Виховання органiзованостi молодших школярiв на уроках фiзичноi культури
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
зноманiтноi дiяльностi, полiпшуються процеси диференцiювання. Дедалi бiльше зростаСФ роль другоi сигнальноi системи, хоча перша сигнальна система впродовж всього цього вiку зберiгаСФ своСФ важливе значення [28, 62].
Сприймання дiтей у першi роки навчання в школi звичайно страждаСФ вiд недостатнього життСФвого досвiду й малого запасу знань. Якщо до школи дитина здебiльшого сприймала тiльки те, на що сама звертала увагу, з чим зустрiчалась у своСФму життi й грi, то в школi вона повинна сприймати те, що пропонуСФ вчитель у процесi навчання. Таким чином, сприймання в молодшого школяра носить уже цiлеспрямований характер, тому воно поступово поглиблюСФться й поширюСФться [63].
Особливiстю сприйняття дiтей цього вiку СФ те, що вони плутають схожi предмети, надають iм одного й того ж значення. Наприклад, у першому, i навiть у другому класах дiти iнодi сприймають цифру "6" за "9", зображення зайця за кролика тощо. Тому дiтям необхiдно допомогти помiтити те, що вислизаСФ вiд iхньоi уваги при першому знайомствi з деякими речами, i потренувати зайвий раз у правильному сприйманнi цих предметiв [56].
З перших днiв навчання в школi великi вимоги ставляться до довiльноi уваги дитини, тобто до такоi, що викликаСФться з певною метою. Процес розвитку цього виду уваги дуже тривалий i складний, тому що вимагаСФ вiд дитини значних вольових зусиль протягом усiх рокiв навчання в початковiй школi. Тому й не дивно, що дiти бувають неуважнi i забутливi. Однак причин для серйозних хвилювань немаСФ, оскiльки невмiння дитини зосередити увагу протягом тривалого часу на певних предметах i явищах у цей перiод закономiрне. Ви можете сприяти формуванню уважностi у сина або доньки, якщо в першi роки навчання надаватимете допомогу вчителевi, тренуючи увагу своСФi дитини. Разом з тим, не слiд дозволяти дiтям ставитись неуважно до будь-якого завдання. Домагаючись вiд дитини уважного ставлення до справи, слiд памятати про одну особливiсть ii уваги - вузькiсть обСФму [17, 19].
Дiти 7-10 рокiв не можуть сприймати кiлька обСФктiв одночасно, iм дуже важко зосередити свою увагу одночасно на 3-4 завданнях, навiть повязаних мiж собою й не дуже складних на думку дорослих [28].
Увага тiсно повязана з памяттю, яка також маСФ своi вiковi ознаки. Молодшi школярi запамятовують з усiма подробицями те, що iм сподобалось, що iх вразило й схвилювало: яскравий предмет, рiч, яку вони бажають мати або бачать уперше, вiршi про улюбленi, "зрозумiлi" предмети й речi. Все це залишаСФться в iхнiй памятi зовсiм мимовiльно. Але з перших днiв навчання виникаСФ дедалi бiльша потреба й необхiднiсть у довiльнiй памятi, яку не можна розвивати без осмислювання того, про що йдеться, без необхiдного запасу слiв, щоб висловити думку своiми словами [28].
Осмислити - це вмiти вiддiлити головне, основне вiд другорядного, вмiти розчленовувати й узагальнювати матерiал. Робити це без поради i керiвництва з боку дорослих у цьому вiцi дуже важко.
Психологiчнi прояви молодших школярiв визначають риси iхнього темпераменту й характеру. Однак, якщо темперамент людина набуваСФ вiд народження, то становлення характеру й змiни в ньому вiдбуваються пiд впливом навколишнього середовища та виховання. Темперамент може сприяти формуванню одних необхiдних рис характеру й утруднювати розвиток iнших [56].
У молодшому шкiльному вiцi характер лише починаСФ формуватись, його першi ознаки вже виразно бачать вчителi, батьки.
Працьовитiсть i лiнощi, активнiсть i байдужiсть до загальних справ, доброта i жадiбнiсть, правдивiсть, чеснiсть i неправда, нещирiсть, зазнайство, хвалькуватiсть i скромнiсть - цi ознаки характеризують ставлення дiтей до працi, до колективу, до самих себе [20].
Воля в цьому вiцi проявляСФться по-рiзному, а тому необхiдно розвивати вольовi якостi, повязанi з подоланням труднощiв - наполегливiсть, рiшучiсть, витримку, вмiння стримувати надто бурхливий прояв почуттiв, пiдпорядковувати своi вчинки певнiй метi.
Пiд час виконання рiзних фiзичних вправ, участi в рухових i спортивних iграх створюються сприятливi умови для розвитку сприймання й памятi дитини, виховання працьовитостi, активностi, правдивостi, чесностi та вольових рис характеру. Полiпшення фiзичного розвитку, змiцнення здоровя i пiдвищення загальноi працездатностi, що досягаються в процесi фiзичного виховання, позитивно впливають на полiпшення розумовоi працездатностi дiтей. Статистичнi данi показують, що успiшнiсть молодших школярiв, якi систематично займаються фiзичною культурою i спортом, значно вища нiж у тих, якi не займаються [62].
Таким чином, органiзм дiтей молодшого шкiльного вiку характеризуСФться своiми особливостями розвитку, якi необхiдно враховувати в навчально-виховному процесi школярiв. Для здiйснення успiшноi навчальноi дiяльностi учнiв треба правильно пiдбирати не лише засоби впливу чи величину навантаження, враховуючи рiвень розвитку iх опорно-рухового апарату, серцево-судинноi та дихальноi систем органiзму, а й методи навчання i виховання, щоб iнформацiя, яка йде з боку вчителя, була доступною для сприйняття дiтей, подавалася iз врахуванням рiвня розвитку iх психiчних функцiй. Лише за таких умов можна успiшно вирiшувати завдання фiзичного виховання, i в тому числi - формувати у дiтей молодшого шкiльного вiку потребу займатися фiзичними вправами.
1.3 Самостiйнiсть як елемент органiзованостi школярiв
З погляду iдей РЖ. ОгiСФнка, його соцiокультурноi концепцii, процес формування о?/p>