай низьке фiнансування цiСФi найважливiшоi сфери дiяльностi.
Визначальне значення для реалiзацii економiчного потенцiалу й стiйкого розвитку краiни мають трудовi ресурси, рiвень iхнього утворення й квалiфiкацii.
В 2006 р. у США середня тривалiсть утворення становила майже 14 рокiв - один з найбiльш високих показникiв у свiтi. Бiльше 87% американцiв у вiцi 25 рокiв i бiльше мають як мiнiмум закiнчене середнСФ, а бiльше 29% - закiнчене вище утворення. Видатки на вищу й середню освiту становлять близько 7.5% ВВП. Крiм того, ще близько 2% ВВП iде на так зване утворення дорослих, тобто на професiйну пiдготовку й перепiдготовку. Усе бiльше важливу роль в економiцi США здобуваСФ охорона здоровя, у значнiй мiрi визначальне (поряд з утворенням) якiсть робочоi сили й рiвень життя в краiнi. Видатки на медичнi послуги склали в 2006 р. майже 14% ВВП, а очiкувана тривалiсть життя досягла майже 78 рокiв (81 рiк - для жiнок i 75 рокiв - для чоловiкiв). [15, c. 110-128]
Досить прогресивноi СФ в США й структура зайнятостi - ще один показник, що характеризуСФ як якiсть трудових ресурсiв, так i рiвень економiчного розвитку в цiлому. На сферу послуг доводиться понад 75% всiх зайнятих в економiцi (бiльше 100 млн. чоловiк), на сферу матерiального виробництва (промисловiсть, будiвництво, сiльське господарство) - лише 25% (33.5 млн. чоловiк).
Росiя усе ще зберiгаСФ досить потужний трудовий i iнтелектуальний потенцiал. Частка осiб з вищим утворенням у РФ - бiльше 21%, хоча й нижче, нiж у США, СФ однiСФi з найвищих у свiтi, близько 65% громадян мають як мiнiмум закiнчена середня освiта; досить висока й квалiфiкацiйний рiвень кадрiв. У цiлому в прогресивному напрямку мiняСФть