Виховання органiзованостi молодших школярiв на уроках фiзичноi культури
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?аток 8-10 рокiв. У хлопцiв до 11 рокiв показники приросту вибуховоi сили невiрогiднi. У перiод з 6-7 до 9-11 рокiв найшвидше зростаСФ вiдносна сила мязiв [37].
Особливу увагу у фiзичному вихованнi молодших школярiв слiд придiляти розвитку швидкостi руху, яка залежить вiд швидкостi простоi чи складноi рухових реакцiй, швидкостi окремих рухiв i частоти рухiв [11, 38]. Швидкiсть реакцii дитини значною мiрою залежить вiд типу ii нервовоi системи i СФ спадковою якiстю, хоча ii можна розвивати. Швидкiсть простоi i складноi рухових реакцiй з вiком не дуже змiнюСФться i вже у дiтей 9-11 рокiв прихований (латентний) перiод руховоi реакцii наближаСФться до показникiв дорослих. Дослiдження вiкових змiн складноi реакцii (зорово-моторноi реакцii на обСФкт, що рухаСФться) показало, що iстотне полiпшення реакцii на рухомий обСФкт при дii рукою, ногою i спиною спостерiгалося у 8-10 рiчному вiцi. Найточнiшою була реакцiя дii рукою [38]. В молодшому шкiльному вiцi iнтенсивно розвиваСФться швидкiсть окремого руху, досягаючи в 13-14 рокiв показникiв дорослих. Це повязане iз постiйним збiльшенням у дiтей цього вiку швидкостi проведення сигналу в нервовiй системi та швидкостi протiкання процесу збудження у нервово-мязовому синапсi [38].
РЖнтенсивний розвиток у молодшому шкiльному вiцi демонструють i показники частоти руху, на що впливаСФ наростаюча рухливiсть нервових процесiв, яка забезпечуСФ в мязах-антагонiстах бiльш швидкий перехiд вiд стану збудження в стан гальмування i назад. В перiод вiд 7 до 9 рокiв середнiй щорiчний прирiст максимальноi частоти повторних рухiв складаСФ 0,3-0,6 рухiв за секунду. В 9-10 рокiв темп приросту знижуСФться до 0,1-0,2 рухи за секунду, а опiсля знову збiльшуСФться до 0,3-0,4 рухiв за секунду. Така ж тенденцiя розвитку швидкостi спостерiгаСФться i в результатах iнших дослiджень, якi показали, що з 8-9 рокiв iнтенсивно наростаСФ швидкiсть бiгу i плавання, а до 10-11 рокiв максимальних значень досягаСФ частота бiгових крокiв [39, 43].
В молодшому шкiльному вiцi належну увагу слiд звертати i на розвиток витривалостi. Загальна витривалiсть характеризуСФться змiнами у вегетативних функцiях, в бiохiмiчних i морфологiчних процесах, якi виникають пiд час виконання тривалоi малоiнтенсивноi роботи [7, 20, 33]. До впливу фiзичних вправ динамiчного характеру дослiдники вiдмiчають чутливiсть у дiтей 8-11 рокiв, зазначаючи, що в цьому вiцi сприйнятливiшi навантаження аеробноi спрямованостi. Через порiвняно низький рiвень врiвноваженостi i сили нервових процесiв швидкiсна i силова витривалiсть у дiтей молодшого шкiльного вiку ще дуже невелика. Проте, як зазначаСФ, розвиток витривалостi до швидкiсно-силових зусиль значно зростаСФ у дiвчаток з 9 до 10 рокiв, а у хлопчикiв - з 8 до 10 рокiв. Витривалiсть до статичних зусиль у молодшому шкiльному вiцi зростаСФ в мязах передплiччя, тулуба i, особливо, кистi та мало змiнюСФться у мязах нiг [36].
Покращання в молодшому шкiльному вiцi координацii, точностi виконання рухiв, орiСФнтування в часi i просторi, збереження рiвноваги в статичному положеннi i в русi, про що було сказано вище, створюСФ передумови для успiшного розвитку у дiтей цього вiку спритностi. Поряд з тим, в молодшому шкiльному вiцi ще зберiгаються передумови для розвитку гнучкостi. Цьому сприяСФ, по-перше, ще неповне окостенiння скелету дiтей даного вiку, i по-друге, те що, мязи у дiтей мiстять бiльше води i менше твердих ресурсiв, а отже, вони дуже еластичнi i рухливi в суглобах. Мязи дiтей бiльше скорочуються при скороченнi i бiльше розтягуються при розтягуваннi. Результати дослiджень показали, що у вiцi 7-11 рокiв проходить iнтенсивний прирiст рухливостi в усiх суглобах.
Таким чином, на думку дослiдникiв молодший шкiльний вiк СФ найсприятливiшим для вивчення складно-координованих рухiв i розвитку бiльшостi фiзичних якостей. В той же час, iнтенсивний розвиток органiзму дiтей 7-10 рокiв вимагаСФ щорiчноi корекцii в iх фiзичному вихованнi.
Так, у фiзичному вихованнi дiтей 7-8 рокiв бiльшу увагу слiд звертати на удосконалення часовоi i просторовоi точностi рухiв, на розвиток простоi реакцii, швидкостi окремого руху, швидкiсно-силових якостей, спритностi, гнучкостi; в дiтей 8-9 рокiв - на розвиток складноi реакцii, особливо на рухомий обСФкт, частоти руху, на розвиток сили мязiв-згиначiв кистi i передплiччя, розгиначiв плеча i литкових мязiв, швидкiсно-силових якостей, гнучкостi, витривалостi до малоiнтенсивних динамiчних дiй, витривалостi до статичних зусиль мязiв кистi, передплiччя, тулуба; в дiтей 9-10 рокiв - на вдосконалення точностi мязового напруження, на розвиток складноi реакцii, особливо на рухомий обСФкт, частоти руху, вибуховоi сили, на розвиток витривалостi до малоiнтенсивних динамiчних дiй, витривалостi до швидкiсно-силових зусиль, витривалостi до статичних зусиль мязiв кистi, передплiччя, тулуба, на розвиток спритностi.
Науковцi [28, 56] вiдмiчають i психологiчнi особливостi учнiв початкових класiв.
У молодшому шкiльному вiцi закiнчуСФться анатомiчне формування структури головного мозку. Проте у функцiональному вiдношеннi цей процес ще не закiнчено, його розвиток здiйснюСФться пiд впливом навчальних занять у школi, якi потребують тривалого напруження, уваги, зосередженоi розумовоi працi, завчання та утримання в памятi навчального матерiалу, пiдпорядкування всiСФi роботи й поведiнки встановленому в школi режиму й правилам.
У звязку з цим, вiдбуваСФться посилення процесiв збудження i гальмування у великих пiвкулях головного мозку пiд час рi