Виховання органiзованостi молодших школярiв на уроках фiзичноi культури
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ання, вмiння аналiзувати умови його виконання.
Щодо регулятивного елементу основними критерiями визначення позицii субСФкта навчання автор вважаСФ такi:
можливiсть визначення учнем внутрiшнiх чинникiв успiху його навчальноi роботи;
критичний аналiз i оцiнка вибраних засобiв iнтелектуальноi дiяльностi, знайдених самостiйно способiв роботи;
вмiння контролювати адекватнiсть вибраних засобiв роботи поставленiй метi.
Критерii та показники третьоi складовоi - особистiсно-смисловоi - повязанi з цiннiсним, мотивацiйним, емоцiйним аспектами пiзнавальноi дiяльностi [16].
Велика увага в педагогiчнiй лiтературi придiляСФться питанню про саморегуляцiю навчальноi дiяльностi, основними принципами якоi вважають системнiсть, активнiсть, усвiдомленiсть. У структурi дiяльнiсноi саморегуляцii видiлено ii основнi компоненти: усвiдомленiсть мети, умов, програми дiй, самооцiнка та самокорекцiя.
Зважуючи на викладенi положення, представимо власне визначення поняття органiзованостi субСФкта навчання у пiзнавальнiй дiяльностi як володiння способами навчально-пiзнавальноi дiяльностi, якi забезпечують вибiр оптимального варiанту розвязання навчальних завдань i максимальний ефект процесу навчання [16].
Органiзованiсть повязана i з процесом навчання, i з його результатами. РЗi звязок iз навчальним процесом проявляСФться в тому, що вона СФ умовою оптимiзацii процесу навчання, а звязок з результатом в тому, що вона СФ чинником, який зумовлюСФ той чи iнший результат. Органiзованiсть субСФкта навчання у пiзнавальнiй дiяльностi стосуСФться i когнiтивного елементу позицii субСФкта, i регулювального. Звязок з когнiтивним елементом пояснюСФться тим, що вибiр оптимальних варiантiв виконання навчальних завдань СФ можливим лише за умови належного усвiдомлення учнем специфiки роботи над конкретним матерiалом, а також за умови орiСФнтацii субСФкта навчання у структурi завдання та чинниках, що впливають на його виконання. Саморегулювання роботи, самооцiнка та самокорекцiя, необхiднi для розвязання навчальних завдань i отримання максимального навчального ефекту, СФ показниками регулювального елементу. Можна стверджувати, що органiзованiсть повязуСФ з названими й третю складову позицii субСФкта навчання, бо ii формування не СФ можливим без особистiсно-смислового елементу.
Поняття органiзованостi перетинаСФться з поняттями самоорганiзацii, самостiйностi, пiзнавальноi активностi, науковоi органiзацii працi, культури iнтелектуальноi дiяльностi, але не СФ тотожним жодному з них [26, 38]. Воно СФ бiльш широким, нiж поняття самоорганiзацii, бо останнСФ означаСФ вмiння органiзувати себе для виконання навчального завдання i СФ одним iз умiнь, якi належать до комплексу, що характеризуСФ органiзованiсть.
Органiзованiсть базуСФться на вмiннi працювати самостiйно, тобто на навичках самостiйностi, але означуване поняття спiввiдноситься з оптимальною змiстовою i структурною побудовою самостiйноi роботи, тобто воно СФ бiльш широким i в порiвняннi з поняттям самостiйностi.
Органiзованiсть передбачаСФ пiзнавальну активнiсть субСФкта навчання, але не вичерпуСФться останнiм поняттям, бо включаСФ ще й iншi показники, як-то способи навчальноi дiяльностi, внутрiшнi компоненти методiв навчання тощо. Подана теза характеризуСФ й вiдмiннiсть мiж поняттями органiзованостi та способiв навчальноi дiяльностi: оптимальний вибiр останнiх СФ показником органiзованостi.
Поняття науковоi органiзацii процесу навчальноi дiяльностi субСФкта навчання СФ характеристикою процесу, а не субСФкта навчання, в той час як органiзованiсть - одна з характеристик самого субСФкта навчання [9, 35].
Культура iнтелектуальноi дiяльностi включаСФ як одну iз складових органiзованiсть субСФкта дiяльностi; органiзованiсть СФ одним з показникiв культури iнтелектуальноi дiяльностi - в цьому й полягаСФ вiдмiннiсть мiж названими поняттями.
Вiдштовхуючись вiд критерiiв визначення позицii субСФкта навчання, викладених вище, сформулюСФмо основнi критерii визначення рiвня органiзованостi субСФкта навчання у навчально-пiзнавальнiй дiяльностi.
Стосовно когнiтивного елементу:
усвiдомлення типу навчального завдання;
умiння аналiзувати умови виконання завдання, орiСФнтацiя в його структурi;
умiння видiляти головнi та другоряднi умови;
умiння актуалiзувати вiдому iнформацiю, необхiдну для виконання завдання;
умiння прогнозувати результати;
умiння визначити етапи навчально-пiзнавальноi дiяльностi у вiдповiдностi до специфiки завдань та матерiалу;
умiння виконувати логiчнi операцii аналiзу, систематизацii, класифiкацii, синтезу, узагальнення;
умiння добирати аргументи до сформульованих положень;
умiння знаходити логiчнi та асоцiативнi звязки мiж фактами [11].
Стосовно регулятивного елементу:
умiння визначати внутрiшнi чинники успiху навчальноi роботи;
умiння оцiнювати обранi способи досягнення мети;
умiння оцiнювати власнi результати в досягненнi мети на кожному етапi дiяльностi;
умiння корегувати способи роботи, варiювати iх, змiнювати, модифiкувати [11].
Називаючи загальнi критерii органiзованостi субСФкта навчання, вiдзначимо, що вони варiюються в залежностi вiд виду та типу пiзнавальноi дiяльностi. У межах цiСФi роботи ми не ставимо мети детально проаналiзувати типи пiзнавальноi дiяльностi - це питання досить вичерпно висвiтлено в педагогiчнiй лiтературi, звернiмо увагу перш за все на тi з них, якi рiзняться саме показниками органiз