Виховання органiзованостi молодших школярiв на уроках фiзичноi культури
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
молодших школярiв засобами фiзичноi культури тощо. тАЮПрирiст здоровя, за образним висловлюванням вiдомого педагога-новатора М.П. Щетинiна, маСФ стати головним критерiСФм оцiнки роботи школи". Не потребуСФ доведень висловлювання, що людина стаСФ Людиною тiльки в людському середовищi. Тому, вiд його якостi, рiзноманiтностi залежить те, якими виростуть люди, громадяни нашого суспiльства. Вчитель одночасно СФ повноправним членом декiлькох колективiв людських iндивiдуальностей - дитячих та дорослих. Дитина - наймiнливiша загадкова iстота. Потенцiйнi властивостi ii - невичерпнi. РЖ. Павлов на основi фактiв з галузi ВНД людини зробив висновок, що людина СФ, звичайно, система у вищiй мiрi саморегульована, яка сама себе пiдтримуСФ, вiдновлюСФться, виправляСФться i навiть вдосконалюСФться [43, 58].
1.5 Уважнiсть як елемент органiзованостi дiтей
Питання про природу уваги продовжуСФ гостро дискутуватися i в нашi днi. Один з моментiв обговорення - стара альтернатива: чи СФ увага самостiйним процесом, або вона - сторона, аспект будь-якоi психiчноi дiяльностi. У зарубiжнiй когнiтивнiй психологii ця альтернатива представлена прихильниками теорii уваги як спецiального процесу блокування, або фiльтрацii, iнформацii, який забезпечуСФться роботою особливого блоку, i прихильниками того погляду, що увага СФ прояв роботи всiСФi системи переробки iнформацii [18, 58].
У радянськiй психологii також знаходимо обидвi вiдповiдi: тАЮувага - спрямованiсть i зосередженiсть будь-якоi дiяльностiтАЭ i тАЮувага - спецiальна дiяльнiсть контролю". Обидва уявлення реалiзують так званий дiяльний пiдхiд до уваги. В той же час, вони, як вже наголошувалося, достатньо альтернативнi. Друга концепцiя виникла хронологiчно пiзнiше i мiстить в собi критику першоi. Проте, на наш погляд, вона здатна пояснити значно менший круг фактiв. Тут ми спробуСФмо захистити вказану першу концепцiю - уявлення про увагу як аспект будь-якоi дiяльностi, надавши iй, проте, декiлька iншого формулювання. Звернутися до цiСФi теми нас примушуСФ переконання, що потенцiйнi можливостi психологiчноi теорii дiяльностi вiдносно розумiння природи уваги значно перевершують тi реалiзацii, якi iснують до теперiшнього часу [2, 6, 39].
Проте спершу необхiдно обговорити питання про те, що ж таке увага. Це питання впродовж всього iснування науковоi психологii пiднiмалося знову i знову. Рiзнi автори давали рiзнi вiдповiдi, але i до сьогоднi тут немаСФ повноi ясностi i одностайностi. У ситуацii, що склалася, краще всього звернутися до фактичноi сторони справи i перерахувати тi ознаки або критерii уваги, якi безперечнi i визнаються бiльшiстю дослiджень.
1. Першим, зважаючи на хронологiчнi пiдстави, а також на змiст, повинен бути названий феноменальний критерiй - яснiсть i виразнiсть змiсту свiдомостi, що знаходиться в полi уваги [61]. Для представникiв психологii свiдомостi цей критерiй був головним i СФдиним. Проте дуже швидко виявився його принциповий методичний недолiк - трудностi його використання для дослiдження уваги. Цi труднощi виявилися повязаними не тiльки з iснуванням погано уловимих ступенiв субСФктивноi ясностi, але i взагалi з трансформацiСФю якостi ясностi в процесi самоспостереження. Як результат, зусилля психологiв стали спрямованими на пошуки тАЮвiдчутнiшихтАЭ, обСФктивнiших критерiiв. Та все ж, не дивлячись на втрату монопольного положення феноменального критерiю, вiн i тепер залишаСФться одним з найбiльш важливих i безумовних при описi явищ уваги.
2. До обСФктивних вiдноситься критерiй, який може бути умовно названий тАЮпродуктивним" критерiСФм. Вiн характеризуСФ не стiльки сам тАЮпроцес" або стан уваги, скiльки його результат. Це - пiдвищена або покращена якiсть продукту тАЮуважноiтАЭ дii (перцептивного, розумового, моторного) в порiвняннi з тАЮнеуважною". У разi розумовоi або перцептивноi дiяльностi цей продукт маСФ когнiтивний характер: глибше розумiння, повнiше сприйняття i тому подiбне. У разi виконавчоi дiяльностi мова йде про якостi зовнiшнього матерiального результату.
3. Наступний критерiй - мнемiчний критерiй, який виражаСФться в запамятовуваннi матерiалу, що знаходився в полi уваги. Хоча цей критерiй також може бути вiднесений до тАЮпродуктивних" ефектiв уваги, його варто видiлити особливо, хоч би тому, що вiн - не прямий, а побiчний продукт будь-якоi уважноi дii (якщо тiльки мова не йде про спецiальну мнемiчну дiю).
4. Зовнiшнi реакцii - моторнi, познотонiчнi, вегетативнi, такi, що забезпечують умови кращого сприйняття сигналу. До них вiдносяться: поворот голови, фiксацiя очей, мiмiка i поза, затримка дихання, вегетативнi компоненти орiСФнтовноi реакцii i так далi.
5. Нарештi, останнiй по порядку, але зовсiм не за значенням, критерiй вибiрковостi, який по сутi присутнiй як би усерединi кожного з перерахованих критерiiв: вiн виражаСФться у вiдмежованостi поля ясноi свiдомостi вiд периферii свiдомостi; у можливостi активно сприймати тiльки частину iнформацii, що поступаСФ, i робити тiльки одну справу; у запамятовуваннi тiльки частини сприйнятих вражень; в установцi органiв чуття i реагуваннi тiльки на обмежене коло зовнiшнiх сигналiв. Можливо, зважаючи на позначену унiверсальнiсть цього критерiю, йому надаСФться останнiм часом особливе значення, так що термiни тАЮувагатАЭ i тАЮселективнiстьтАЭ в багатьох роботах почали уживатися як синонiми [61].
Аналiз експериментальних i теоретичних дослiджень уваги неминуче спонукаСФ до висновку про необхiднiсть врахуванн?/p>