Виховання органiзованостi молодших школярiв на уроках фiзичноi культури
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ованостi. До таких належать репродуктивна та творча пiзнавальна дiяльнiсть.
Як вiдомо, термiни репродуктивна дiяльнiсть та творча дiяльнiсть неоднозначно iнтерпретуються в педагогiчнiй лiтературi - рiзнi пiдходи до визначення цих понять представлено в роботах рiзних вчених [16, 27, 31]. У нашiй роботi репродуктивна дiяльнiсть iнтерпретуСФться як така, яка передбачаСФ черпання нових знань з iснуючих джерел на основi сприйняття, осмислення, запамятовування, вiдтворення в памятi та використання у практицi. Творча пiзнавальна дiяльнiсть передбачаСФ набуття знань на основi самостiйного пошуку, розвязання завдання, яке спонукаСФ вiдтворити знання i застосувати iх у новiй для субСФкта навчання ситуацii.
Чинниками, якi забезпечують ефективнiсть репродуктивноi дiяльностi, СФ такi:
умiння вiдшукати необхiднi джерела iнформацii;
умiння правильно органiзувати сприйняття матерiалу: видiлити головну iнформацiю та допомiжну, роздiлити матерiал за типами допомiжноi iнформацii;
умiння оптимально органiзувати запамятовування матерiалу: у залежностi вiд його типу застосовувати засiб логiчних звязкiв чи асоцiативних, обрати внутрiшнi компоненти методiв навчання у вiдповiдностi до iндивiдуальних особливостей тощо;
умiння спiввiдносити знайому iнформацiю з конкретними практичними завданнями [21].
Творча пiзнавальна дiяльнiсть базуСФться на iнших показниках органiзованостi. Головними з них СФ такi:
умiння усвiдомити умови, необхiднi для виконання завдання;
умiння видiлити головнi й другоряднi завдання;
умiння структурувати процес розвязання навчальноi задачi, видiлити етапи;
умiння спiввiдносити способи роботи з типами завдань;
умiння контролювати себе й корегувати подальшу дiяльнiсть;
умiння порiвнювати очiкуваний i отриманий результати;
умiння спiввiдносити практичний досвiд i теоретичну iнформацiю.
Зазначимо, що у навчальнiй дiяльностi репродуктивний i творчий типи роботи часто чергуються i повязуються один з одним. При виконаннi навчальних завдань, у яких цi типи дiяльностi мають повязуватися, актуальним стають ще деякi показники органiзованостi, а саме: вмiння визначати етап, на якому необхiдно повязати названi типи навчання, та вмiння застосувати отриманi результати на новому етапi розвязання задачi.
ПоСФднання всiх названих показникiв органiзованостi маСФ забезпечити максимальний дидактичний ефект у навчально-пiзнавальнiй дiяльностi субСФкта навчання [21, 28].
1.2 Особливостi розвитку органiзму дiтей молодшого шкiльного вiку
Виконання фiзичних вправ повязане з безперервними змiнами у взаСФмодii органiзму з навколишнiм середовищем. Така взаСФмодiя неможлива без функцiонування вищоi нервовоi дiяльностi людини, найважливiшими показниками якоi вважаються швидкiсть утворення умовного рефлексу, його величина i мiцнiсть, iнтенсивнiсть зовнiшнього i внутрiшнього гальмування, швидкiсть iррадiацii i концентрацii процесiв збудження i гальмування, податливiсть до зовнiшнiх впливiв. На основi цих показникiв нервовi процеси можна оцiнювати за iх силою, врiвноваженiстю i рухливiстю [35].
У дiтей 7-8 рокiв вища нервова система досягаСФ високого ступеня розвитку. До цього часу закiнчуСФться рiст i структурне диференцiювання нервових клiтин, що забезпечуСФ можливiсть оволодiння дитиною складно-координованими рухами. В той же час, функцiональним показникам нервовоi системи ще далеко до досконалостi [56].
У дiтей молодшого шкiльного вiку спостерiгаСФться слабка стiйкiсть до впливу стороннiх подразникiв, якi викликають зовнiшнСФ гальмування, а також слабка стiйкiсть до надто сильних або монотонних i тривалих показникiв, якi викликають рiзко виражене позамежне гальмування. Крiм того, через нестiйке внутрiшнСФ гальмування дiтям важко аналiзувати близькi за структурою рухи. Новi умовнi звязки утворюються в них швидше, але важче диференцiюються [19].
Збудливi та гальмiвнi процеси в цьому вiцi легко iррадiюють, "розпилюються" по корi головного мозку, що приводить до неточних рухiв пiд час виконання вправ, а також до послаблення уваги i зосередженостi [35]. Молод-шi школярi не можуть сприймати кiлька обСФктiв одночасно, iм важко зосередитися одночасно на трьох-чотирьох незвичних завданнях, навiть певною мiрою взаСФмозвязаних i, з точки зору дорослого, не дуже складних [19].
У дiтей молодшого шкiльного вiку продовжуСФ формуватися структура тканин, триваСФ iх рiст. Темп росту в довжину дещо гальмуСФться (зменшуСФться) в порiвняннi з попереднiм вiковим (5-7 рокiв) перiодом. Рiст дiтей в середньому збiльшуСФться на 4 см, а вага - на 2 кг. Тому цей вiк називають перiодом округлення [18].
Росту та розвитку кiстковоi i мязовоi тканин, внутрiшнiх органiв та органiв чуттiв дiтей молодшого шкiльного вiку сприяСФ активна рухова дiяльнiсть. Недостача руху - гiпокiнезiя - приводить до призупинення i зниження темпiв росту i дiСФздатностi органiзму, якщо вона невелика, а якщо велика, то навiть до поступовоi атрофii мязiв, ожирiння та iнших серйозних порушень [35]. З iншоi сторони, надмiрна рухова дiяльнiсть, iнтенсивнi навантаження також гальмують рiст та розвиток органiзму дiтей, оскiльки велика мязова дiяльнiсть повязана зi швидким окостенiнням кiсток i значними затратами енергетичних ресурсiв органiзму, якi в цьому вiцi необхiднi саме для пластичних процесiв - процесiв росту й розвитку [18, 19].
Особливостi будови i розвитку скелета молодших школярiв ?/p>